Пам'ятки Скадовського району

Заповідний острів Джарилгач, що омивається водами Чорного моря, розташований навпроти міста Скадовська.

Від суші відокремлений вузькою протокою, яку періодично заносить піском, перетворюючи Джарилгач на півострів.

Назва перекладається з тюркської як "обпалені дерева". У грецьких джерелах згадується як Берег Ахілла.

Фауна та флора острова Джарилгач настільки цінна, що більшість видів занесено до Червоної книги. Тут можна зустріти оленів, муфлонів, єнотовидних собак, зайців тощо.

В 1902 році на крайньому східному краю острова коштом Сергія Скадовського встановлено 24-метровий маяк, виготовлений у Парижі за проєктом одного з учнів Гюстава Ейфеля.

Південний берег є локальною курортною зоною, влітку є постійне поселення Очеретяне містечко.

У високий сезон на острів із причалу регулярно ходить рейсовий катер. Іншим часом про трансфер необхідно домовлятися з приватними перевізниками чи рибалками.

В ході россійсько-української війни в 2022 році острів Джарилгач опинився в зоні російської окупації. Російські окупаційні війська з’єднали острів Джарилгач з материковою частиною Херсонської області. З метою більш інтенсивного використання природоохоронної території національного парку для військових потреб російська армія засипала піском переправу до острова і перетворила острів на полігон. 

В серпні 2023 року на окупованому росіянами острові Джарилгач виникла пожежа, яка тривала майже тиждень. Вогонь знищив всю заповідну зону природного парку - вогонь знищив більшу частину унікальної екосистеми, постраждали популяції всіх рідкісних рослин і тварин, зокрема копитних. На відновлення степової, лугової, солончакових ділянок потрібно в середньому від 4-5 до 8-12 років. Тамариксові зарослі можуть відновитися лише за 15-30 років.

Аджигольський маяк поблизу села Рибальче – це унікальна гіперболоїдна конструкція, створена в 1911 році за проєктом інженера та вченого Володимира Шухова, автора Шаболовської телевежі в Москві.

Маяк знаходиться на штучному острові біля мису Аджигол на Дніпровському лимані. Являє собою вертикальну сітчасту металеву конструкцію висотою 70 метрів, виконану у формі однопорожнинного гіперболоїду обертання.

Це найвищий маяк традиційної конструкції в Україні та 16-й за висотою у світі.

На оглядовий майданчик Аджигольського маяка, з якого відкривається велика панорама лиману, можна піднятися гвинтовими сходами всередині металевої труби (офіційно екскурсії не проводяться).

Неподалік розташований ще один маяк Шухова меншого розміру.

22 липня 2022 року, в ході повномасштабного російського вторгнення в Україну, російські війська трьома ракетами зруйнували Аджигольський маяк, який є архітектурною і туристичною пам’яткою. Дві російські ракети вразили в основу маяка і одна - в конструкцію.

Голопристанський міський будинок культури "Сузір'я" відкрито в 2007 році. При ньому функціонує кінотеатр, картинна галерея та музей.

Постійні експозиції: "Місто козацького краю" (історія заснування та розвитку Голої Пристані), "Довге відлуння війни": Герої Голопристанщини" (до 66-річчя визволення України та 67-ї річниці визволення Голої Пристані від німецьких загарбників у роки Другої Світової війни), "Обрані часом" та "Афганець - я!" (присвячена учасникам бойових дій на території інших держав), "Сімейне добро української хати" (колекція старовинних предметів побуту), "Темна смуга" (до Дня Чорнобильської трагедії).

Історико-розважальний комплекс "Зелені хутори Таврії" створено на місці старовинних хуторів, які існували між Олешками та Голою Пристанню до початку ХХ століття.

Музеєм народного побуту XV-XX століття є справжня українська хата. Музейна експозиція розповідає про побут українців на цих землях. Також представлено історію грошових знаків півдня України.

Відвідувачам пропонують: майстер-класи в гончарній майстерні та кузні, атракціон "Торфоленд" (поїздка на торф'яні копальні), верхова їзда та інше.

Скадовський історико-краєзнавчий музей розташований у старовинній будівлі, яку називають "Будинком з колонами".

Двоповерховий будиночок з античними колонами був побудований наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття, належав одному із засновників міста, професору Одеського технічного університету Меттельштейну. Це єдиний дореволюційний особняк, що зберігся в місті.

Основна експозиція розповідає про історію міста та його засновника, ватажка дворянства Таврійської губернії Сергія Скадовського.

Також є виставка, присвячена звільненню Скадовська від фашистської окупації, художня галерея та зал природи краю.

Склеп Фальц-Фейнів у Новочорномор'ї - напівзруйнована кам'яна каплиця-усипальниця на кургані, з якого відкривається розкішний вид на околиці.

У XIX-XX соліттях село Новочорномор'я належало родині Фальц-Фейнів.

У 1897 році Олександр Фальц-Фейн, брат засновника заповідника "Асканія-Нова", побудував на кургані біля Круглого озера мавзолей з православною каплицею, в якому була похована його дружина Софія Степанівна, яка рано пішла з життя. Курган був обнесений 12-гранною цегляною огорожею з будинком наглядача, який служив і брамою. У 1908 році і сам барон Фальц-Фейн був похований у цьому ж мавзолеї.

Храм праведного Петра Калнишевського в Геройському (колишні Прогної) збудований в 1898 році коштом нащадка козацько-старшинського роду Григорія Капусти як церква Казанської ікони Божої Матері .

Напівзруйнований в роки радянської влади храм нині відновлюється громадою Православної церкви Укрїни. В 2016 році на прохання місцевої релігійної громади. назва храму була змінена з Храму Казанської Ікони Божої Матері на праведного Петра Калнишевського.

Свято-Георгіївська церква в Малій Кардашинці збудована в 1905-1912 роках за проєктом архітектора Казимира Квінто у традиціях московського храмового зодчества XVII сторіччя.

Інтер'єр храму розписаний херсонським художником Семеном Панпушиним.

За радянських часів храм було закрито, приміщення використовувалося як склад, потім клуб.

В даний час храм Святого Георгія в Малій Кардашинці чинний, проведено реставрацію.

Гаряче джерело, відоме як цілющий гейзер Облої, знаходиться неподалік селі Облої, приблизно за 15 кілометрів від Залізного Порту. Відкрите для відвідування влітку 2005 року.

Гейзер термальних вод утворився під час буріння свердловини №6 глибиною 1527 метрів під час геологічної розвідки родовищ природного газу.

Зараз на джерелі обладнано три купальні: дві з гарячою водою та одну з лікувальними грязями. Вода у джерелі буро-коричневого кольору від розчиненого йоду, дуже солона, не поступається воді з Мертвого моря. Температура гейзера - близько 70 градусів цілий рік.

Поруч із купальнями обладнані кабінки для перевдягання та приміщення, де можна замовити масаж. За відгуками відвідувачів, купання у джерелі та лікування грязями чудово допомагає при лікуванні суглобів. Процедури рекомендується проводити не частіше двох-три разів на тиждень.