Пам'ятки Берегівського району

Старий винний підвал у Береговому віком понад 300 років знову використовується за призначенням завдяки родині ентузіастів відродження берегівського виноробства: Олегу та Тетяні Гаврильченко.

За легендою, винний підвал висічений в товщі скелі вручну полоненими турками. Відновлений підвал - один із небагатьох, що збереглися у Берегові з XVII сторіччя.

За традиційними технологіями тут виробляють марочні вина з місцевих сортів винограду Берегівського виноградного краю. Найскладнішими в виробництві є Біанка і Трамінер, але не менш цікавим смаком володіють Рислінг, Мерло і Цвейлгейт. Перлиною колекції Старого винного підвалу вважається вино Мюллер-Тургау.

Помпезна адміністративна будівля комітатського (жупного) суду в місті Берегове домінує на забудованій невисокими будинками пішохідній площі Кошута.

Зведений на початку XX століття за проєктом архітектора Ференца Яблонського.

За радянських часів приміщення займав завод точної механіки.

З 2002 року в колишній будівлі Палати правосуддя розміщується Закарпатський угорський інститут імені Ференца II Ракоці. Проведено часткову реставрацію.

Двоповерховий палац під химерним гонтовим дахом у Виноградові є одним із найстаріших зразків палацової архітектури Закарпаття.

Побудований у XVI сторіччі бароном Петером Перені палац спочатку був одноповерховим і виконував оборонні функції. Після реконструкції під житлову резиденцію було надбудовано другий поверх, з'явився фронтон у стилі бароко з гербом роду Перені.

Початкове планування в основному збереглося. На першому поверсі знаходилися господарські приміщення та вхід у великі підвали. На другому поверсі розташовувалися житлові кімнати. Збереглися фрески XVIII століття на стінах центральної зали.

Палац оточений великим парком, поряд знаходяться господарські флігелі.

Барони Перені мешкали тут до 1944 року. За радянських часів у будівлі розмістили районне відділення освіти. В останні роки проведено реставрацію, планується відкриття музею.

Винний підвал "Жайворонок" входить до однойменного готельно-ресторанного комплексу, розташованого на східній околиці Берегового, поряд з комплексом споруд Берегівського винзаводу (колишній замок Шенборна).

Дегустаційна зала розрахована на 50 місць. Відвідувачам пропонують продегустувати найкращі берегівські вина та скуштувати копченості домашнього приготування.

Також до програми входить відвідування 300-річного винного підвалу, який вирубано прямо у скелі. Наприкінці тунелю довжиною 50 метрів знаходиться одне з трьох джерел комплексу із кристально чистою водою.

Руїни середньовічного замку Канків розташовані на схилі пагорба у західній частині Виноградова.

У X сторіччі на цьому місці було слов'янське городище Канко, яке отримало за угорців назву Угоча. У XII сторіччі угорський король Гейзо ІІ зробив Угочу центром окремої жупи. Після монголо-татарської навали було відбудовано кам'яний Угочанський замок, який охороняв закарпатський соляний шлях. У 1317 році замок Канків, що належав тоді бунтівному феодалу Беке Барші, було зруйновано військами короля Карла І Роберта.

Незабаром король оголосив Севлюш королівським містом і збудував у 1329 році новий замок, який потім перейшов барону Петеру Перені. Барон невдовзі переселився до палацу, а Угочанський замок подарував католицьким ченцям-францисканцям, які збудували костел і перетворили фортецю на монастир-шпиталь. В 1556 році францисканців вигнали протестанти, а через два роки замок був зруйнований австрійськими військами і відтоді не відновлювався.

Збереглися мальовничі руїни, із яких відкривається чудова панорама міста. Обговорюється можливість реставрації.

Укріплена резиденція трансільванського князя Габора Бетлена (Бетлені) збудована в 1629 році на місці монастиря ордену домініканців, що існував тут у 1327-1556 роках.

"Графський двір" є чимось середнім між палацом і замком. Присадкуватий одноповерховий будинок з мезоніном виконаний у стилі бароко. До комплексу входять господарські приміщення: каретна, стайня, зерносховище.

Нинішній вигляд будинок отримав після реконструкції 1857 року, яку провів граф Шенборн, який отримав маєток у подарунок від австрійського імператора. Найстаріша частина будівлі - підвали з готичним портиком, що залишилися з часів монастиря.

Наразі приміщення займає Історико-етнографічний музей "Берегівщина", в якому представлені предмети римського періоду, реліквії часів Ференца Ракоці, експонати часів Першої світової війни, етнографічна колекція.

У підвалах планується створення музею виноградарства та виноробства.

Боржавська вузькоколійна залізниця - одна з небагатьох діючих вузькоколійок в Україні.

Побудована у 1908 році для потреб лісової промисловості Закарпаття. Місцеві жителі прозвали її "Анця Кушницька". Маршрут загальною протяжністю 123 кілометри починається в Береговому, проходить вздовж річки Іршава через Хмільник та Іршаву з відгалуженням до Виноградова і закінчується в районі віддалених гірських лісозаготівель на полонині Боржава (станція "Крушниця").

Унікальність Боржавської вузькоколійки полягає в тому, що на ній досі використовуються не електричні, а тільки механічні техзасоби: стрілочні переклади, семафори та інше. Туристичні поїзди відправляються з Іршави, прямують через Хмільник до Виноградова і назад. Потяг складається з тепловоза ТУ-2 та кількох вагонів.

Під час екскурсій пасажирів знайомлять з історією та принципами роботи Боржавської вузькоколійки, природою Карпат, культурою та кухнею місцевих мешканців. Влітку 2017 року почав курсувати туристичний поїзд із паровозом ГР-280 за маршрутом Берегове – Хмільник – Виноградів (вранці) та назад (у другій половині дня).

Дві схожі будівлі, збудовані на початку XX століття одна навпроти одної на перетині вулиці Сечені з вулицею Тіноді, колись були окрасою Берегова.

Найкраще зберігся палац Гейзі Кубовича (будівля угорського банку "Алфелд") у стилі модерн. Друга будівля, в якій мешкав головний архітектор міста Шамуель Мейгеш, тепер повністю позбавлена декору.

За радянських часів тут були комунальні квартири. Планується реставрація.

Будинок вина "Берегвідек" запрошує познайомитися з історією виноробства та продегустувати найкращі закарпатські вина.

Дегустаційна зала розташована в селі Яноші, на виїзді з Берегова у бік Мукачева. В інтер'єрі - дерев'яне оздоблення, старі бочки, експозиція знарядь виробництва, свічки та камін.

Для дегустації пропонується 7 сортів вина: "Королівська леанка", "Чорний доктор", "Токай фурмінт", "Кагор", "Сапераві" та інші. Закарпатські вина мають ніжний тонкий смак та аромат. Як закуску подають сир і чорнослив. Тут же можна купити сорт, що сподобався.

На стіні висить герб, на якому написано: "Вхід безкоштовний, вихід наскільки можна".

Будинок вина родини Михайла Поличка розташований на околиці Виноградова, на південно-західному схилі Чорної гори, лісовий масив якої є державним заповідником, а на низьких схилах зростають сади та виноградники.

За класичною технологією з витримкою у винному підвалі тут виробляють вина кількох сортів, найкращим з яких вважається ординарне сухе "Каберне Совіньйон". На території Будинку вина закладено та плодоносить колекційний виноградник, у якому з усього світу зібрано понад 250 сортів винограду столового та технічного призначення.

У дегустаційній залі з критою терасою можна скуштувати кілька сортів вин. Також пропонуються екскурсії, готельні номери.

Будинок дегустацій Шато Чизай та Музей винороба Чиза в Береговому розташовані на території виробничого комплексу виноробної компанії "Айсберг", яка випускає вина під торговою маркою "Чизай".

Відвідувачі під час екскурсії можуть побувати у винограднику, долучитися до таїнства виробництва благородного напою та ознайомитись з продукцією виноробного підприємства у спеціалізованій дегустаційній залі на 50 місць.

У ході дегустації можна скуштувати 10 найменувань натуральних закарпатських вин "Чизай", а також придбати широкий асортимент продукції за цінами виробника.

Дегустації проводять головний технолог підприємства.

Садибний будинок дворянської родини Кайді збудований в селі Геча у 1804 році Лайошем Кайді.

Невелика одноповерхова будівля під черепичним дахом збереглася до наших днів у первозданному вигляді без помітних перебудов. Нині у ньому розміщується Гечівська сільска рада. На задньому дворі знаходиться напівзруйнований родинний склеп роду Кайді.

Колишня будівля готелю "Орослан" (угорською - "Лев") знаходиться в центрі Берегового, на перехресті площі Героїв та вулиці Мукачівської.

Будинок у стилі бароко збудований в кінці XVII сторіччя.

В 1847 році в готелі "Орослан" зупинявся видатний угорський поет Петефі Шандор, де він написав вірш "Полудень у полі".

Сьогодні тут розміщується Берегівський угорський національний театр імені Дьюли Ійєша.

Великокопанський історико-краєзнавчий музей працює з 2002 року при загальноосвітній школі села Велика Копаня.

В експозиції представлено понад 1500 предметів, які демонструють історію, культуру та побут мешканців села від найдавніших часів.

Експозиція має 12 відділів: "У сільській хаті", "Ткацтво та вишивка", "Сільськогосподарський реманент", "Давні хати", "Лозоплетіння", "Гончарні вироби", "Мукомельні пристрої, "Нумізматика" тощо.

Окрема експозиція розповідає про феномен Великої Копані – аномально велику кількість близнюків, що народжуються в селі.

Екскурсії проводять учні старших класів.

Винні підвали заводу "Закарпатський сад" у Королеві закладені в 1972 році одночасно з виносховищем у Виноградовому.

Загальна довжина тунелів 700 метрів. У підвалах підтримується постійна температура 11-14 градусів. Це одне з найбільших виносховищ України, де одночасно може зберігатися до 1,5 мільйонів літрів вина та виноматеріалів. Продукція заводу "Закарпатський сад" продавалася під торговою маркою "Королівський замок" на честь замку, що колись височів на горі, біля підніжжя якої сьогодні знаходиться підприємство.

Проводилися екскурсії. У ході дегустації відвідувачів пригощали дев'ятьма видами вин, від білого сухого до червоного солодкого та двома видами коньяків. Наразі винзавод "Закарпатський сад" призупинив виробництво.