Пам'ятки Рівненської області

Дерев'яна Свято-Троїцька церква в Сарнах - одна з найстаріших пам'яток дерев'яного зодчества Полісся.

Церква збудована у сарненському присілку Доротичі у 1725 році коштом поміщика Антонія Прушинського.

Спочатку Троїцький храм мав дві бані, але згодом завдяки зусиллям настоятеля отця Іоанна було зведено третю – над дзвіницею. Того ж року збудували будинок для священика, який і зараз стоїть біля церкви. Престол у храмі один – на честь Святої Трійці.

Свято-Троїцька церква у Гориньграді Першому розташована на пагорбі у мальовничому місці над рою Горинь.

Побудована в 1812-1816 роках коштом князя Гаврила Святополк-Четвертинського та парафіян села. Церква має три престоли: головний – Свято-Троїцький, північний – в ім'я Різдва Пресвятої Богородиці та південний – в ім'я Миколая Чудотворця.

У 1883 році було збудовано дерев'яну дзвіницю.

Навіть у радянські часи Троїцька церква завжди залишалася чинною.

Біля підніжжя пагорба знаходиться святе джерело.

Дерев'яна Свято-Успенська церква - найстаріша будівля в Рівному. Храм у Тютківському передмісті збудовано в 1756 році коштом парафіян. Церква однокупольна, іконостас виконано в 1784 році.

За легендою, в Успенській церкві молився лідер гайдамацького руху Іван Гонта перед битвою з польською шляхтою.

Збереглася дзвіниця та "ланцюг моральних засад", до якого у XVIII столітті приковували безбожних парафіян для публічного спокутування гріхів.

Дерев'яна церква на честь Успіння Пресвятої Богородиці збудована у Володимирці в 1897 році.

Внутрішній розпис церкви вперше виконано у 1978 році.

Храм однокупольний, з п'ятьма банями. У дзвіниці сім дзвонів.

Свято-Успенська церква в Дорогобужі – одна з найдавніших на Волині. Заснована в ХІ сторіччі, коли Дорогобуж був центром удільного князівства князів Рюриковичів.

Тривалий час при храмі діяв православний монастир. У 1577 році (за іншими даними - в 1582 році) з ініціативи князя Василя Острозького Успенська церква була капітально перебудована із включенням фрагментів давньоруської плінфової кладки.

Споруда прямокутна в плані, однонефна, одноголова, з прямокутною апсидою, укріпленою двома кутовими контрфорсами.

З 1644 по 1834 рік монастир був василіянським (греко-католицьким). У цей період до храму були прибудовані два келійні корпуси, які не збереглися. Після того, як храм повернули православній церкві, до нього була прибудована дерев'яна дзвіниця.

Успенська церква є унікальним зразком української архітектури XI-XVII століть, у якому традиції давньоруської архітектури поєднуються зі стилем бароко та деякими пізнішими архітектурними прийомами.

Масивний корпус келій колишнього Воскресенського монастиря стоїть на пагорбі у центрі Корця навпроти Миколаївської церкви.

Заснований князем Богушем Корецьким у 1571 році як православний монастир на місці більш давньої обителі. Нинішній монастирський комплекс у стилі пізнього бароко споруджений у 1754-1767 роках отцями василіанами (за іншими даними – францисканцями).

Нині це Воскресенський скит Свято-Троїцького Корецького жіночого монастиря з церквою Воскресіння Христового.

Ландшафтний заказник "Соколині гори", що входить до складу Надслучанського регіонального ландшафтного парку, прозваний "Надслучанською Швейцарією" за характерний красивий рельєф.

Заказник охоплює круті береги річки Случ від Губкова до Більчаків із центром у селі Маринин. На цій ділянці річка протікає між крутими, порослими лісом скелястими берегами висотою до 25 метрів, які складені гранітами та гнейсами палеопротерозойського віку. На площі 510 гектарів тут зростають 77 видів рідкісних рослин, у тому числі із Червоного списку Європи та Червоної книги України.

Заповідник "Соколині гори" є найпопулярнішим місцем наметового відпочинку.

Перший православний храм Дубно збудовано в XVI столітті на острові Кампа при Спасо-Преображенському монастирі, заснованому першими власниками міста з роду Острозьких.

Спасо-Преображенську церкву вперше згадано в 1592 році в листі князя Костянтина Острозького як "творіння предків наших". У 1643 році на місці дерев'яної церкви було збудовано кам'яну, що збереглася до наших днів. У 1839 році добудовано дзвіницю.

Один із середньовічних дзвонів Спасо-Преображенської церкви(1572 рік) представлений в експозиції "Скарби наші духовні" історико-культурного заповідника Дубно, розташованого в Дубенському замку.

Народний історичний музей селища Степань заснований у 1960 році.

Експозиція музею розміщується в чотирьох залах. Серед експонатів музею, найдавніші з яких датовані ХІІІ-ХV століттями - зброя, яку знайдено на Степанському Валу, лопата часів Київської Русі, прикраса князів Острозьких тощо.

В залі "Побут  та одяг степанців кінця ХІХ - початку ХХ століття" відтворено інтер'єр традиційної для краю поліської хати - з маленькими вікнами, різними верстатами, піччю, дерев’яним мисником, старовинними іконами на покуті та дитячою колискою.

Експозиція також представляє велику колекцію вишитих рушників та автентичного поліського одягу. Зокрема, можна побачити чоловічий та жіночий народний стрій селян-поліщуків (поліські вишиті сорочки, намітки, літники, кацавейки, свити, кожухи) та взуття (личаки, дерев’яні дрепи, чуні).

Окрема зала присвячена життю та творчості уродженця Степаня, талановитого художника Степана Чуприни.

Музейно-розважальний комплекс "Таємничі підземелля Рівного" відкрився 2021 року в Рівненському парку культури та відпочинку імені Тараса Шевченка. У XIX-XX століттях тут розташовувалася садиба князя Фредеріка Любомирського "На гірці".

Палац Любомирського був зруйнований за часів Другої світової війни, у повоєнні роки його залишки були знесені під час впорядкування парку, але під фонтаном "Богатир" збереглися елементи підвальної частини споруди. Вони стали основою для інтерактивної музейної експозиції "Таємничі підземелля Рівного". Його проєкт розробив видатний український художник-монументаліст Анатолій Гайдамака.

Експозиційний комплекс складається з верхнього оглядового майданчика та підземної частини. Згори для огляду через скляні кола доступні фрагменти археологічних розкопок на території садиби з підсвіченою експозицією зразків зброї, знайдених під час досліджень.

У підземній частині можна побачити розчищені коридори та кімнати з експозицією про історію міста Рівного, палацового комплексу "На гірці" та родини князів Любомирських.

Відвідувачам пропонуються класичні екскурсії, віртуальні тури з використанням мультимедійних технологій, а також інтерактивна гра у квест-кімнаті.

Тараканівський форт (інші назви - Форт-застава Дубно, Дубенський форт) - потужна кріпосна споруда часів протистояння між росією та Австро-Угорщиною.

Зведений на російсько-австрійському кордоні в 1890 році за наказом царя Олександра ІІІ для захисту львівської залізниці. Дубенський форт має форму ромба, являв собою бетонно-земляне укріплення. В центрі знаходиться чотирикутна двоповерхова казарма. Оточений двома рядами потужних земляних валів, між якими викопано 14-метровий рів з кам'яними стінами та казематами.

Проте вважається, що з погляду військової інженерії проєкт виявився невдалим. Тараканівський форт не використовувався за призначенням. Нині в занедбаному стані й поступово руйнується.

Татарська надбрамна вежа - одна з двох фортечних веж, що збереглися. Входили в систему зовнішніх міських укріплень давнього Острога.

Знаходилася в мусульманській частині міста, в ній утримували  полонених татар, звідки і походить назва. Також виконувала функції в'їзної брами.

В даний час Татарська надбрамна вежа в поганому стані, реставрація не проводиться.

Троїцький Дерманський монастир - стародавній православний монастир із яскраво вираженим оборонним характером.

Дерманський монастир заснований на відрогах Мізочського кряжу в кінці XV сторіччя князем Василем Острозьким. Служив заміською резиденцією князя, у зв'язку з чим було зведено фортифікаційні споруди - кам'яний замок, оточений стінами з бійницями та ровом із водою. Вхід охороняла масивна надбрамна вежа, перетворена згодом на дзвіницю монастиря.

Пізніше Василем-Костянтином Острозьким було збудовано Троїцьку церкву та монастирські келії.

В 1575-1576 роках Дерманським монастирем керував першодрукар Іван Федоров, в 1602 році відкрилася друкарня та духовна школа.

В 1627-1633 роках настоятелем монастиря, який став греко-католицьким, був Мелетій Смотрицький, автор "Граматики слов'янської".

У ХІХ столітті російський уряд відібрав монастир у греко-католиків і передав православним ченцям з Острога.

Нині Дерманський монастир чинний, належить УПЦ московського патріархату. До комплексу входить Троїцький собор, храм Казанської Ікони Богоматері, церква Феодора Острозького. Будується житловий корпус із церквою на честь Святого Інокентія Іркутського.

Римо-католицький костел Святої Трійці та Святого Архангела Михаїла збудований у Тучині в 1614 році коштом шляхтича Миколи Семашка.

Храм неодноразово горів, зокрема під час Визвольної війни 1648-1654 років, коли Тучин був захоплений козаками Максима Кривоноса. Після підписання у 1667 році Андрусівського перемир'я та повернення поляків, костел було відновлено.

Найбільшим руйнуванням храм зазнав у роки Другої світової війни, оскільки служив укриттям для червоноармійців, що оборонялися, потім - для німців. Після цієї війни Троїцький костел не відновлювався – досі він напівзруйнований.

"Тунелем кохання" в Клевані називають перголу (природну огорожу з дерев або кущів), яка виросла над залізничними коліями поруч зі станцією "Клевань" зовсім незвичайним чином. Якоїсь миті влада перестала підрізати дерева, і густі крони утворили імпровізований грот.

У теплу пору року ця зелена алея служить знімальним майданчиком місцевим молодятам - відвідування "Тунелю кохання" вважається гарною прикметою.