Пам'ятки Чернігівської області

Коропська синагога збудована в XIX столітті, коли близько половини населення містечка складали євреї. Проєкт розробив архітектор Лука Шмігельський.

При синагозі діяла єврейська школа.

Донедавна будівля синагоги використовувалася як склад. Нині приміщення покинуте.

Сновський історичний музей відкрито в 1939 році як меморіальний музей Миколи Щорса в будинку, в якому провів дитячі та юнацькі роки майбутній червоний комдив, чий образ героїзований у радянській літературі та кіно.

Щорс народився в 1895 році на хуторі Коржівка на Чернігівщині (нині місто Сновськ) в родині залізничного слюсаря. Нині експозиція домашньої обстановки та особистих речей родини Щорса, що розміщена в їхньому дерев'яному будинку 1894 року побудови, є меморіальним відділом Сновського історичного музею і презентує побут сім'ї залізничника кінця ХІХ століття.

В 1961 році в окремій будівлі було відкрито історичний відділ музею з краєзнавчою експозицією від давніх часів до новітньої історії. В експозиції представлено предмети, що розповідають про перші поселення людини на території краю, народні промисли і ремесла, етнографічні особливості місцевості. Окрасою експозиції є колекція рушників Сновського району та зразки регіонального костюму.

У музеї також експонуються археологічні знахідки: предмети праці, залишки прадавніх тварин, керамічних та скляних виробів, козацьких люльок, залізничних виробів, виготовлених на середньовічних руднях, історико-побутові речі кінця ХІХ - початку ХХ століть.

Собор Різдва Пресвятої Богородиці побудований в Прилуках на місці двох старовинних прилуцьких церков, що згоріли під час пожежі 1781 року.

Збір коштів на кам'яний храм було оголошено відразу після пожежі, але завершити будівництво вдалося лише після того, як у 1802 році місто отримало фінансування з царської скарбниці, про що свідчить мідна дошка з пам'ятним написом.

Новий храм із трьома престолами на честь Різдва Пресвятої Богородиці, Варвари Великомучениці та Святого Олександра Невського освячено у 1817 році. Будував його майстер із Чернігівщини Федір Заболоцький. Усередині збереглися залишки олійного розпису початку ХІХ століття.

Неподалік центрального порталу стояла кам'яна двоярусна дзвіниця, споруджена у кращих формах пізнього класицизму (не збереглася). До останнього часу у будівлі розміщувався відділ Чернігівського обласного державного архіву.

У 2005 році Собор Різдва Пресвятої Богородиці повернуто прихожанам Православної церкви України.

Сосницький краєзнавчий музей розташований у будинку лікаря Щербакова (1869-1870 роки), який пізніше належав князю Волконському, потім лікарю Петру Ольденборгеру.

Музей у ньому заснував у 1920 році юрист та історик Юрій Виноградський. Він відкрив на Чернігівщині 50 неолітичних стоянок та 9 городищ. Основою експозиції стала археологічна колекція Виноградського.

Наразі фонди Сосницького краєзнавчого музею налічують 10 тисяч експонатів. Серед унікальних експонатів – шийні гривні, бивень мамонта із насічками, кілька старовинних документів.

Також представлені деякі речі колишніх власників сосницької садиби, дворян Полторацьких, які володіли Сосницею у XVIII-XIX століттях.

Музею надано ім'я Юрія Виноградського.

Спасо-Преображенська церква в стилі бароко зведена на території Ніжинського передмістя Нове Місто.

В архітектурі церкви використано рідкісний прийом об'єднання хрестового об'єму з традиційним для дерев'яної храмової архітектури західних областей триверхим завершенням.

У 1857 році було добудовано дзвіницю, яка не збереглася до наших днів.

У 1861 році в Спасо-Преображенській церкві зупинялася похоронна процесія під час перевезення тіла Тараса Шевченка в Україну.

Під час Другої світової війни нацисти під час відступу безуспішно намагалися підірвати храм.

Спасо-Преображенська церква збудована в 1817 році Григорієм Милорадовичем, який володів Любечем у XIX столітті.

Церква в стилі класицизму розташована на базарній площі. За радянських часів її використовували як клуб, склади. Тільки в 1992 році Спасо-Преображенську церкву повністю відродили.

Нині це єдиний діючий храм Любеча. Тут зберігається список ікони Богородиці "Любецької", втраченої в роки атеїстичних гонінь.

Спасо-Преображенська церква в Ічні розташована на березі мальовничого ставка, де ще у XVIII сторіччі стояв дерев'яний храм.

У 1804 році він згорів, і через 7 років коштом парафіян на його місці було побудовано новий кам'яний Преображенський храм із дзвіницею та двома куполами.

Дерев'яний іконостас створений у 1830 році, ікони виконані у стилі грецького живопису. Головна святиня – копія ікони Іржавецької Матері Божої.

Спасо-Преображенська церква в Ічні благополучно пережила радянський період, зараз належить УПЦ московського патріархату.

Спасо-Преображенський собор в Чернігові - один із найдавніших християнських храмів на території України, унікальний зразок давньоруської архітектури.

Побудований за князя Мстислава Хороброго, ставши його усипальницею. Тут же похований Ігор Святославович, герой "Слова про похід Ігорів".

В інтер'єрі Спасо-Преображенського собору збереглися фрагменти давньоруських фресок, чудовий іконостас XVIII століття. Частина колекції золотої і срібної церковної утварі Спаського собору зберігається в Чернігівському історичному музеї.

Чернігівський Спасо-Преображенський собор внесений до списку культурних цінностей ЮНЕСКО.

Поруч розташований будинок архієпископа (1780 рік), в якому зараз знаходиться архів.

З 1967 року Спасо-Преображенський собор входить до складу Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній".

Старовинний п'ятибанний Спасо-Преображенський собор є головною архітектурною домінантою Прилук. Споруджений на початку XVIII століття коштом полковника Гната Ґалаґана. Розташовувався на території Прилуцької фортеці, на місці спаленої дерев'яної Спаської церкви середини XVII століття.

Поруч знаходиться масивна двоярусна церква-дзвіниця Святого Миколая. Між ними встановлено пам'ятник Святому Йоасафу Бєлгородському, який народився у Прилуках.

Кам'яний Спасо-Преображенський собор збудовано народними майстрами у стриманих формах пізнього бароко, характерного для козацьких храмів. У 1834 році проведено реконструкцію. 

Всередині собору в глибокому склепі поховано його засновника полковника Ґалаґана. Головна святиня Спасо-Преображенського собору - ікона Божої Матері "Скорботна".

Старовинна ялина алея віком понад 100 років – заповідний об'єкт (ботанічна пам'ятка природи місцевого значення).

На сьогодні це 79 тридцятиметрових дерев, які з обох боків оточують дорогу до монастирських печер.

Стрітенський собор Густинського жіночого монастиря на Галаганівській вулиці – помітна архітектурна споруда старих Прилук.

Зведений у 1889 році на честь загиблого російського імператора Олександра ІІ. Більшість коштів на будівництво пожертвував тодішній градоначальник Іван Дедін.

Рідкісна для української архітектури споруда на кшталт тринефної базиліки з трьома куполами (до нашого часу збереглася лише одна - центральна), складена з рідкісної червоної цегли і пофарбована коричневою фарбою.

З 1929 року донедавна у храмі розміщувався краєзнавчий музей. Наразі експозицію демонтовано, ведуться роботи з відновлення Стрітенського собору.

Талалаївський краєзнавчий музей відкрито в 2013 році в приміщенні колишнього Будинку культури селища Талалаївка.

Експозиція розміщена в кількох залах загальною площею 60 квадратних метрів. У фондах музею зібрані унікальні старовинні речі повсякденного вжитку, знаряддя праці, керамічні та гончарні вироби ХІХ-ХХІ століть, грошові знаки, колекції вишитих рушників, сорочок, тканих килимів ХХ-ХХІ століть, понад 300 жіночих хусток. 

Окрема частина експозиції присвячена вшануванню пам'яті Героїв Небесної Сотні та російсько-української війни.

Троїцька церква в Троїцькому побудована коштом козацької старшини в 1772-1774 роках на зразок Вознесенської церкви в Коропі.

За типом – тетраконх. До центрального, увінчаного куполом, кубічного об'єму примикають чотири нижчі екседри з фасадами, увінчаними трикутними фронтонами.

За весь період існування храм жодного разу не розбудовувався. До останнього часу його стан був гнітючий, проте нещодавно було проведено реставрацію.

Троїцька церква розташована у грецькому кварталі Ніжина. Однокупольний кам'яний храм у стилі бароко споруджений у 1733 році.

В 1888 році був ґрунтовно перебудований, внаслідок чого набув рис класицизму. Зокрема було повністю змінено форму купола, із західного боку прибудовано двоярусну дзвіницю зі шпилем. Церковне подвір'я обнесене кованою огорожею в кінці ХІХ століття. На огорожі є оригінальний напис з датою останньої реконструкції та прізвищем її ініціатора.

Тривалий час Троїцький храм було закрито, приміщеня церкви використовувалося як архівосховище. Нині Ніжинська міська рада розпочала процес щодо повернення Троїцької церкви громаді міста і ухвалила відповідне рішення.

Троїцька церква побудована в Бігачі в 1831 році за поміщиків Кейкуатових.

Величний кам'яний храм в стилі класицизму є пам'яткою архітектури національного значення. Бічні фасади прикрашені чотириколонними портиками тосканського ордену із трикутними фронтонами.

До наших днів Троїцька церква не збереглася у первісному вигляді - втрачено відкриту галерею і дзвіницю, які примикали до храму. Нині храм не використовується та потребує термінового капітального відновлення та реставрації.