Пам'ятки Миколаївської області

Доманівський історичний музей розташований в центрі селища Доманівка в приміщенні Будинку культури.

Музей заснований у 1976 році. Фонди музею налічують понад 1 тисячу експонатів.

Проводяться екскурсії на теми починаючи від “Найдавніша історії краю. Перші поселення людей” до “Утворення Доманівської громади”.

Історико- краєзнавчий музей Казанківської селищної ради розташований в центрі селища Казанка. Музей заснований у 1974 році на громадських засадах, у 1976 році отримав статус "народний".

Фонди музею налічують понад 6 тисяч експонатів, які розкривають багату історичну минувщину Казанківщини. В експозиції представлені документи, фотографії, спогади очевидців подій - Голодомору 1932-1933 років, Другої світової війни тощо.

Каплиця Святого Миколая закладена в Миколаєві в 2004 році на Соборно-Миколаївській площі.

До більшовицького перевороту 1917 року поруч із цим місцем, на перетині вулиць Адміральської та Соборної, знаходився головний храм Миколаєва - величний Адміралтейський собор.

Храм Святого Миколая спроєктував архітектор Олександр Доморацький. Висота від основи до хреста – 16 метрів.

Кафедральний собор Касперівської ікони Божої Матері в Миколаєві відрізняється староруськими архітектурними формами (архітектор Федір Еппінгер), через суперечки про які будівництво затягнулося на три десятиліття.

Головна святиня, на честь якої названий храм, була найбільш шанованою жителями Таврійської губернії іконою під час Кримської війни.

За радянських часів будівля собору була клубом Заводу імені 61 комунара.

Собор Касперівської ікони Божої Матері повернули віруючим в 1992 році, проведено реконструкцію. Наразі це кафедральний собор Православної церкви України в Миколаєві.

Кафедральний Собор Різдва Пресвятої Богородиці - найстаріший храм Миколаєва. Побудований у 1800 році на пожертвування миколаївських купців, тому його називали Старокупецькою церквою.

Будівля собору в стилі класицизму висотою 38 метрів має потужні стіни з тесаного каменю-черепашника. Пізніше були прибудовані два бокові вівтарі, храм став міським єпархіальним собором. У 1876 році було збудовано дзвіницю, у ній встановлено величезний дзвін вагою понад 8 тон.

Собор було закрито в 1938 році, в приміщенні розміщувався гарнізонний будинок офіцерів. З 1992 року Кафедральний Собор Різдва Богородиці знову діє. Встановлено новий іконостас, що має первісний вигляд.

Римо-католицький костел Святого Йосипа споруджено в Миколаєві коштом парафіян-католиків у 1896 році за проєктом архітектора Владислава Домбровського.

В 1934 році костел був закритий більшовиками. В сусідній будівлі на території було розміщено краєзнавчий музей - один із перших музеїв старожитностей на території колишньої російської імперії (заснований в 1803 році, зібрано понад 160 тисяч експонатів: предмети античності з Ольвії, інструменти Київської Русі, зброю козацтва та інше.).

З 1992 року в костелі святого Йосипа відновлено богослужіння. Останніми роками встановлено орган, відбуваються концерти органної музики. У дворі - колекція кам'яних баб.

Костянтинівська батарея в районі Миколаєва - це штучна гребля на правому березі Бузького лиману, що закінчується укріпленим островом Флагшток.

Споруджена в 1855 році за проєктом відомого військового інженера Едуарда Тотлебена. Дамба починається від колишнього села Мала Корениха  (тепер це район міста) навпроти центру Миколаєва йі проходить поперек течії лиману.

Під час Кримської війни вона стала частиною оборонної системи міста, коли виникла загроза його захоплення англо-французькими військами. Розташована на острові артилерійська батарея разом із Кауфманівською батареєю на протилежному березі лиману перекривали вогнем вузький прохід для суден фарватером.

У боях Костянтинівська батарея не брала участі, після закінчення війни батарею було закинуто.

Кривоозерський історико-краєзнавчий музей розташований у колишньому будинку торговця Креймголця, збудованому в 1848 році товариством "Саламандра".

В музеї зберігається безліч речей: документи та довідки різних часів, фотографії різних періодів, колекція старовинних монет та банкноти різних часів, старовинний одяг, вишиті рушники.

Виставлено археологічні знахідки, старовинні предмети побуту, ткацькі та гончарні вироби.

Меморіальну дошку на честь видатного українського письменника, драматурга, театрального режисера та актора Марка Кропивницького встановлено в 2025 році на одному з найстаріших будинків Миколаєва замість дошки Потьомкіну, яку було демонтовано в межах деколонізації.

Знаходиться на перехресті вулиці Марка Кропивницького та пішохідної вулиці Соборної.

Музей "Партизанська іскра" було засновано в селі Кримка в 1965 році учасником підпільної молодіжної організації Іваном Герасименко.

В 1985-1991 роках було проведено реконструкцію музею в ході якої було добудовано велику експозиційну залу, кінозалу, встановлено пам’ятник юнаку-підпільнику на фоні гранітних пілонів, відреставровано стелу біля братської могили та насаджено молодий парк. Після реконструкції музею було надано статус меморіального комплексу.

В основному фонді музею "Партизанська іскра" зберігається 2428 музейних експонати. Допоміжний фонд налічує 1676 предметів. Найстаріші музейні предмети датуються кінцем XIX - початком XX століття.

Експозиція музею розміщена в двох залах. Серед експонатів — фотографії учасників підпільної організації, їхні особисті речі (одяг, шкільне приладдя, малюнки, музичні інструменти, спортивний інвентар), документи, зразки зброї, листівки, карти, листи, діорама.

У виставковій залі проходять різноманітні виставки з фондів музею, виставки творчих робіт художників, фотохудожників, майстрів-аматорів, митців краю та виставки Миколаївського обласного краєзнавчого музею, філією якого є Меморіальний музей "Партизанська іскра".

Миколаївський вернісаж - невелика галерея картин просто неба на Соборній біля Каштанового скверу, місце, де миколаївські художники виставляють і продають свої картини.

Тут же можна замовити будь-яку картину, портрет або шарж у художника, який сподобався. Відвідування цієї галереї- частина культурної програми більшості миколаївців, які виїхали прогулятися центром міста.

Миколаївський вернісаж існує з радянських часів. І хоча ряди художників відтоді значно порідшали, все ж таки ця галерея вважається однією з найбільших в Україні.

Тут також знаходяться кілька прилавків із сувенірами, де можна купити магнітики чи чашки із зображенням Миколаєва, невеликі авторські роботи місцевих умільців, біжутерію та інші дрібні туристичні товари.

Миколаївський військово-історичний музей було відкрито в Миколаєві в 1975 році у старовинному особняку кінця ХІХ століття, який належав відомій у місті родині німців-колоністів фон Шардтів, як Музей підпільно-партизанського руху на Миколаївщині.

Музей містить багату колекцію документів, фотографій, предметів, які розповідають про боротьбу жителів Миколаївської області проти німецько-фашистських окупантів. Представлені фіктивні медичні довідки, пропуски, паспорти, копії німецьких печаток, виготовлені підпільниками для порятунку молоді від вивезення до Німеччини та організації втеч військовополонених з концтабору.

В центрі зали експонується колекція стрілецької зброї та масштабні моделі військової техніки.

В експозиції "ОУН-УПА на Миколаївщині" представлено документи, особисті речі, листівки учасників ОУНівського підпілля, що розповідають про національно-визвольний рух на Миколаївщині, демонструють склад і структуру проводів, які діяли в краї. 

Окрема експозиція Миколаївського військово-історичного музея "Війна, що триває…" розповідає про оборону Миколаївщини та півдня України від російських агресорів в ході повномасштабного російського вторгнення в Україну в 2022 році. В експозиції представлено документи, продовольчі пайки, зброю та військову форму солдат армії агресора.

Миколаївський військово-історичний музей є філією Миколаївського обласного краєзнавчого музею.

Миколаївський обласний художній музей імені Василя Верещагіна репрезентує понад 9 тисяч творів образотворчого мистецтва.

Основу колекції склали 148 картин видатного художника-баталіста Василя Верещагіна, з ініціативи якого у Миколаєві було створено товариство любителів витончених мистецтв. Найяскравіші його роботи відображають перебіг бойових дій різних воєн, але найбільшу популярність здобула картина "Апофеоз війни" - протест Верещагіна проти всіх воєн. Центральне місце в експозиції зали Верещагіна займає "Гімалайська трилогія" (1880-і роки), що належить індійській серії робіт художника. На полотні "Забутий солдат" художник зображує вбитого та забутого в горах англійського піхотинця. Широко відома серія "Лист до матері" (1901 рік), три картини з яких знаходяться в експозиції зали. В експозиції – особисті речі художника, обстановка його майстерні.

Також в миколаївському художньому музеї представлені роботи Василя Тропініна, Олексія Венеціанова, Карла Брюллова, Валентина Сєрова та інших.

Художній музей імені Василя Верещагіна розташований в одній із найкращих будівель Миколаєва, яка є пам'яткою архітектури другої половини ХІХ століття.

Миколаївський яхт-клуб - прибережна зона відпочинку в північно-західній частині міста на річці Південний Буг.

Найстаріший в Україні яхт-клуб заснований у Миколаєві в 1887 році з ініціативи ад'ютанта Головного командира Чорноморського флоту та портів Євгена Голікова, історика Миколи Аркаса, вченого Володимира Рюміна. Для його створення було виділено прибережну ділянку в Спаську - передмісті Миколаєва, де на той час знаходився палац князя Григорія Потьомкіна (не зберігся) та Турецький (Султанський) фонтан (1792 рік, відреставрований в 1926 році).

В 1904 році відбулося урочисте відкриття новозбудованої кам'яної будівлі Миколаївського яхт-клубу, спорудженого за проєктом миколаївського архітектора, члена яхт-клубу Леопольда Роде. Ця будівля збереглася до наших днів.

Водяний млин на річці Синюха в Первомайську розташований у північній частині міста. Гідротехнічна споруда з кам'яною будівлею зведена наприкінці XIX століття місцевим підприємцем Цідулком. За радянських часів млин входив у структуру районного харчового комбінату.

Зараз млин Цідулка перебуває у приватній власності. Будівля реконструйована під відпочинковий комплекс "Резиденція на водяному млині", що працює працює з 2024 року як готель, локація для фотосесій і простір особливих подій.

Планується відкриття музею, де можна буде побачити роботу дерев'яного механізму водяного млина.