Пам'ятки Уманського району

Комплекс торгових приміщень (торгові ряди) збудовано в Умані в 1780 році за проєктом архітектора Тепінгера коштом Потоцьких.

Будівля торгових рядів була квадратною в плані, мурованою з цегли, мала просторий внутрішній двір із чотирма в’їздами. Зсередини двору було понад 40 комор для зберігання товарів приїжджими купцями. Східне та західне крила торгових рядів мали по два поверхи та вежі на кожному розі будівлі. З підвалів під будівлею йшли підземні ходи. Основна торгівля велась у внутрішньому дворі, в центрі якого було збудовано кам’яні лавки. Таке планування будинків для торгівлі відноситься до періоду будівництва дворів-фортець кінця XVII- початку XVIII століть і зустрічається дуже рідко.

В 1838 році Фессінгер повністю перебудував будівлю торгових рядів, пристосувавши її для розміщення міської ратуші, повітового суду, присутніх місць, скарбниці, а також в’язниці. Пізніше було розібрано чотири кутові вежі та другі поверхи над північним та південним проїздами.

Будівля торгових рядів досі використовується за призначенням - це частина міського ринку Умані.

"Уманською Ямою" називають місце, де в 1941 році нацистами був створений пересилочний табір "Шталаг-349", один із перших на території України концентраційних таборів.

Від 50 до 70 тисяч військовополонених та мирних жителів Умані утримували в нелюдських умовах на дні глиняного кар'єру цегельного заводу. Тисячі з них загинули від ран, хвороб та голоду, тисячі було розстріляно.

"Уманська Яма" проіснувала до 1943 року, поки не було знято окупацію. На братській могілі встановлено пам'ятник загиблим.

Уманський краєзнавчий музей розташований у будівлі колишньої приватної лікарні (1902 рік).

Історія заснування музею починається з 1906 року, коли з ініціативи вчителя та краєзнавця Данила Щербаківського було створено Товариство любителів старовини. Офіційне відкриття Історичного музею Уманщини відбулося у 1918 році.

Експонати трьох відділів музею розповідають про виникнення життя на Землі, геологічну структуру, корисні копалини, водну систему, ґрунти, клімат, рослинний та тваринний світ. До уваги відвідувачів представлені зразки гранітів, каолінів, бурого вугілля; є опудала тварин та птахів, занесених до "Червоної книги України".

В історичному відділі Уманського краєзнавчого музею представлений макет Уманської фортеці, зразки старовинної зброї та обладунків.

В ХІХ столітті з Одеси до Умані було переведено Головне училище садівництва, у віданні якого опинився уманський парк "Софіївка" (Царицин сад).

Для нього на території службової частини парку було збудовано двоповерхову будівлю у стилі класицизму. З того часу студенти доглядають парк, використовуючи його для вдосконалення знань з садівництва.

Нині це Уманський національний університет садівництва, який готує фахівців із дев'яти напрямків.

Музей університету відкрито у корпусі №7. В експозиції поетапно представлені всі історичні періоди розвитку навчального закладу, починаючи з часу заснування в 1844 році в Одесі.

Фентезі-парк "Нова Софіївка" відкрився у 2019 році як сучасне продовження Національного дендрологічного парку "Софіївка" в Умані. Розташований навпроти старого входу в "Софіївку" по вулиці Садовій, вздовж річки Кам'янки.

Особливістю "Нової Софіївки" є гармонійне поєднання природного середовища, світлових інсталяцій та сучасних артоб'єктів, які занурюють відвідувача у містичний світ міфічних героїв, мужніх самураїв, величних драконів та фантастичних неземних істот.

Гостей фентезі-парку "Нова Софіївка" зустрічає стилізована вхідна група, поруч з якою представлені картини з періодами розвитку "Софіївки". Далі можна побачити світломузичну інсталяцію з портретом Софії Потоцької, інноваційне 3D-маппінг шоу "Душа лісу", водоспад "Дракони", скульптуру "Пегас" та оглядовий майданчик.

Окрім того на території фентезі-парку "Нова Софіївка" розбили Японський сад з озером, альтанками і садом каменів, облаштували українську садибу з героями давніх міфів, створили сад фонтанів, а також регулярний, казковий і пейзажний сади. Парк обладнаний багатофункціональним дитячим майданчиком, бібліотекою і будиночком для дітей.

Церква Іоанна Богослова в Рогах збудована в кінці ХІХ століття на місці старого храму.

Дерев'яну церкву Іоанна Золотоуста заснували в 1765 році як греко-католицьку. Православній церкві її передали вже в 1768 році. Новий мурований храм звели на місці розібраного дерев'яного.

З 2005 року при церкві Іоанна Богослова в Рогах діє жіночий монастир на честь ікони Божої Матері "Ігуменя Афонської Гори".

Церква Різдва Пресвятої Богородиці збудована в селі Халаїдове у 1913 році на місці старого дерев'яного храму, заснованого в 1745 році.

Нинішній величний п'ятикупольний кам'яний храм виконаний єпархіальному стилі.

Дерев'яна церква Святого Іоанна Предтечі збудована в селі Сичівка на місці старого храму в 1896 році.

Храм зведений відповідно до типового єпархіального проєкту, але на відміну від більшості своїх "побратимів", він пофарбований не блакитною чи синьою, а білою фарбою.

Дерев'яна церква Святої Великомучениці Параскеви збудована у Тимошівці в 1914 році.

На території церковного двору знаходяться кілька старих могил із надмогильними плитами. На одній з них видно напис "Святий раб божий Тимофій". Поруч розташований цвинтар із монументальним пам'ятником жертвам Голодомору.

Дерев'яна церква Святої Параскеви побудована в селі Собківка в 1870 році й має рідкісну особливість - три входи з одного боку, і всі входи мають окремі ганки.

Церква майже прямокутна у плані, хоча колись була хрещата. Коли саме було зроблено бічні добудови – невідомо, але швидше за все за радянських часів.

Вражаюча будівля чоловічої гімназії в Умані побудована за проєктом архітектора Владислава Городецького. Свого часу це був відомий навчальний заклад.

Наразі приміщення займає Уманський агротехнічний коледж.

Руїни будівлі чумацької корчми в Рогах - унікальна архітектурна споруда подібного типу, планова структура якої сягає традицій народного житла типу "хата на дві половини".

У лівій половині будівлі розміщувалося житло власника, права призначалася для приїжджих. Має склепінчастий льох і підземний хід, доступ до них ускладнений.

Побудована корчма у XVIII сторіччі на чумацькому шляху, що веде з Києва на південь України. Споруда складена з червоної цеглини з вкрапленням каменю.

Нині у напівзруйнованому стані.