Пам'ятки Черкаського району

Двопрестольна церква Всіх святих землі Черкаської просіявших та Різдва Іоанна Хрестителя почала зводитися в селі Хутори на околиці Черкас в 1998 році.

Висота храму з хрестом – 54 метри. За архітектурою церква нагадує древній замок. У храмі є таємні ходи та приховані келії, придатні і для чернечого затвору та ночівлі паломників.

Храмова ікона Іоанна Предтечі виготовлена ​​у місцях позбавлення волі, у спеціальній церковній майстерні.

В архітектурі нижнього храму і конструкції стелі видно елементи хрестів, оскільки він присвячений Іоанну Хрестителю.

Вся архітектурна композиція храму рясніє фігурними портиками, арками, візерунковими рельєфними виступами. На дзвіниці є два дзвони, які пережили Другу світову війну і мають сліди від куль. Гвинтовими сходами можна піднятися на дзвіницю та оглядовий майданчик, з якого відкриваються види на місто Черкаси та околиці.

Парафія церкви Всіх святих землі Черкаської просіявших та Різдва Іоанна Хрестителя належить до Православної церкви України.

Церква Святого Іоанна Богослова збудована у Головківці на початку ХІХ соліття. на фундаменті старого храму, відомого з 1775 року.

Церква чотирикупальна, хрестова в плані. Збереглася автентична дзвіниця із дзвінами. Ведеться будівництво монастирського корпусу.

Дерев'яну церкву в селі Мельниківка збудували у першій половині ХІХ століття і освятили в ім'я Покрови Пресвятої Богородиці.

У зв'язку з обмеженнями на використання традиційного українського стилю у храмовій архітектурі церква вийшла незвичайною, з яскраво вираженими рисами класицизму.

Ймовірно, Покровська церква служила усипальницею поміщиків Морозових чи Золотарьових, які володіли Мельниківкою у ХІХ столітті. На церковному обійсті збереглися могили Золотарьових.

Дерев'яна козацька церква Покрови Пресвятої Богородиці в урочищі Монастирок біля підніжжя Тарасової (Чернечої) гори в Каневі відновлена в 2014 році до 200-річчя від дня народження Тараса  Шевченка.

Покровська церква існувала на цьому місці в XVII-XVIII століттях. Була духовним центром Канівського Свято-Покровського православного монастиря, який дав назву урочищу та Чернечій горі. Монастир був знищений поляками в 1776 році, проте греко-католики зберегли храм і перенесли його до зруйнованого на той час Успенського собору. Там його замалював видатний французький художник Жан-Анрі Мюнц. Малюнок Мюнца став основою проєкту реконструкції Покровської церкви. ЇЇ також називають Тарасовою церквою.

Перед храмом розташований козацький меморіал.

Скалічена і напівмертва, непрезентабельна на вигляд, але разом з тим прекрасна дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці розташована в центрі Вербівки під Кам'янкою.

Побудована в 1768 році церква знаменита тим, що в 1860 році в ній вінчався Лев Давидов, син декабриста Василя Давидова, з Олександрою Чайковською, сестрою композитора Петра Чайковського.

Церкву перебудовували двічі: у 1794 та 1857 роках. Востаннє – коштом полковниці Олени Стааль, яка пожертвувала кошти на розбудову храму через особисту трагедію – смерть 17-річної доньки. Ця обставина зумовила архітектурну особливість – наявність другого бічного вівтаря, під яким і було поховано дівчину.

З 1935 року церкву було закрито радянською владою, в 1946 році знято дзвіницю. Лише у 1973 році церкву Різдва Богородиці у Вербівці було взято на облік держави як пам'ятку архітектури.

Наразі церква Різдва Богородиці перебуває у жалюгідному стані, потребує термінової реставрації.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Черкасах збудована у 1905 році. На місці її приходу в період з 1910 по 1924 рік знаходилося подвір'я Жаботинського Свято-Онуфріївського монастиря.

За радянських часів це була єдина діюча церква у місті. У 2002 році обитель була відновлена ​​як Черкаський чоловічий монастир Різдва Пресвятої Богородиці московського патріархату.

Дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці у Нечаївці збудована у другій половині XVIII сторіччя.

Ошатний білий храм із зеленими різьбленими окантовками здалеку виглядає як новоділ, оскільки нещодавно був реконструйований коштом сільської громади.

Дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці у Ребедайлівці – типовий для Наддніпрянщини храм у козацькому стилі.

Церква збудована у 1796 році на крутому пагорбі у центрі села. У 1813 році при ній була відкрита церковно-парафіяльна школа.

Характерний дерев'яний козацький храм добре вписаний у навколишній сільський ландшафт.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці в Куцівці збудована в стилі пізнього класицизму архітектором Мезенським в 1846 році коштом тодішнього господаря Куцівки генерал-майора Орлова.

Храм будували без цементу, кованими цвяхами та тесаною вагонкою.

До середини XX століття церква була чинною, потім її закрили і спробували зруйнувати, але навіть хрест на дзвіниці не піддався – його змогли лише погнути.

У церкві Різдва Пресвятої Богородиці хрестили майбутнього письменника Тодося Осьмачку, який народився в Куцівці в 1895 році.

Церкву Різдва Пресвятої Богородиці у Виграєві відновлена в 2008 році на місці оригінального храму. Дерев'яна церква на цьому місці була побудована ще в 1723 році. У 1855 році перебудована за новим планом і розширена.

Зруйнована більшовиками. Відновлена за старими планами.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Виграєві належить до московського патріархату.

Дерев'яна церква Святих Петра і Павла закладена в селі Чорнявка за розпорядженням палати державного майна у 1860 році, а закінчена у 1863 році.

Тривалий час церква була нечинною. Відроджена у 1990-х роках, тоді ж на церкві відновили три невеликі бані, зняті за радянських часів. Імпровізована дзвіниця являє собою обрізок труби, що висить на кран-балці.

26 липня 2015 року Петропавлівська церква в Чорнявці згоріла.

Дерев'яна церква Святого Архангела Михаїла в Михайлівці заснована в 1820 році, проте під час пожежі 1841 року храм було повністю знищено.

Михайлвська церква відновлена ​​коштом місцевого поміщика Георгієм фон Шталем (Стаалем) в 1845 році.

Храм був закритий радянською владою в період із 1920 до 1990 року. В середині 1990-х років розпочалася реставрація. В 1997 році Михайлівська церква в Михайлівці була відкрита для парафіян. Належить до Православної церкви України.

На території храму збереглися могили членів родини Шталь (Стааль).

Дерев'яна церква Святого Димитрія Солунського побудована в селі Тернівка в 1822 році коштом генерал-майора Кристіана Граве, героя франко-російської війни 1812 року.

Під час війни Граве керував Київським арсеналом, де були відлиті гармати, що брали участь у Бородинській битві. Дмитрівська церква будувалася як родова усипальниця Граве. Поруч із нею зберігся сімейний склеп із пам'ятником.

За радянських часів у приміщенні церкви мали намір розмістити музей війни 1812 року, але на початку 1990-х років його перенесли у будинок школи, а храм повернули віруючим.

Сама церква святого Димитрія Солунського хрещата у плані, з дзвіницею, що примикає до неї. По всьому периметру храму розташовані невеликі хрести. Над входом розміщено зображення Святого Димитрія Солунського з написом: "Мученик Димитрій".

Дерев'яна церква Святого Миколая Чудотворця у Тубільцях заснована в 1843 році князем Михайлом Воронцовим.

Спочатку церкву планували освятити як Покровську, оскільки так називався попередній храм у Тубільцях, але через те, що нову будували з матеріалів розібраної у Мошнах церкви Святого Миколая, збудований храм також присвятили цьому святому.

На початку XX століття з ініціативи графині Катерини Балашової Миколаївську церкву реконструювали.

У радянський період з неї скинули бані та перетворили на склад.

Зараз це знову діючий храм. Купол та дзвіницю поки що не відновили, однак і без них церква виглядає дуже колоритно. Особливо вражають високий кам'яний фундамент та величезні вікна.

Церква Святого Михаїла розташована в селі Юрчиха під Кам'янкою.

Церква цегляна, 1897 року побудови. Хрестова у плані. Висота купола з хрестом – 30 метрів.

На території Свято-Михайлівської церкви є могила невідомого (напис не читається). Богослужіння проводяться в неділю. Решту часу церква закрита.