Пам'ятки Рівненської області

Величний костел Іоанна Хрестителя в стилі зрілого бароко, що височіє в центрі Дубровиці, збудовано на початку XVIII сторіччя, після того, як згорів дерев'яний католицький храм, закладений у 1684 році коштом Яна Дольського.

За іншими даними, нинішній храм звели у 1695-1702 роках.

Після Другої світової війни костел було закрито радянською владою, але в 1992 році, після здобуття Україною Незалежності, повернуто католицькій громаді Дубровиці.

Костел Іоанна Хрестителя є пам'яткою архітектури національного значення. Проведено реставрацію.

Родовий замок князів Острозьких був збудований у Дубно в XV столітті, належав потім ще кільком аристократичним родам: Заславським, Сангушкам, Любомирським, Барятинським.

Протягом століть Дубенський замок залишався неприступним - фортечні стіни витримали неодноразові облоги кримських татар у XVI столітті, козацьких загонів Максима Кривоноса та російського війська в XVII столітті. Під час різних воєн XVIII-XIX століть тут побували гетьман Іван Мазепа, шведський король Карл XII, цар Петро І, полководці Суворов та Кутузов.

Дубенський замок оточений оборонним ровом, через який перекинутий міст, що веде до воріт і надбрамного корпусу. Праворуч розташований палац Острозьких (XVI століття), а ліворуч - палац Любомирських (XVIII століття), в якому збереглася ліпнина італійського майстра Доменіко Мерліні. У XVII столітті замок був укріплений двома бастіонами із вежами, виконаними за проектом інженера Вобана. З "Дівочою вежею" пов'язана легенда про князівну Беату та її влучний постріл з гармати по намету татарського хана, що обложив замок.

Існує ціла система підвалів та підземних ходів. Вони, зокрема, описані Миколою Гоголем у романі "Тарас Бульба", основні дії якого розгортаються навколо Дубенського замку. В одному з підвалів влаштовано експозицію музею тортур. Проводяться театралізовані екскурсії.

У 2024 році відкрилася кімната-музей "Воскреситель українських замків", присвячену видатному українському мистецтвознавцю, багаторічному директору Львівської національної галереї мистецтв Борису Возницькому, який свого часу посприяв відновленню Дубенського замку.

Працює сувенірна крамниця та кафетерій.

Дубровицький історико-етнографічний музей створено у 1957 році як Музей збройного повстання 1917 року.

Експозиція в 4 залах розповідає про виникнення та розвиток Дубровиці у хронологічному порядку: "Історія древнього міста", "Побут і знаряддя праці", "Наш край у роки Другої світової війни", "Сучасність".

Серед експонатів – художні твори яцульського гончаря Євтуха Кулика, майстра народної творчості Уляни Кіт, фотоматеріали про графів Плятерів, копії сторінок Пересопницького Євангелія.

Етнопарк "Ладомирія" розбудовується з 2019 року на ревіталізованій промисловій території в місті Радивилів Рівненської області. Носить історичну латинську назва Волинського князівства зі столицею у місті Володимирі – Lodomeria, Ladimerie.

"Ладомирія" – це етнографічний комплекс, де представлені три відреставровані за автентичними технологіями дерев'яні селянські хати віком близько двохсот років, старовинні ткацькі верстати і їхні нові копії, елементи національного вбрання та костюми різних регіонів Волині.

Під час екскурсій гості можуть відвідати скансен-локацію, виставкову залу, де представлено відтворені автентичі костюми історичної Волині, майстерню ткацтва, фотозони. Відвідувачам пропонують майстеркласи з ткацтва і пов'язування традиційних головних уборів.

У 2024-2025 роках у "Ладомирії" створили експозицію "Шкільництво та книгописання на Волині у ХІ–ХІХ століттях". В автентичній хаті відтворено інтер'єр класу тогочасної сільської школи. Представлені старі парти, дошка, рахівниця, шкільні підручники, історичні документи і світлини. Також відтворено інтер'єри кімнати вчителя і скрипторію.

Також на території "Ладомирії" працює кафе "Аустерія", де можна продегустувати фірмові варенички з сома.

Здолбунівський краєзнавчий музей відкрився у 2014 році в історичній будівлі поліцейського відділку з камерами попереднього ув'язнення, що була зведена у 1903 році. Протягом сторічної історії у цьому приміщенні розташовувалися місцеві правоохоронні органи – від жандармського відділення МВС царської росії у 1914 році до районного відділу МВС України в Рівненській області у 1998-2008 роках.

Експозиція музею розповідає про первісну історію краю, період царського та польського правління, події Першої та Другої світових воєн, український руху опору, а також про героїв Майдану та російсько-української війни. Серед експонатів – набір хірургічних інструментів з повстанської криївки-шпиталю, яка була знайдена в урочищі Гурби.

В музеї є власна церква. А у підвалах будівлі, де розташовувалися камери попереднього ув'язнення, відкрито експозицію "Колишня в’язниця", яка присвячена трагічним подіям російського терору та репресій на Здолбунівщині у першій половині ХХ століття.

Земляні вали замку князя Богуша Корецького, зведеного в XVI сторіччі, розташовані на Княжій горі в Маринині.

Дерев'яні споруди замку не збереглися, на колишньому замковому обійсті тепер городи.

Із замчища відкривається неповторна панорама долини Случа з кам'янистими порогами, скелястими каньйонами, крутими урвищами та морем зелені.

Руїни Корецького замку з виразною надбрамною баштою червоної цеглини є візитівкою міста.

Перше дерев'яне укріплення спорудив у XV сторіччі над річкою Корчик князь Острозький. Пізніше замок перейшов у володіння волинського воєводи Богдана Корецького, який зміцнив його кам'яними стінами з баштами та бастіонами, обведеними земляним валом та ровом, що наповнювався водою з річки.

В XVIII сторіччі фортечні споруди стали основою для будівництва палацового комплексу князів Чарторийских. В 1832 році палац згорів і з того часу не відновлювався.

Збереглися трирівнева надбрамна вежа Корецького замку, прилеглі до неї руїни зовнішніх стін палацових споруд, а також трипилонний чотириарковий міст (реконструйований останніми роками).

Костел Святого Антонія - найстаріший храм міста Корець. Заснований князем Каролем Корецьким в 1533 році (за іншими даними - в 1633 році), названий на честь святого Антонія Падуанського.

В 1706 році на місці дерев'яного храму було збудовано новий кам'яний костел у стилі бароко. В ході реконструкції 1916 року було прибудовано додатковий неф.

За радянської влади в костелі розміщувався склад хімікатів.

В 1990 році храм повернуто католицькій громаді Корця, освячено в 1904 році як костел Святого Антонія.

Збереглися фрагменти настінних розписів, проведено реставрацію.

Колишній парафіяльний костел Святого Антонія в неоготичному стилі з гарним годинником на фасаді побудований у Рівному за проєктом Константія Войцеховського коштом Романа Сангушка на місці раннього храму.

Освячений у 1900 році. Спочатку будинок був увінчаний двома шпилями, прикрашений фресками та вітражами.

З радянських часів костел Святого Антонія використовується як Будинок камерної та органної музики Рівненської обласної філармонії.

Римо-католицький костел Успіння Пресвятої Діви Марії виник в Острозі в результаті розбудови православної церкви, заснованої ще в XV столітті князем Федором Острозьким.

У 1442 році церкву було перетворено на костел монастиря домініканців. У ті часи це був основний католицький храм в Острозі, який мав велику парафію. У XVIII та XIX століттях костел неодноразово перебудовували та прикрашали пишними барочними вівтарями.

У 1897 році, після великої пожежі, коштом Романа Сангушка костел знову було перебудовано, цього разу у класицистичному стилі зі зведенням бані.

Після депортації поляків радянською владою костел Успіння Діви Марії спорожнів та закрився, служби відновили нещодавно.

Культурно-археологічний комплекс "Пересопниця" - трирівневий конструктивістський будинок, що нагадує храм.

Тут розміщений Музей Першокниги, присвячений історії створення Пересопницького Євангелія, а також конференц-зал та кімнати для археологів.

В експозиції, зокрема, представлено 9-кілограмову факсимільну копію Пересопницького Євангелія та макет давньоруського городища Пересопниця.

Неподалік розташований музейний комплекс просто неба "Княжий град": реконструкція житлової садиби та фортифікаційної споруди XII-XIII століть, коли Пересопниця була столицею удільного князівства.

В селі працює постійно діюча археологічна експедиція, долучитися до якої зможуть студенти та навіть туристи. Знайдені раритети поповнять експозицію Музею Першокниги.

Музей "Пересопницького Євангелія" частково адаптовано для людей з інвалідністю: парковка, мнемосхема, пандус.

Літературний музей Уласа Самчука у Рівному відкрито в 2007 році у 102-річницю від дня народження письменника, який народився на Рівненщині.

Більшу частину свого життя письменник прожив у еміграції, завжди залишаючись  літописцем свого часу і народу. Самчука називали українським Гомером ХХ століття.

Музей Уласа Самчука є відділом Рівненського обласного краєзнавчого музею.

Експозиція музею висвітлює головні творчі здобутки Уласа Самчука й зосереджує увагу на впливі особистості письменника на весь український літературний процес ХХ століття. Увазі відвідувачів представлені перші видання трилогії "Волинь", інші твори письменника, листи, фотографії, його особисті речі.

Крім того, музей фокусує увагу на рівненському періоді життя і діяльності письменника (1941-1943 роках), зримо відтворивши побут помешкання Самчука в ті роки (речі з колишньої рівненської квартири, в якій він мешкав) та зберігши основні здобутки письменника в цьому періоді.

Експозиція музею розповідає про життєвий та творчий шлях письменника, показує ту когорту літературних діячів українського слова, з якими Уласа Самчука звела доля.

Колишній костел монастиря бернардинів - найстаріший храм міста Дубно. Монастир заснував Януш Острозький у 1614 році. Храмовий комплекс у стилі раннього бароко було завершено в 1630 році вже за князів Заславських.

Оточений оборонними стінами бернардинський монастир входив разом із Луцькою брамою до системи міських укріплень Дубна. Після третього поділу Польщі в 1784 році костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії монастиря бернардинів було перетворено на православну церкву та перебудовано у псевдоруському стилі.

За радянських часів приміщення монастиря бернардинів використовувалася як виробниче приміщення. Нині це Миколаївська церква Православної церкви України, проведено часткову реставрацію.

Комплекс будівель монастиря кармеліток споруджений у Дубні в стилі раннього бароко за князів Заславських.

Костел та келійний корпус з'єднані бічними фасадами, вздовж головного фасаду проходить аркова галерея.

В 1890 році монастир кармеліток був закритий царським указом. Згодом тимчасово відновив діяльність в 1921-1936 роках. За радянської влади монастир остаточно припинив існування.

В 1946 році в колишніх монастирських будівлях був розміщений онкодиспансер. Нині  - це онкологічний хоспіс, яким опікується Дубенський медичний коледж. У 2004 році за згодою керівника онкологічного диспансеру тут виділили кімнати для домової церкви та під келії для насельниць Свято-Варваринського монастиря УПЦ московського патріархату.

Музей бурштину відкрито в Рівному на базі рівненської бурштинової фабрики - державного підприємства "Бурштин України".

Музей розміщений в приміщенні Рівненського будинку вчених – двоповерховому особняку початку ХХ століття в стилі модерн.

Серед експонатів музею – шматки бурштину віком до 40 мільйонів років, знайдені у різний час на території Рівненщини, а також виготовлені з нього ювелірні вироби та твори мистецтва. Зокрема, експонується найдавніший бурштиновий виріб в Україні – диск-амулет віком приблизно 2,5 тисячі років.

Окрасою музею вважаються камені, в яких закристалізовані давні комахи. Представлений шматок дикого бурштину вагою близько 2 кілограмів.

Експонати розповідають не лише про історію видобутку бурштину в краї, а й про єдине в Україні підприємство, яке займається його переробкою.

У цьому ж будинку розміщується музей Уласа Самчука.