Селище Вишнівець на річці Горинь розташоване на трасі Тернопіль-Кременець.
Відоме з XIV сторіччя як власність Новгород-Сіверського князя Корибута-Дмитра Ольгердовича, сина Великого князя Литовського Ольгерда Гедиміновича.
В 1463 році переходить у спадок його нащадкам - братам Солтану та Михайлу, які будують замок і починають іменувати себе Вишневецькими за назвою населеного пункту. З ім'ям їх нащадка Дмитра Вишневецького (Байди) пов'язують заснування Запорізької Січі, а син Яреми Вишневецького Михайло Томаш став польським королем. В 1603 році тут відбулися заручини Лжедмитрія I з Мариною Мнішек.
В 1640 році Ярема Вишневецький побудував на іншому березі річки новий замок, в якому згодом утримувався в полоні Богдан Хмельницький. Також був заснований монастир карм ...
Селище Вишнівець на річці Горинь розташоване на трасі Тернопіль-Кременець.
Відоме з XIV сторіччя як власність Новгород-Сіверського князя Корибута-Дмитра Ольгердовича, сина Великого князя Литовського Ольгерда Гедиміновича.
В 1463 році переходить у спадок його нащадкам - братам Солтану та Михайлу, які будують замок і починають іменувати себе Вишневецькими за назвою населеного пункту. З ім'ям їх нащадка Дмитра Вишневецького (Байди) пов'язують заснування Запорізької Січі, а син Яреми Вишневецького Михайло Томаш став польським королем. В 1603 році тут відбулися заручини Лжедмитрія I з Мариною Мнішек.
В 1640 році Ярема Вишневецький побудував на іншому березі річки новий замок, в якому згодом утримувався в полоні Богдан Хмельницький. Також був заснований монастир кармелітів. Останній з Вишневецьких, Михайло Сервацій, звів на основі фортечних споруд розкішний палац, що зберігся до наших днів.
В XVIII столітті господарями Вишнівця стають князі Мнішеки, які прикрасили палац багатим оздобленням і зібрали в ньому колекцію творів мистецтва, розбили ландшафтний парк. В 1867 році маєток викупив вчений-аматор Володимир Плятер, але через фінансовий крах незабаром змушений був його продати.
Останні господарі мало дбали про замок, під час світових воєн він сильно постраждав, і лише нещодавно його почали активно реставрувати.
У Вишнівці бувало багато видатних людей: польський король Станіслав Август і цар Павло I, Тарас Шевченко і Оноре де Бальзак.
Селище Вишнівець на річці Горинь розташоване на трасі Тернопіль-Кременець.
Відоме з XIV сторіччя як власність Новгород-Сіверського князя Корибута-Дмитра Ольгердовича, сина Великого князя Литовського Ольгерда Гедиміновича.
В 1463 році переходить у спадок його нащадкам - братам Солтану та Михайлу, які будують замок і починають іменувати себе Вишневецькими за назвою населеного пункту. З ім'ям їх нащадка Дмитра Вишневецького (Байди) пов'язують заснування Запорізької Січі, а син Яреми Вишневецького Михайло Томаш став польським королем. В 1603 році тут відбулися заручини Лжедмитрія I з Мариною Мнішек.
В 1640 році Ярема Вишневецький побудував на іншому березі річки новий замок, в якому згодом утримувався в полоні Богдан Хмельницький. Також був заснований монастир карм ...
Селище Вишнівець на річці Горинь розташоване на трасі Тернопіль-Кременець.
Відоме з XIV сторіччя як власність Новгород-Сіверського князя Корибута-Дмитра Ольгердовича, сина Великого князя Литовського Ольгерда Гедиміновича.
В 1463 році переходить у спадок його нащадкам - братам Солтану та Михайлу, які будують замок і починають іменувати себе Вишневецькими за назвою населеного пункту. З ім'ям їх нащадка Дмитра Вишневецького (Байди) пов'язують заснування Запорізької Січі, а син Яреми Вишневецького Михайло Томаш став польським королем. В 1603 році тут відбулися заручини Лжедмитрія I з Мариною Мнішек.
В 1640 році Ярема Вишневецький побудував на іншому березі річки новий замок, в якому згодом утримувався в полоні Богдан Хмельницький. Також був заснований монастир кармелітів. Останній з Вишневецьких, Михайло Сервацій, звів на основі фортечних споруд розкішний палац, що зберігся до наших днів.
В XVIII столітті господарями Вишнівця стають князі Мнішеки, які прикрасили палац багатим оздобленням і зібрали в ньому колекцію творів мистецтва, розбили ландшафтний парк. В 1867 році маєток викупив вчений-аматор Володимир Плятер, але через фінансовий крах незабаром змушений був його продати.
Останні господарі мало дбали про замок, під час світових воєн він сильно постраждав, і лише нещодавно його почали активно реставрувати.
У Вишнівці бувало багато видатних людей: польський король Станіслав Август і цар Павло I, Тарас Шевченко і Оноре де Бальзак.
Вишнівецький палацово-парковий комплекс
Палац/садиба , Пам'ятка архітектури , Музей/галерея
Вишнівецький палацово-парковий комплекс розташований на стрімкому березі річки Горинь в історичному містечку Вишнівець. Заснований на фундаментах середньовічного Вишнівецького замку, який з XVII століття неодноразово перебудовувався та розширювався. Протягом кількох століть він був родовим гніздом та головною резиденцією одного з найвпливовіших українських князівських родів Корибутів-Вишневецьких.
Розкішний палац у стилі класицизму з елементами французького ренесансу збудував у Вишнівці на початку ХVІІІ століття останній із роду Вишневецьких, великий польський магнат Михайло Сервацій Вишневецький. Над будівництвом палацу працювали українські, польські та французькі архітектори протягом 30 років.
Палац Вишневецьких складається з кількох об'ємів, об'єднаних під час перебудови в кінці XVIII століття в симетричну П-подібну композицію з осьовими та кутовими ризалітами. На першому поверсі розташовувалася дзеркальна зала завдовжки 80 метрів – точна копія дзеркальної зали Версаля, парадний хол був прикрашений білою керамічною плиткою із блакитним малюнком. Від палацу до річки спускалися 3 каскади садів.
У 1744 році маєток перейшов до Мнішеків, родичів Вишневецьких. Вони перетворили Вишнівецький палац на першокласну магнатську резиденцію в стилі пізнього рококо з чудовою картинною галереєю. Палац вважався найрозкішнішим на Волині. Оноре де Бальзак, який відвідав Вишнівець у 1848 році, назвав його "малим Версалем".
Останні господарі мало дбали про пам'ятку, а особливо палац у Вишнівці постраждав під час Другої світової війни. Відновлений в 1950 році, але без внутрішнього оздоблення. Тут розташовувалися різні установи.
Нині Вишнівецький палац є філією Національного заповідника "Замки Тернопілля". З 2005 року ведеться повна реставрація його будівель. Головною окрасою палацу знову є Дзеркальна зала, де Вишневецькі колись приймали європейських монархів, відомих художників, військових діячів, письменників та поетів. У відреставрованих залах вже розміщена експозиція, проводяться екскурсії.
Церква Вознесіння Господнього
Храм , Пам'ятка архітектури
Замкова церква Вознесіння Господнього збудована в 1530 році як родова усипальниця князів Вишневецьких. До її будівництва причетний був Іван Вишневецький, батько Дмитра-Байди.
У Вознесенській церкві поховано близько 20 представників роду Вишневецьких, у тому числі овруцький староста Михайло Вишневецький та його дружина Раїна Могилянка.
Храм має форму корабля і вирізняється чудовою акустикою. Усередині розташовані релігійні фігури, виконані народними майстрами.
У 1872-1873 роках проведено капітальний ремонт церкви Вознесіння Господнього, відлито нові дзвони, позолочено іконостас. Дві ікони Пресвятої Богородиці, виконані у давньоруському та візантійському стилях, подаровані князями Костянтином та Михайлом-Сервацієм Вишневецьким.
За часів боротьби з православ'ям Вознесенська церква залишалася єдиним православним храмом на всю округу. В 1963 році храм було закрито та пограбовано, лише через 26 років його повернули православній церкві.
Нині церква Вознесіння Господнього належить до Православної церкви України.
Костел і монастир кармелітів босих
Храм , Пам'ятка архітектури
Окремі будівлі монастиря босих кармелітів розташовані на схід від палацу Вишневецьких, ліворуч від центральної брами.
Будівництво монастиря велося у 1640-х роках одночасно із спорудженням нового Вишнівецького замку, монастир став частиною його оборонної системи.
У 1645 році Іван Вишневецький заклав бароковий костел Святого Михайла, а закінчив будівництво його нащадок Михайло Сервацій. Саме в Михайлівському костелі було поховано всіх Вишневецьких, які сповідували католицизм.
У 1648 році кармелітський монастир було зруйновано козаками Максима Кривоноса, які захопили Вишнівець, але незабаром відроджено. Закритий в 1832 році, згодом занепав. Костел Святого Михайла був підірваний за радянської влади. Зберігся келійний корпус та огорожа з монументальними воротами у стилі бароко.
| {{itemKey}} | {{itemValue}} |
|---|---|
| Область |
Тернопільська |