Пам'ятки Конотопського району

Садибний будинок поміщиків Огієвських у Кролевці відомий тим, що в ньому зупинявся поет Тарас Шевченко.

В 1859 році він востаннє повертався з Києва до Петербурга. Завітавши до своїх друзів Лазаревських у селі Гирівка (нині Шевченка) Конотопського повіту, він заїхав з ними до Кролевця, де жила сестра Лазаревських Глафіра Огієвська. Тут Шевченко й переночував, вирушивши потім до Глухова.

Будинок Огієвських зберігся у первісному вигляді. В 1964 році встановлено чавунну меморіальну дошку.

Наразі в садибі Огієвських розміщується Музей кролевецького ткацтва, в якому представлені традиційні кролевецькі рушники, вишиванки та ткацькі верстати.

Яблуня-колонія в Кролевці - унікальна яблуня-кущ віком понад 220 років. Є колонією з 15 пов'язаних між собою споріднених дерев площею 1 тисяча квадратних метрів.

Колонія розвинулася з єдиного материнського ствола, що існував колись. Її головна особливість – в унікальному способі розмноження. Гілки яблуні з віком хиляться до землі і вкорінюються, у результаті проростають нові дерева (в такий спосіб розмножуються аґрус і смородина).

Яблуня знаходиться на території колишньої садиби князів Мещерських. Під нею встановлено знайдену неподалік могильну плиту з написом: ”Князь Петро Сергєєв, син Мещерський. Народився 1780 24 серпня, помер 1848 18 лютого від народження 68 років”. За легендою, дерево "сумує" за померлим господарем.

Інша легенда розповідає про те, що яблуню князь посадив на могилі своєї дружини, яка рано померла.

Буринський краєзнавчий музей імені Павла Попова було створено у 1982 році як "Музей історії Буринського району". В 1992 році музей отримав статус "Народного музею".

Музейний фонд налічує понад дві тисячі експонатів, серед яких пам'ятки і предмети історії, археології, природознавства, етнографії і культури, що розповідають про історико-культурний та соціально-економічний розвиток Буринщини.

Музей розташований в одній із будівель комплексу садиби місцевих поміщиків - дворян Павлових.

Історико-етнографічний музей "Батьківська хата" у Малому Самборі відкрився у 2016 році під час проведення фестивалю "Віншуємо суницю – першу ягоду-царицю". Експозиція зібрана зусиллями місцевих жителів.

З давньою історією та розвитком села Малий Самбір можна познайомитися в історичній частині експозиції музею. В "Українській світлиці" представлено інтер'єр традиційної сільської хати з предметами народного побуту та зразками одягу кінця ХІХ – початку ХХ століття. У виставковій залі демонструються вироби місцевих народних умільців.

Історико-культурний музейний комплекс "Кочубеївський" був створений в селі Дубовичі в 2012 році з метою розвитку та збереження історико-культурної та архітектурної спадщини краю.

До складу комплексу входять 9 історико-культурних об'єктів, серед яких:
- комплекс споруд садиби родини Кочубеїв (садибний будинок та флігель),
- парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва "Кочубеївський,
- гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення "Джерело-криниця",
- пам'ятний знак на місці парафіяльної церкви Різдва Пресвятої Богородиці з мозаїчною іконою Божої Матері "Дубовицька",
- пам'ятний знак на місці домової церкви родини Кочубеїв,
- шкільний музей історії села Дубовичі тощо.

Основними напрямами діяльності комплексу є науково-дослідна, пошукова, культурно-освітня, господарська діяльність. Співробітники комплексу поводять екскурсійне обслуговування на всіх об'єктах заповідника.

Конотопський міський краєзнавчий музей – один із найстаріших та найбагатших музеїв Сумщини. Заснований у 1900 році з ініціативи видатного українського історика Олександра Лазаревського, чиє ім'я тепер носить музей. Подаровані Лазаревським твори живопису, книги, старовинна зброя, рукописи, стали першими його експонатами.

Зараз музею фонди налічують майже 24 тисячі експонатів. 9 виставково-експозиційних залів висвітлюють історію, природу та етнографію регіону. Представлені знаряддя праці кам'яної доби, посуд епохи бронзи, давньоруська та козацька зброя тощо.

Серед найцікавіших експонатів: крісло (фотель) гетьмана Кирила Розумовського з палацу в Батурині, замок та ключ від брами Конотопської фортеці, Євангеліє-апракос 1707 року з друкарні Києво-Печерської Лаври.

У фойє представлені художні твори українського та західноєвропейського мистецтва.

Фасад музею прикрашає мурал із портретом Олександра Лазаревського.

Краєзнавчий музей села Козацьке на Сумщині засновано у 2000 році як шкільний музей. З 2017 року функціонує на базі місцевого клубу "Краєзнавець" при Козацькому сільському будинку культури.

Експозиція музею, розгорнута в кількох залах будинку культури, розповідає про походження села та його назви, історію місцевої школи, церкви, сільськогосподарських підприємств села.

Відвідувачі можуть дізнатися більше про традиції та звичаї місцевих жителів, а також ознайомитися з виставкою картин наївного мистецтва, які створених майстрами села Козацьке.

У сквері поруч із музеєм створено виставку ретротехніки, де представлені старі автомобілі, трактори та інша техніка, що використовувалася місцевими сільськогосподарськими підприємствами.

Кролевецький краєзнавчий музей створено в 2000 році на базі відкритого в 1971 році музею історії міста.

Музей займає старовинний дерев'яний будинок у центрі Кролевця.

Експозиція розповідає про історію краю з давніх часів до кінця Другої світової війни, про культуру та мистецтво Кролеветчини.

В окремій залі представлено історію ткацтва, мистецтвом якого Кролевець славився у XVIII столітті.

Село Нова Слобода на Сумщині називають українською Хатинню, оскільки в 1942 році німецькі окупанти розстріляли 586 жителів села, щоб помститися за допомогу селян партизанському загону Сидора Ковпака.

В центрі Нової Слободи в 2004 році було відкрито меморіал "Дзвін Скорботи" - пам'ятник непокореному селу та його мужнім мешканцям.

Монумент виконаний у формі дзвона, всередині знаходиться невеличка каплиця, на мармурових плитах вибито імена всіх загиблих у тій трагедії.

Спадщанський ліс на північний захід від Путивля в 1965 році оголошений історико-культурним заповідником, оскільки саме тут у 1941 році було створено знаменитий партизанський загін Сидора Ковпака, який боровся з німецькими окупантами в роки Другої світової війни.

Внаслідок активних дій загону Ковпака на Сумщині та в прилеглих районах було створено великий партизанський край, на території якого в 1942 році діяло 24 загони та 127 груп (близько 18 тисяч партизанів). Загін Ковпака з боями пройшов тилами ворога 18 тисяч кілометрів, воював на всій території України від Путивля до Карпат.

Меморіальний комплекс у Спадщанському лісі відкриває стела "Народні месники", далі "Алея героїв" веде до пам'ятника "Партизанська слава". Реконструйовано партизанський укріпрайон із 9 землянками: штаб, санчастину, кухню, землянки розвідників, мінерів, 2-й, 4-й, 5-й опергруп, особиста землянка Сидора Ковпака. Біля санчастини – братська могила.

Також там розташовані основні об’єкти меморіального комплексу "Спадщанський ліс": Музей партизанської слави та Музей зброї та військової техніки. В музеї представлені особисті речі партизанів, зразки зброї, фотографії, документи тощо. Біля музею встановлено гармату, що була на озброєнні у ковпаківців, та захоплений ними німецький танк Т-ІІІ.

2019 року на території комплексу відкрився Музей "Парк радянського періоду". Тут представлені радянські пам'ятники, бюсти і скульптури, зібрані з Сумської, Полтавської та Чернігівської областей. Серед них пам'ятники Марксу, Леніну, Сталіну, Котовському, Щорсу, Фрунзе, Чапаеву та інші.

Музей авіації в Конотопі є відділом Конотопського міського краєзнавчого музею імені Олександра Лазаревського.

Історія музею розпочалася у 2004 році з оглядового майданчика Конотопської авіабази, на якому були встановлені три гелікоптери сімейства Міля.

На сьогодні в експозиції представлено літак Л-39, а також сім різних гелікоптерів КБ Міля, зокрема єдиний в світі збережений до наших днів повітряний пункт управління Мі-22.

Крім того, можна оглянути військовий бункер часів Другої світової війни.

Етнографічний музей горюнської культури в селі Нова Слобода відкрився 2017 року як філія Державного історико-культурного заповідника у місті Путивль.

Презентує унікальну культуру горюнів – невеликої етнічної групи, що мешкає на Путивльщині. На думку дослідників – це автохтонне давньослов’янське населення, яке зберегло самобутню культуру, мову та архаїчні риси в побуті.

Музейна експозиція відтворює садибу горюнів кінця XIX – початку XX століть. У інтер’єрі хати представлено меблі, різноманітні предмети побуту, одяг тощо. У господарських будівлях – сараї, клуні, вітряку – експонуються знаряддя праці, інший сільськогосподарський реманент.

Крім цього, на горюнському подвір’ї можна побачити колодязь-журавель та рідкісний різновид погреба – шийну яму.

Музей історії Конотопської битви 1659 року відкрився у 2007 році в селі Шаповалівка у приміщенні будинку культури села.

Саме в Шаповалівці у 1659 році відбулася Конотопська битва, в ході якої українсько-татарська армія на чолі з гетьманом Іваном Виговським отримала беззаперечну перемогу над військом московського царства.

Музей історії Конотопської битви є складовою частиною Меморіального комплексу "Битва під Конотопом".

Музей історії села Попівка відкрився у 2016 році на базі Попівської загальноосвітньої школи з ініціативи вчительки англійської мови Маргарити Чепурної.

Експозиція музею на площі 30 квадратних метрів розповідає про історію виникнення та розвитку села. Представлені старовинні побутові речі, а також багато старих фотографій та документів, які розповідають історії життя видатних постатей Попівки минулого і сьогодення.

Лісівничо-просвітницький центр "Музей лісу та мисливства" працює на території центральної садиби державного підприємства "Конотопське лісове господарство". Створений у 2019 році зусиллями працівників лісгоспу.

Експозиція Конотопського музею лісу розповідає про флору та фауну Сумської області. Представлені опудала деяких місцевих тварин, зразки деревини тутешніх порід, фото тварин у природі, незвичайні знахідки лісівників, декоративні пано роботи місцевих майстрів.

На території садиби лісгоспу також можна відвідати Конотопський дендропарк площею 1 гектар. Тут можна побачити 61 вид деревних і чагарникових порід, з них 53 види екзотичних порід.

Дендропарк Конотопського лісгоспу має статус дендрологічного парку місцевого значення.