Пам'ятки Полтавської області

Один із перших музеїв Полтави створений у 1909 році на полі Полтавської битви поруч із Братською могилою російських воїнів до 200-річчя перемоги російської армії над шведами.

Колекція музею налічує понад вісім тисяч експонатів: твори мистецтва, зброю, нагороди, прапори, обмундирування та спорядження російської та шведської армій, особисті речі Петра I та його сподвижників. Встановлено озвучену діораму Полтавського бою.

Поруч – пам'ятник Петру I, Сампсоніївська (Самсонівська) церква (1895 рік) та братська могила російських воїнів, хрест на могилі шведських солдатів та пам'ятник загиблим шведам від росіян.

Відновлено два редути (польові укріплення російської армії), один з яких знаходиться з протилежного боку від траси, а інший - неподалік будівлі музею "Поле Полтавської битви".

Калайдинцівський краєзнавчий музей-філія працює при Вовчицькому краєзнавчому музеї імені Івана Саєнка. Заклад відкрито в 2002 році з ініціативи місцевих жителів. Музей функціонує при Калайдинцівському ліцеї.

Першою була сформована експозиціія "Народознавчої світлиці". Над її облаштуванням працювала ціла творча група педагогів та учнів. Багато експонатів передали музею жителі села Калайдинці. Зокрема, представлена велика колекція автентичних вишитих рушників.

Інші експозиції: "Із сивої давнини", "Дзвони народної пам’яті", "Зал бойової слави", "Історія школи", "Духовні скарби нашого краю". У 2017 році була відкрита експозиція, присвячена захисникам України.

Каплинцівський міст через річку Удай на південній околиці села Каплинці на Полтавщині вважається найдовшим дерев'яним мостом України. Його довжина, за різними оцінками, сягає від 230 до 240 метрів (деякі джерела наводять довжину у 356 метрів, імовірно враховуючи земляну дамбу).

За переказами, ще наприкінці XIX століття через річку було споруджено перший дерев'яний міст. У 1933-1934 роках у Каплинцях збудували нову переправу, аби прокласти пряму дорогу до Пирятина. 

Міст стоїть на дубових палях, має 46 прогонів. Для будівництва було використано близько 600 дубових колод. Поверх поздовжніх балок впоперек клалися дубові бруси, які обшивалися дубовими дошками. Початково міст мав дерев'яні перила.

Зараз Каплинцівський міст є частиною еколого-туристичного маршруту "Заплавний Удай", прокладеного мальовничими околицями міста Пирятина та прилеглих сіл на території Пирятинського національного природного парку. Він є популярною туристичною локацією завдяки гарним краєвидам і можливості зробити цікаві фото.

Комунальний заклад "Карлівський історико-краєзнавчий музей" заснований у 1967 році, з 2001 року розміщується в історичному будинку в центрі міста Карлівка, навпроти центральної площі.

Фонди музею налічують 6 тисяч експонатів. Експозиція в 14 залах розповідає про природу та історію Карлівщини від далекого минулого до сучасності.

Представлена постійна виставка робіт заслуженого майстра народної творчості, засновника студії образотворчого мистецтва Карлівської гімназії Ігоря Ніколаєвського.

Картинна галерея імені Марії Башкирцевої є художнім відділом історико-краєзнавчого музею Диканьки.

Галерея розташовується в приміщенні колишньої земської школи, збудованої в 1904 році.

Фондова колекція картинної галереї налічує більше 1000 творів. Переважно  це  роботи  самодіяльних  місцевих  художників,  професіоналів  другої   половини  ХХ століття та сучасних митців, чий творчий шлях пов’язаний з цим краєм.  

Найбільший інтерес відвідувачів викликає меморіальна кімната художниці та письменниці Марії Башкирцевої, де представлені в натуральну величину копії її полотен.

Також експонується зібрання творів мистецтв, пов'язаних із творчістю письменника Миколи Гоголя. Зокрема, представлено вишитий гладдю портрет Гоголя роботи решетилівських майстрів.

Картинна галерея Наталії Юзефович в Кременчуці заснована у 2002 році для експонування творів сучасних українських митців, насамперед – видатної кременчуцької художниці Наталії Юзефович, чиє ім'я носить галерея.

Художниця Наталя Юзефович була майстинею ліричного пейзажу, живописного натюрморту, неповторних портретів та сюжетних полотен, однією з найкращих колористок свого часу. У Кременчуці вона прожила чотири десятиліття, починаючи з 1971 року. Цьому місту вона подарувала 167 своїх найкращих творів.

Галерея має три експозиційні зали, з яких два знайомлять відвідувачів із творчістю Юзефович. Багато з представлених її робіт присвячено саме Кременчуку, де вона часто малювала у придніпровському парку.

Галерея оновлює свою експозицію тричі на рік, а також проводить персональні та колективні виставки художників, фотографів і майстрів декоративно-прикладного мистецтва.

Екопарк у Кобеляках відкрився 2018 року як комунальне підприємство Кобеляцької міської ради. Розташований на зеленій території біля лісу на березі річки Ворскла на східній околиці міста.

В основі екопарку – контактний зоопарк, в якому мешкають такі екзотичні тварини, як страуси, кенгуру, мавпи, дикобрази. Крім того, є більш звичайні в нас олені, лисиці, нутрії, родина кабанів, а також свійські поні, віслюки, вівці, кози тощо.

На території Кобеляцького екопарку облаштовані зони для відпочинку, де можна зручно влаштувати пікнік. Пропонується катання на поні, є кілька фотозон.

Кобеляцький музей літератури та мистецтва носить ім'я свого засновника, місцевого вчителя, краєзнавця, художника та письменника Олексія Кулика. Саме завдяки його активній діяльності музей відкрився у 1982 році (встановлено меморіальну дошку).

Музей розміщений в окремому будинку, побудованому в 1913 році. В ньому представлено близько 2000 експонатів.

Експозиція розповідає про видатних творчих особистостей Кобеляччини: бандуристку Тамару Гриценко, поета Павла Усенка, письменників Павла Загребельного та Олеся Гончара, поетесу Людмилу Овдієнко, художників Дмитра Левицького та Анатолія Петрицького, багатьох інших представників творчої та наукової інтелігенції.

Особливе місце в експозиції відведене представникам грузинської громади Кобеляк та околиць міста.

Також у музеї можна дізнатися про походження назви міста, почути легенди про його заснування, ознайомитися з історичними фактами щодо розвитку Кобеляків.

Котелевський краєзнавчий музей тимчасово розміщується в будівлі будинку культури в центрі селища Котельва.

На час реекспозиції тут облаштовано кімнату етнографії.

В музейній експозиції представлені археологічні знахідки з Більського городища скіфських часів, що розташоване неподалік Котельви. Це не лише масова побутова продукція, насамперед посуд, а й художні твори античних та місцевих скіфських майстрів (золотий перстень, дзеркало, хрестоподібні бляхи тощо). Зокрема, в музеї представлені предмети з унікального "Блажківського скарбу" слов'янської доби.

Також експозиція розповідає про розвиток краю в часи козаччини.

Лохвицький краєзнавчий музей імені Григорія Сковороди розміщено в старовинному одноповерховому будинку повітового суду 1865 року побудови.

Музей засновано в 1919 році на базі колекції місцевого реального училища. Серед експонатів музею – колекції козацької зброї, археологічних знахідок, сакральних предметів, зразків декоративно-ужиткового мистецтва, зброї періоду Другої світової війни.

Музей носить ім'я поета та мислителя, уродженця цього краю Григорія Сковороди. Його життю та творчості присвячена частина експозиції.

У дворі музею розміщено зразки зброї та військової техніки часів Другої світової війни.

Краєзнавчий музей в селі Вовчик на Полтавщині носить ім'я свого засновника, місцевого педагога і краєзнавця Івана Саєнка. Саме з його ініціативи музей почав формуватися ще у 1948 році на базі краєзнавчого гуртка у Вовчицькій школі.

З 1980 року Вовчицький краєзнавчий музей розміщується у десяти залах спеціально збудованої двоповерхової будівлі. Експозиція розповідає про природу Полтавщини, заснування і давнє минуле села, його розвиток у XIX і на початку XX століття, період колективізації та Голодомору, події Другої світової війни тощо.

В художній галереї можна ознайомитися з творами живопису українських художників і зразками народної творчості: вишивкою, керамікою, художнім ткацтвом.

Краєзнавчий музей міста Горішні Плавні працює з 2000 року. Експозиція розповідає про історію будівництва міста Горішні Плавні та місцевого гірничо-збагачувального комбінату, а також про давню історію краю.

Експонуються палеонтологічна та археологічна колекції. Етнографічна експозиція "Українська хата" відтворює інтер'єр сільської оселі. В кінолекційній залі міститься мінералогічна колекція та картинна галерея.

В експозиції "Святині" на подвір’ї Горішньоплавнівського краєзнавчого музею представлена колекція "кам'яних скринь" – поховальних споруд археологічної культури доби енеоліту, знайдених під час археологічних розкопок місцевих курганів, а також антропоморфні чи аморфні надмогильні та надкурганні обтесані плити.

Кременчуцький краєзнавчий музей відкрито в 1975 році. Експозиція музею розміщена в 11 залах й охоплює географію, історію, етнографію та мистецтво краю.

Кількість експонатів, що зберігаються у фондах краєзнавчого музею, складає понад 66 тисяч одиниць. Палеонтологічна колекція музею — найбільша в Полтавській області. У фондах зберігається чудова колекція мінералів та гірських порід, а також  унікальний зразок викопного бурштину вагою 525 грамів, якому понад 30 мільйонів років. Археологічна колекція музею нараховує понад 6 тисяч предметів, що охоплюють часовий діапазон  з мустьєрської доби палеоліту до матеріалів розкопок пізньосередньовічної фортеці Кременчук.

Найстаріший рукописний документ, який зберігається в музеї, датований 1813 роком. Значною за обсягом є тематична колекція "Побут кременчужан на межі 19 і 20 століть".

Оновлений художній салон у Кременчуці – це активний творчий майданчик, що поєднує виставковий простір, демократичний бар, майданчик для творчих експериментів, магазин дизайнерських речей та літературний будинок.

Це простір для презентації творчих робіт, свободи творчого вираження, комунікації між художником та глядачем. Тут проводяться воркшопи, культурно-освітні програми, круглі столи, дискусії, майстер-класи, лекції, семінари, зустрічі з молодими та визначними представниками сучасної культури.

Кунцівська гідроелектростанція на річці Ворскла побудована в 1953 році на околиці села Кунцеве.

У 2007 році проведено реконструкцію та відновлено постійну роботу. Потужність Кунцевської ГЕС становить 400 кіловат.

Гарне місце для відпочинку та риболовлі.