Пам'ятки Харкова

Харківський аквапарк "Джунглі" - великий сучасний критий аквапарк, інтер'єр якого стилізований під джунглі Південної Америки.

На 11 тиячах квадратних метрів площі, з яких 4 тисясі квадратних метрів займає зона водних розваг, розміщено 7 басейнів (у тому числі спортивний, хвильовий, круговий, гідромасажний, джакузі) із 11 водними атракціонами.

Водні гірки відрізняються профілем жолобів та крутістю вигинів. Суператракціони: гірка-центрифуга "Космічна діра" (спіраль діною 54 метри) та гірка "Чорна діра" (16 метрів швидкісного спуску).

Цілий рік підтримується температурний режим у межах 30-33 градуси при 65-70% вологості.

В комплекс також входить готель, ресторан, бари, сауна та масаж, солярій, більярд, тир.

Обласна художня галерея "Мистецтво Слобожанщини" заснована в 1999 році. Виставкові зали галереї розташовані в центрі Харкова, на майдані Свободи, на першому поверсі 4-го під'їзду будівлі Держпрому.

Експозиція галереї оновлюється що два тижні і представляє роботи різних художніх напрямків – живопис, графіка, фотографія, декоративно-прикладне мистецтво, скульптура тощо.

У галереї також проходять творчі зустрічі з художниками, концерти, поетичні вечори, семінари та багато іншого.

Харківський міський дельфінарій "Немо" відкрився в саду імені Тараса Шевченка в 2009 році до Дня захисту дітей.

Тут відбуваються театрально-сценічні вистави за участю морських тварин, а також проводяться сеанси дельфінотерапії, що є ефективним методом оздоровлення та реабілітації дітей з функціональними обмеженнями. У виставах беруть участь 4 дельфіни, 3 морські котики та 1 морська левиця. Відвідувачам також пропонується купання із дельфінами.

Дельфінарій "Немо" у Харкові працює за будь-якої погоди, всі зорові місця знаходяться під навісом.

Центр сучасного мистецтва "ЄрміловЦентр" створений у Харкові в 2012 році за підтримки Асоціації випускників, викладачів і друзів Харківського національного університету імені Василя Каразіна в головному корпусі університету. Названий на честь відомого харківського митця, представника українського авангарду Василя Єрмілова.

Дизайн-проєкт внутрішнього простору був створений харківськими архітекторами Ігорем Остапенко, Інною Педан та Андрієм Хворостяновим. Двоповерховий майданчик загальною площею 1500 квадратниї метрів забезпечує унікальні можливості для створення і презентації художніх проєктів.

ЄрміловЦентр сприяє розвитку сучасного українського мистецтва, його інтегруванню у світовий мистецький контекст, підтримує молодих авторів, є комунікативною платформою для українських та зарубіжних фахівців у сфері сучасного мистецтва. До сфер діяльності центру належать кураторські проєкти, мистецькі резиденції, лекції та обговорення, перформанси, семінари, кіно та відео-інсталяції. 

Також "Єрмілов-Центр" став майданчиком для проведення фестивалю молодіжних проектів Non Stop Media.

Навчальний центр "ЛандауЦентр" Харківського національного університету імені Василя Каразіна створений у 2014 році з ініціативи університетської громадськості та Асоціації випускників, викладачів і друзів університету як перший виставковий майданчик інтерактивної науки та наукових відкриттів у Харкові.

Виставкова зала "ЛандауЦентру" представляє собою одну велику лабораторію, в якій відвідувачі зможуть самі ставити досліди, працювати з приладами і спробувати себе в ролі вчених. Тут можна випробувати повітряну гармату та покерувати вітрильником, відкриваючи закони фізики; замислитися над створенням звуків, граючи на фортепіано, в якому можна "бачити музику"; можна побачити найбільший у Східній Європі "трансформатор Тесли", що дає розряди до півмільйона вольт, "сходи Якова", "кімнату Еймса"; можна приміряти окуляри, щоб побачити світ, яким його сприймають люди з проблемами зору, а також спробувати подолати перешкоди та виконати певні завдання в кріслі колісному.

"ЛандауЦентр" – це постійна виставка унікальних експонатів, створених вченими університету, а також змінні експозиції, присвячені певній тематиці – фізиці, анатомії, оптиці, математиці тощо. Тут проходять заходи цікавої ботаніки і зоології, археології, біомеханіки, експериментальної хімії і фізики, геометрії, астрономії, комп’ютерних наук, робототехніки і навіть філології, психології, народознавства і краєзнавства.

Майдан Павлівський виник в 1660-1662 роках, коли тут було збудовано укріплення (острог), що примикало до Харківської фортеці.

Центр острогу через деякий час став великою торговою площею, яка називалася Народною. На розі площі та Університетської вулиці в другій половині XVIII сторіччя знаходився поштовий двір (зараз на цьому місці будівля пошти), поряд з яким було встановлено кам'яний верстовий стовп з написами, що вказували відстані від Харкова до Москви та сусідніх губернських міст. Біля стовпа читалися укази та проводилися публічні покарання, тому площу називали також Лобною.

В середині ХІХ століття площа стала називатися Павлівською на честь купця Павлова, який відкрив перший магазин із твердими цінами на товар. Пізніше було збудовано велику будівлю страхового товариства "Росія" (1910-1915 роки, архітектор Микола Верьовкін) та Міський купецький банк (1913 рік, архітектори Микола Васильєв та Олександр Ржепішевський), на двох верхніх поверхах якого знаходився готель "Асторія".

В роки Другої світової війни будівлі було зруйновано, але потім відновлено у первісному вигляді.

В ніч на 27 серпня 2022 року в ході російсько-украінської війни росіяни завдали ракетного удару по Павлівському майдану в Харкові. Постраждала історична будівля 1912 року, від вибухової хвилі в будівлі вилетіли вікна та двері.

Нинішній Сергіївський майдан нижче Університетської гірки, вздовж колишнього валу, утворився на початку XVIII сторіччя як торгова площа з лавками та харчевнями, на якій 4 рази на тиждень проходили торги.

Називався Базарною площею або Лопанським базаром. У ХІХ сторіччі на Лопанському базарі побудували дерев'яний критий ринок. У 1835 році всі будинки згоріли під час великої пожежі. В середині ХІХ століття почалося будівництво кам'яних торгових будівель, зокрема Сергіївського ряду, названого на честь харківського губернатора (площу стали називати Сергіївською). В 1868 році замість дерев'яних були побудовані кам'яні сходи, що знаходилися на місці нинішніх.

В 1875 році завершилося спорудження Ново-Сергіївського ряду, в якому незабаром відкрився міський музей. У 1890 році на місці згорілого Сергіївського ряду за проєктом архітектора Альфреда Шпігеля збудували двоповерховий Миколаївський ряд. В 1898 році на березі Лопані за проєктом академіка архітектури Олексія Бекетова збудували кам'яні магазини. В південній частині площі знаходився "Гранд-готель".

В 1932 році площу перейменували на Пролетарську. Після Другої світової війни площу було реконструйовано. Уздовж берегів Лопані посаджено дерева, розбито сквер із клумбами та газонами. Упорядковано Університетську гірку та її схили, побудовано нові сходи.

В 2016 році площі повернуто історичну назву - Сергіївський майдан.

Найбільший у Харкові меморіальний комплекс відкрито на північній околиці міста в 1977 році на честь харків'ян, які загинули під час Другої світової війни.

Скульптори Василь Агібалов, Яків Рик, Михайло Овсянкін, художник Сергій Світлоруков, архітектори Ігор Алфьоров, Анатолій Максименко, Єрік Черкасов.

Відвідувачів зустрічають дві стіни із прапорами та написами на зворотному боці. Лісова алея веде до високої скульптури "Батьківщини-матері", біля підніжжя якої горить вічний вогонь. Зліва знаходиться стіна з барельєфами, що зображають різні епізоди оборони міста. Кілька років тому на площі було встановлено дерев'яний хрест, оточений клумбами.

Меморіальний музей-квартира сім`ї Гризодубових присвячений піонеру харківської авіації, льотчику-авіаконструктору Степанові Гризодубову та його доньці – видатній льотчиці, світовій рекордсменці Валентині Гризодубовій. Є філією Музею видатних харків’ян імені Клавдії Шульженко.

Музей відкрився в 1970 році трьохкімнатній квартирі, де з 1922 по 1965 рік  жив перший харківський авіаконструктор Степан Гризодубов и пройшла юність його доньки, льотчиці Валентини  Гризодубової. В експозиції музею представлено майже 5000 експонатів  основного фонда, меморіальні речі родини Гризодубових і особисті речі інших видатних людей авіації та космонавтики, льотчиків, інженерів, вчених.

Перший дерев'яний храм Миколи Чудотворця на Григорівці (передмістя Харкова) було споруджено в 1765 році.

В 1821 році за проєктом архітектора Євгена Васильєва на місці колишнього храму коштом полковника Олександра Норова була збудована однокупольна Миколаївська церква з дзвіницею з червоної цегли, що має форму хреста.

В 1938 році, під час гонінь на церкву радянською владою, був заарештований і розстріляний диякон Філіпп (Ординець). В наш час зарахований до лику святих новомучеників Слобідського краю.

З 1960 по 1989 рік Свято-Миколаївський храм було закрито. В 1989 році залишки храму, що збереглися, були передані православній громаді УПЦ московського патріархату.

Харківський аеропорт почав працювати в 1932 році після завершення будівництва аеродрому "Основа" та службових будівель аеропорту.

В 1933 році йому було надано ім'я Павла Постишева. В 1936 році Харківський аеропорт був визнаний найкращим аеропортом СРСР. У період перед Другою світовою війною - самостійна госпрозрахункова одиниця безпосередньо підпорядкована Головному управлінню цивільної авіації. Через аеропорт "Харків" проходять повітряні дороги, що ведуть у Крим, Кавказ. Найбільший пасажирський літак тих років - шестимоторний гігант П-124 (АНТ-20біс) робив, прямуючи до аеропорту Мінеральні Води, посадку в Харкові. В 1941 році на аеродромі була побудована бетонна злітно-посадкова смуга. З початком Другої світової війни особовий склад аеропорту увійшов до складу Київської та Харківської спеціальних авіагруп Громадянського Повітряного флоту.

Існуючий аеровокзал було споруджено після Другої світової війни за типовим проєктом, розробленим московським НДІ "Аеропроєкт" у 1951 році (архітектори Елькін, Крюков, Міткевич). Цей проєкт був застосований у Львові, Свердловську (нині - Єкатеринбург), Челябінську та інших містах СРСР. Будівництво аеровокзалу розпочалося в 1951 році, а його відкриття було присвячене помпезному святкуванню 300-річчя возз'єднання України з росією. Зовні будівля аеровокзалу відрізняється підвищеною парадністю, характерною для "сталінської" архітектури 30-х - 50-х років. Центральний вхід прикрашає восьмиколонний портик із високим парапетом складного контуру. Над будинком височить витончена восьмигранна башточка зі струнким наметом і шпилем, увінчаним золоченим вінком. Інтер'єри рясно оснащені ліпними архітектурними деталями та розписами.

В 2010 році було відкрито новий міжнародний термінал "A", а старий - реконструйовано і перетворено на термінал з обслуговування VIP-пасажирів.

Харківський морський музей висвітлює історію мореплавання в моделях.

Експозиція наочно розповідає про те, як будували та спускали на воду дерев'яні кораблі, як були влаштовані військові кораблі XVII століття, як працювали зі знаряддями на старовинному вітрильнику, як діставали золото з затонулих галеонів.

В експозиції музею представлені чудово виконані моделі кораблів, створені впродовж десятків років. Також можна побачити прилади навігації, факсимільні карти, гравюри, документи (частково з архівів королівського товариства Великобританії), написані власноруч відважними мандрівниками.

Музей авіації Харківського державного авіаційного виробничого підприємства "Харківський авіаційний завод" створений у 1966 році. 

Експозиція музею налічує понад п'ять тисяч експонатів, які відображають більше ніж 90-річну історію літакобудування від моменту створення авіазаводу в Харкові і до нині, впродовж якої з заводського аеродрому у небо піднялося понад чотири тисячі літаків. Експонати музею розміщені в експозиційній залі та на виставковому майданчику просто неба. 

Основу експозиції складають 24 спеціально виготовлені точні копії всіх основних літаків, які випускалися на заводі в різний час. Це літальні апарати розробки багатьох видатних авіаконструкторів.

Експозицію відкривають моделі перших ХАЗівських літаків марки "К" – Калінінські К-2, К-3, К-4, які стали прототипом усіх надзвукових літаків майбутнього. Серед експонатів є також копії немановського ХАІ-1, бомбардувальника Сухого Су-2, навчальних літаків Як-18 і МіГ-15УТІ. Літальні апарати конструктора Андрія Туполєва, які виготовлялися на Харківському авіаційному заводі (Ту-104, Ту-124, Ту-134 і безпілотник Ту-141) також представлені у вигляді зменшених моделей в експозиційній залі Музею авіації. В музеї представлені копії літаків конструктора Олега Антонова марки "Ан", які виготовлялися на Харківському авіазаводі протягом останніх чотирьох десятиліть – Ан-72, Ан-74, Ан-74ТК-200, Ан-74ТК-300, Ан-140, Ан-148. 

На виставковому майданчику просто неба представлені справжні Ту-104А, Ту-124, Ту-134А-3.

Серед незвичайних експонатів музею – снігохід "Харків’янка-2", на якому досліджували Південний полюс Землі. Серед цінних експонатів зберігся справжній шолом і костюм-комбінезон першого льотчика-випробувача авіаційного заводу Михайла Снєгірьова. Фотографії, документи, особисті речі знайомлять відвідувачів з біографіями творців авіаційної техніки – від генеральних конструкторів до ветеранів праці, які все життя працювали в цехах підприємства.

Є в музеї і зовсім несподівані для авіаційного підприємства експонати. На одному зі стендів представлена установка "штучне серце", створена в 1965 році фахівцями Харківського авіаційного заводу.

Російсько-українська війна

Під час повномасштабного вторгнення росії в Україну в 2022 році Музей авіації зазнав значних руйнувань внаслідок російських ракетних атак та авіаударів, як і більшість споруд на території авіапідприємства. Ризикуючи життям, працівники музею та заводу перемістили вцілілі і пошкоджені експонати у безпечніше місце. На Харківському авіаційному заводі впевнені, що після справедливої Перемоги України у російсько-українській війні, Музей авіації буде відновлено і сюди знову прийдуть відвідувачі.

Музей археології Харківського національного університету імені Василя Каразіна веде свою історію з 1807 року, коли при університеті було створено кабінет старожитностей.

Того ж року до нього надійшли артефакти та з розкопок Ольвії. Вони лягли в основу експозиції Музею витончених мистецтв та старожитностей, створеного при університеті у 1837 році. На початку XX століття Археологічний музей став самостійною науковою установою.

Сучасна експозиція розміщена у Виставковій залі в Головному корпусі університету. Тут представлені одні з найбільших в Україні колекцій предметів бронзового віку, скіфської доби, античного часу, черняхівської та салтівської культур.

Музей астрономії Харківського Національного університету імені Василя Каразіна було відкрито в 2008 році. Музей носить ім’я Миколи Барабашова – засновника харківської астрономії й колишнього ректора університету, який ще будучи його студентом, облаштував обсерваторію на даху одного з будинків міста. В 2020 році з нагоди 215-річчя університету відбулося відкриття оновленого та реконструйованого музею. 
 
У музеї зібрано колекцію унікальних астрономічних і геодезичних інструментів від початку XIX сторіччя до теперішнього часу. Це дає можливість дослідити становлення й розвиток астрономії в Харкові, Україні та світі.

Особливість експозиції в тому, що вона створена у приміщенні павільйону меридіанного кола Репсольда – найбільшого інструмента в колекції – та має підземний поверх. Так відвідувачі можуть ознайомитися з особливостями процесу астрономічних спостережень та улаштуванням конструкції телескопа, звірити час за сонячним годинником, переглянути колекцію старовинних телескопів та колекцію метеоритів – одну з найбільших у Східній Європі.