Пам'ятки Івано-Франківської області

Національний природний парк "Гуцульщина" розташований у мальовничій лісовій частині Покутсько-Буковинських Карпат. Його площа становить понад 32 тисячі гектарів.

У рельєфі об'єднані передгір'я та гірські хребти. У низинній частині переважають листяні ліси, низькогір'я вкриті буково-грабовими лісами, а на висоті росте переважно карпатська ялина (смерека). 19 видів тварин, що мешкають тут, занесені до Червоної книги.

Ці місця цікаві тим, що тут збереглися старовинні ремесла, народні промисли, традиції та звичаї гуцулів.

Територією національного парку проходить безліч туристичних маршрутів. Тут прокладено екологічні пізнавальні стежки, розвивається кінний туризм, сільський зелений туризм, етнотуризм. Любителів водних видів відпочинку приваблюють пороги та водоспади рік Лючка, Пістинка, Черемош.

Найпопулярнішим об'єктом Національного природного парку "Гуцульщина" є "Маєток Святого Миколая" в селі Пістинь.

Крім того, у центральній садибі нацпарку в Косові працює Музей природи. Представлені експозиції з гeології, зоології, дeндрології, лікaрських рослин, фітотeрaпії, гeрбaрнa кімнaтa тощо.

Озеро Бребенескул – найвище гірське в Україні (1801 метрів). Звідси витікає річка Бребенескул.

Льодовикове озеро розташоване на південно-західному схилі Чорногорського хребта, в улоговині між горами Бребенескул і Ґутин Томнатик.

Ширина озера 67 метрів, довжина 147 метрів. Найбільша глибина 3,2 метри. Озеро Бребенескул має овальну форму. Береги круті, високі, з кам'яними осипами. Вода чиста та слабомінералізована, дно вкрите сірим мулом.

Популярне серед любителів гірського туризму.

Гірське озеро Лебедин знаходиться на території Національного парку "Гуцульщина" за 5 кілометрів на північний захід від села Шешори.

Розташоване у горах на висоті 650 метрів в оточенні букового лісу.

Легенда розповідає про те, як у водах озера Лебедин з'єдналися навіки, як лебеді, закохані юнак та дівчина, батьки яких були проти їхнього шлюбу.

Площа заповідного урочища Лебедин – 45 гектарів. Тут можна зустріти багато лікарських рослин.

Мальовниче високогірне озеро Несамовите (1750 метрів) розташоване під вершиною Туркул поблизу Чорногорського хребта на території Говерлянського заповідника.

Довжина 83 метри, ширина 45 метрів, глибина 1,5 метри, площа водяного дзеркала 0,3 гектари. Має льодовикове походження, живиться підземними водами та атмосферними опадами.

Згідно з місцевою легендою, на дні озера томляться душі великих грішників і самогубців, звідки і походить назва ("несамовите" у перекладі з української означає "шалене").

Прилегла територія є незвичайним куточком незайманої альпійської природи. Від турбази "Заросляк" до озера прокладено 6-кілометрову науково-пізнавальну стежку.

Палацово-парковий комплекс у Більшівцях був закладений у ХІХ столітті родом Кшечуновичів на місці старого оборонного замку Казановських.

Наприкінці Першої світової війни садибний будинок був повністю зруйнований, і в 1927-1929 роках Корнель Кшечунович збудував замість нього новий палац у стилі неоренесансу з елементами класицизму. Фасад прикрашений портиком із чотирма колонами. Особливо вражає парковий фасад із двома бічними вежами. Розкішні сходи від нього спускається до парку з фонтаном.

Наразі у колишньому палаці Кшечуновичів розміщується Більшівцівська міська лікарня.

Пам'ятник Адамові Міцкевичу в Івано-Франківську - один з двох пам'ятників видатному польському поету, встановленим в Україні до сторіччя від дня його народження (другий знаходиться у Львові).

Спочатку фігура була витісана з рожевого мармуру, мала висоту 2,3 метри. На постаменті польською мовою були вибиті слова: "Адамові Міцкевичу в століття від дня народження - громадяни міста Станіславова. 1898 рік".

Під час Першої світової війни пам'ятник було пошкоджено. У 1930 році було встановлено нову фігуру, цього разу відлиту з бронзи. Польську дошку замінили на нову: "Адам Міцкевич, 1798-1855". У такому вигляді пам'ятник зберігся донині.

Пам'ятник Іванові Франку відкрили в Коломиї до 156-річчя від дня народження видатного українського письменника, поета, філософа та громадського діяча.

Франко неодноразово бував у Коломиї, де заснував радикальне товариство "Народна воля", брав участь у народних вічах, читав свої твори в Народному домі.

З часу виникнення ідеї про спорудження монумента Каменяреві в Коломиї до втілення в життя минуло 9 років. Кошти на пам'ятник збирали усім світом. Приєдналися обласна та місцева влада, меценати. Над монументом працювали коломийський скульптор Василь Андрушко, професор Львівської національної академії мистецтв Василь Гурмак, архітектор Олег Пріль.

Пам'ятник народному герою Олексі Довбушу встановлений у 1971 році на в'їзді до села Печеніжин, де він народився у 1700 році.

За переказами, будинок його батька, пастуха Василя Довбуша, знаходився в урочищі Калинник, де у 1988 році було встановлено ще один пам'ятний знак.

У 1738 році Довбуш очолив повстанський загін опришків, який діяв спочатку в районі Печеніжина та прилеглого Яблунівського перевалу, а потім і майже на всій території Українських Карпат. Опришки тероризували місцевих шляхтичів та грабували багатих землевласників, роздаючи здобич селянам, за що заслужили в народі славу народних месників, а трагічна загибель Довбуша від руки зрадника створила йому ореол народного героя та мученика.

Пам'ятник Олексі Довбушу виконаний скульптором Валентином Борисенком у вигляді великого погруддя вождя повстанців з сокиркою, що ніби виростає з рідної землі.

Пам'ятник першому сотнику Березівської сотні УПА Дмитру Негричу “Морозу” було відкрито в 2003 році у центрі села Вижний Березів, біля сільської ради.

Саме у цьому селі народився легендарний командир УПА, який героїчно загинув в 1945 році у бою з частинами НКВС.

Парк культури та відпочинку імені Тараса Шевченка в Івано-Франківську відкрито в 1946 році на території маєтку барона Ромашкана.

Навколо маєтку на площі 22 гектари була діброва, в якій колись любили полювати Потоцькі. Наприкінці ХІХ століття територію почали окультурювати, проклали алеї, згодом викопали низку каскадних ставків. За радянських часів територію кілька разів переплановували. Тут встановили невеликий бюст Шевченка, який досі є єдиним пам'ятником Кобзарю в Івано-Франківську.

Збереглися два ставки. На одному з них, який називають "Лебединим озером", створено острівець із будиночком для лебедів та качок (місцеві мешканці на вихідних приходять їх підгодувати).

Також тут знаходиться парк атракціонів.

У 2010 році до дня міста встановлено "Камінь кохання", привезений з Кани, невеликого містечка в Галілеї, де Ісус благословив молодят. За легендою, це місце вважається щасливим для закоханих: тут призначають побачення, освідчуються в коханні та фотографуються у день весілля.

Інтерактивний музейно-розважальний комплекс "Парк історії Землі Underhill" розташований просто неба на околиці села Підгір'я поруч із Богородчанами.

Парк створений у 2021 році підприємцями Тарасом та Петром Белзами для організації активнивного сімейного відпочинку науково-пізнавального спрямування.

На території комплексу пердставлено 15 скульптур доісторичних тварин, переважно кайнозойській ері: мамонти, еласмотерій, гомфотерій та інші. "Музей Землі" в приміщенні купольної форми знайомить із формуванням та розвитком планет Сонячної системи. Відкритий у 2023 році "Музей цивілізації" розповідає про історію людства від неоліту до сучасності та навіть пропонує зазирнути у майбутнє. Головний його експонат – копія волохатого носорога, якого знайшли науковці в 1929 році у селі Старуня на Прикарпатті.

Частиною комплексу є мінізоопарк, де утримують левів, тигрів і страусів. Парк має багато тематичних локацій і фотозон, спортивні та ігрові майданчики, фудкорт та сувенірну крамницю.

Проводяться науково-пізнавальні екскурсії різної тематики.

Парк-музей "Карпати в мініатюрі" розташований просто неба на березі річки Жонки в Яремчому, на території Карпатського національного природного парку.

Відкритий 2015 року Центром соціальних ділових ініціатив міста Яремче.

У парку представлені мініатюрні макети 18 карпатських пам'яток, у тому числі точно відтворені моделі сакральних споруд – церков та монастирів. Зі знакових туристичних об'єктів Карпат можна побачити обсерваторію "Білий слон" на горі Піп Іван, міст над водоспадом Пробій на річці Прут, відомі пам'ятки краю, а також єдину в Карпатах діючу мініатюрну залізницю, яка включає копії легендарних кам'яних мостів у Ворохті, станцію в Татарові та тунель.

Також представлені зменшені у 25 разів копії знаменитих дерев'яних споруд Карпат, наприклад, ресторану "Гуцульщина".

"Бджолині диво-хатки" - спеціально обладнана пасіка поряд в селі Старий Косів на Прикарпатті.

Спеціалізується на оздоровчих апітерапевтичних процедурах для розслаблення, зняття стресу, заряджання життєвою енергією. Гості живуть у спеціальних будиночках із вбудованими (ізольовано) бджолиними вуликами. Головні фактори оздоровчого ефекту: гудіння (вібрація) бджіл, вдихання повітря, що виходить із вуликів, та прийняття тепла від вуликів через спеціально обладнані лежаки.

Два будиночки одночасно можуть приймати до 10-12 туристів. Працюють лише у теплий сезон, приблизно з квітня до жовтня. Додаткові послуги: медовий масаж, можливість проведення тривалого курсу апітерапії, продаж органічного меду, пилку та інших продуктів бджільництва.

Площа Відродження – історичний центр міста Коломия.

У середньовічному місті це була частина великої ринкової площі, де стояла ратуша (спочатку на її місці був замок, потім католицький костел).

По периметру площі Відродження збереглися будинки XIX-XX століть. Найстарішим серед них є будинок №1, у якому до Другої світової війни розміщувався готель "Гранд".

У 1914 році на площі було встановлено погруддя Тараса Шевченка до 100-річчя поета, але незабаром його було зруйновано. Новий пам'ятник Шевченку було встановлено лише в 1990 році.

Від площі Відродження розпочинається затишна пішохідна частина проспекту В'ячеслава Чорновола.

Погінський монастир Успіння Матері Божої в селі Погоня під Тисменицею є одним із великих центрів паломництва греко-католиків.

Тут у маленькій дерев'яній церкві зберігається чудотворна ікона Матері Божої Погінської.

За легендою, у XIII сторіччі воєвода Роман (можливо, син Данила Галицького) із нечисленним загоном розбив тут військо хана Батия. За переказами, напередодні битви воєводі з'явився уві сні Святий Миколай Чудотворець і наказав не оборонятися, а сміливо йти на татар. На місці перемоги Романа над монголо-татарами у 1634 році було збудовано церкву Успіння Пресвятої Богородиці, а там, де воєводі наснився сон – церква Святого Миколая.

На початку XX століття було збудовано нову церкву та монастир Успіння Матері Божої, але вже в 1946 році він був ліквідований радянською владою. У стінах розмістили інтернат для дітей з ментальними порушеннями, а церкву в 1950 році знищили.

Чудотворну ікону вдалося зберегти. У 1991 році монастир було відроджено. На свята сюди стікаються сотні, а іноді й тисячі прочан.