Пам'ятки Чернівців

 Літературно-меморіальний музей видатного письменника Юрія Федьковича з 2004 року розташований у Чернівцях у будинку, де наприкінці ХІХ століття він прожив останні роки свого життя, а також редагував газету "Буковина".

В меморіальній кімнаті відтворено інтер'єр редакції газети, робоче місце Федьковича. В кімнаті-квартирі представлені особисті речі письменника, його робочий стіл-бюро, ранні видання видатних художніх творів, музичні інструменти, предмети домашнього вжитку.

В літературній експозиції музею широко висвітлено життєвий та творчий шлях Юрія Федьковича, громадська та педагогічна діяльність письменника.

"Будинок полковника" - одна з перших кам'яних житлових будівель Чернівців. Побудована в 1782 році, назву отримало за чином його першого мешканця.

В кінці ХІХ століття тут розташовувалося офіцерське казино. В румунський період будинок називався "Офіцерським клубом". За часів радянської влади приміщення використовувалося "Будинком політичної просвіти".

З 1983 року тут розмістився Чернівецький обласний академічний театр ляльок. За час свого існування театр здійснив більше 100 вистав. Найкращими вважаються спектаклі "Бука", "Як лисиця ведмедя обманювала", "Слоненя".

Меморіальний музей видатного українського композитора Володимира Івасюка, основоположника української естрадної музики, автора популярних пісень "Червона рута" та "Водограй".

Музей було відкрито в Чернівцях в 1995 році до 25-річчя пісні "Червона рута" у будинку батьків композитора, де він жив у 1971-1972 роках. Збережено інтер'єри кабінету Володимира Івасюка та його батька - письменника Михайла Івасюка, кімнати батьків.

В експозиції представлено рояль композитора, багато його особистих речей, фотографій, документів.

Дерев'яна церква Святого Миколая - найстаріша будівля в Чернівцях (відновлена після пожежі 1992 року). Пам'ятка архітектури національного значення.

Виконана а характерному для Буковини зрубному (так званому хатньому) стилі.

Миколаївська церква діюча, належить парафії Православної церкви України.

Музей історії та культури євреїв Буковини присвячений феномену буковинського єврейства в період з кінця XVIII століття до середини ХХ століття.

Відкритий до 600-річчя Чернівців у приміщенні колишнього Єврейського народного дому (зараз - Центральний палац культури).

Експозиція розгорнута у двох залах на трьох рівнях. Верхнє коло (архітектурне) - фризи з фотографіями єврейських релігійних та громадських будівель Буковини. Середнє коло (зодіакальне) представляє єврейський релігійний рік, позначений знаками Зодіаку. Нижній кгур (інформаційний) – 12 настінних планшетів, на яких представлений хронологічно період існування єврейської громади протягом двох століть.

Музей телерадіотехніки відкрила у 2024 році філія "Суспільне Чернівці" Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ) до сторіччя Українського радіо. Він присвячений історії радіо і телебачення Буковини.

Експозиція музею складається з кількох блоків, поділених на різні періоди розвитку телебачення і радіо. Представлені студійні камери та кіноапарати для виїзних зйомок, монтажні столи та магнітофони, якими користувалися чернівецькі телевізійники з 1960-х по 2000-і роки. На світлинах можна побачити моменти робочого процесу зі створення телепрограм, місцевих телеведучих різних часів, журналістів, операторів, учасників та гостей телепередач.

Одним із головних експонатів є рояль, за яким виконував для запису фонограм свої перші твори Володимир Івасюк. Саме за ним робили перші записи "Червоної рути" та "Водограю".

Для того, щоби відвідати музей, необхідно завчасно записатися на екскурсії через електронну пошту.

Красива будівля Чернівецького академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської побудована за проєктом віденських архітекторів Фердинанда Фельнера та Германа Гельмера.

Фасад прикрашений скульптурними композиціями за мотивами давньогрецької міфології, у бічних нішах встановлені мармурові бюсти видатних діячів світової та української культури. Нагорі встановлено статую Мельпомени. Інтер'єри виконані у необарному стилі.

Урочисте відкриття театру відбулося 3 жовтня 1905 року постановкою п'єси Франца Шьонтана "Марія Терезія". Відтоді на сцені демонструвалися опери, оперети, драматичні та комедійні вистави українських та західноєвропейських класиків. Тут виступали великі майстри оперної та драматичної сцени Європи: Енріко Карузо, Федір Шаляпін, Соломія Крушельницька, Олександр Моіссі та багато інших.

Колишній Палац юстиції у Чернівцях нині служить приміщенням обласної влади - Чернівецької облради та обласної держадміністрації.

Помпезна будівля збудована в 1904-1906 роках за проєктом архітектора Франца Сковрона. Стіни облицьовані кольоровою цеглою з керамічними вставками. Головний фасад прикрашений скульптурами богині правосуддя Феміди та богині відплати Немізіди.

Головний вхід охороняють два леви, за що Палац юстиції прозвали "Будинком із левами".

Пам'ятник імператору Австро-Угорщини Францу Йосифу I у Чернівцях встановлено в сквері між вулицями Мирона Кордуби, Бахрушина та Дмитра Загули в 2009 році з ініціативи уродженця міста, відомого політика Арсенія Яценюка.

В період правління Франца Йосифа (1848-1916 роки), коли Буковина входила до складу Австро-Угорської імперії, Чернівці досягли розквіту. Місто переживало бурхливе економічне зростання та будівельний бум - були створені найвидатніші архітектурні пам'ятки. Крім того, Чернівці стали українським національним культурним центром - було відкрито університет, з'явилися українські школи, стали виходити українські газети, активно діяли українські громадські організації.

Ініціатори називають встановлення пам'ятника імператору Францу Йосифу в Чернівцях відновленням історичної справедливості.

Скульптуру створили заслужений художник України Сергій Іванов і скульптор Володимир Цісарик на основі доставленої з Відня моделі пам'ятника, що існувала раніше.

Природничий музей Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича створений у 2012 році на базі колекцій зоологічного та геолого-географічного музеїв університету, які почали збирати з 1876 року.

До унікальних експонатів належить 19 тисяч екземплярів тварин, серед яких більшість мають історичну цінність. Зокрема, колекція тропічних метеликів, зібрана під час експедицій кінця XIX - початку XX століть. Також представлено кістяк  27-метрового синього кита, новозеландська гаттерія, шоломоносний казуар, скелет африканського страуса, зубр, сірий варан, сліпак буковинський, ескулапова змія, протоптерус тощо.

Колекції мінералів та петрографічних зразків зібрані з регіонів всієї земної кулі, а деякі позаземного походження, є багато унікальних зразків та самородків.

Ансамбль колишньої резиденції православних митрополитів Буковини і Далмації – найпопулярніша пам'ятка Чернівців, що з 2011 року входить до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Резиденція споруджена за проєктом чеського архітектора Йозефа Главки в 1864-1882 роках з ініціативи першого митрополита Буковини і Далмації Євгена Гакмана. Будівлі вражають багатством оформлення, що поєднує романо-готичні, візантійські, східні, молдовські, народні буковинські та інші стилістичні мотиви.

Замкнутий комплекс резиденції буковинських митрополитів на кшталт монастирського складається з трьох самостійних, але об'єднаних єдиним задумом корпусів: Головного (Митрополичого), Семінарського (з церквою Трьох Святителів), Монастирського (Будинок приїжджих). Споруди утворюють просторий внутрішній двір з парком, відокремлений від вулиці огорожею з монументальними воротами.

Серед приміщень виділяється Синодальна (Мармурова) зала Головного корпусу, розписана живописцями Епамінондом Бучевським та Євгеном Максимовичем.

Наразі в комплексі резиденції буковинських митрополитів розміщуються головні корпуси Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Його територію та університетську церкву можна оглянути самостійно.

Для бажаючих відвідати внутрішні приміщення Історико-музейний комплекс Чернівецького університету проводить щоденні екскурсії в супроводі гіда, під час яких можна оглянути Мармурову, Блакитну та Червону зали. Групи формуються за попереднім записом або безпосередньо на місці.

Кафедральний собор Святого Духа в Чернівцях збудовано з ініціативи митрополита Євгена Гакмана (похований у соборі, встановлено пам'ятник).

Будівництво велося під наглядом крайового інженера Адольфа Маріна та віденського архітектора Антіна Рьолля. В 1860 році за проєктом архітектора Йозефа Главки було перебудовано фасад храму. Свято-Духівський Собор виконаний на зразок Ісаакіївського собору в Санкт-Петербурзі в неоренесансному стилі. В архітектурній композиції домінує монументальний купол заввишки 46 метрів. Збереглися фрески ХІХ століття роботи віденського живописця Карла Йобсона

За радянських часів приміщення використовувалося як склад, потім виставковий зал.

В 1989 році Свято-Духівський кафедральний собор повернуто православній громаді Чернівців, проведено реставрацію.

"Нова" руська (тобто русинська - українська) церква Святого Миколая була збудована архітекторами Вальтером Штюбхен-Кірхнером, Йозефом Ленером та Вірджилом Іонеску на зразок шедевра румунського середньовічного зодчества - королівської церкви середини XIV сторіччя в Куртя-де-Арджеш.

За оригінальні "кручені" бані прозвана "п'яною церквою".

За радянських часів Миколаївська церква залишалася чинною (це був кафедральний собор та резиденція єпископа), завдяки чому зберігся самобутній інтер'єр.

Зараз використовується парафіянами УПЦ московського патріархату.

Будівля Українського народного дому в Чернівцях ось уже понад сто років є осередком національної культури.

На фасаді зазначена дата 1884 - рік заснування українського товариства "Народний дім". Двоповерхова будівля для нього була збудована в 1899 році.

Українська громада в Чернівцях завжди була однією з найбільших. До кінця ХІХ ст. вона поступалася за чисельністю лише єврейській. Перед Першою світовою війною у місті відбувався активний процес відродження української мови та національної ідентичності буковинських русинів, які усвідомили себе українцями.

В приміщенні Народного дому діяли українські товариства, видавалася періодична преса, проводилися урочисті заходи та зустрічі з видатними діячами української культури. Тут виступали Леся Українка, Михайло Грушевський, Іван Франко та інші.

Зараз будівля також належить товариству "Український народний дім у Чернівцях".

Товариство розвитку музичної культури на Буковині було створено в 1862 році, а через 15 років спеціально для нього було збудовано будівлю з концертною залою.

Проєкт розробив міський архітектор Еміль фон Регіус, будівництвом керував цісарсько-королівський будівельний радник Алоїз Булірц. Розпис залу виконав відомий віденський художник Карл Йобст, який у цей час розписував резиденцію буковинських митрополитів.

В 1940 році в цьому приміщенні було засновано Чернівецьку обласну філармонію. До складу філармонії імені Дмитра Гнатюка наразі входять: академічний камерний оркестр, академічний симфонічний оркестр, академічний камерний хор, концертна група солістів "Музична просвіта", дует "Писанка", ансамбль народної музики "Плай", фольк-рок гурт та дитяча вокальна студії "Казковий світ".

В 2020 році будівлю філармонії облаштували для людей з інвалідністю.

Зала органної та камерної музики філармонії розташоване окремо, в приміщенні Вірменська церква Святих апостолів Петра і Павла.