Пам'ятки Броварського району

Прекрасний трипрестольний храм на честь Воскресіння Христова збудований у Зазим'ї в 1875 році на місці дерев'яної церкви, яку перенесли до сусіднього села.

Ініціатором будівництва був архієпископ Павло (Суботівський), який заповів усі свої кошти на спорудження нової церкви у рідному селі. Кам'яна будівля прикрашена фігурною кладкою із жовтої цегли.

У 1937 році Воскресенську церкву було закрито і переобладнано під зерносховище, проте під час Другої світової війни богослужіння було відновлено і більше не припинялося.

Належить громаді Православної церкви України.

Церква Святого Миколая побудована в Гостролуччі в 1832 році коштом місцевих поміщиків Катерини і Карла Лаузбергів. Освячена в 1836 році єпископом Полтавським та Переяславським Гедеоном. Пам'ятка архітектури місцевого значення.

Кам'яна церква має один головний купол і чотири додаткові декоративні. Довгою галереєю до церкви приєднана дзвіниця, завершена високим шпилем. Споруда виконана у класичному стилі.

Наразі триває реставрація. Проходять богослужіння. Належить до УПЦ московського патріархату.

Аквапарк "Термінал" в Броварах - єдиний в Україні аквапарк із розсувною прозорою покрівлею, яка дає можливість приймати сонячні ванни в теплу пору року.

На 4 поверхах розміщено 5 басейнів, джакузі, SPA-зона, сауни, 9 гірок, велика дитяча зона, бари та ресторани, зони відпочинку. Використовується обладнання від канадського виробника Whitewaters. Найдовша і найшвидша гірка "Майстер бластер" має довжину 200 метрів. Інші гірки: "Віраж", "Цунамі", "Змійка", "Космічний вир" та "Мультислайд" (загальна протяжність 1 кілометр). Хвильовий басейн площею 550 квадратних метрів.

До торгово-розважального комплексу "Термінал" також входить картинг-центр, боулінг, льодова арена, фітнес-центр, кінотеатр, бари та ресторани.

Банановою фермою називають приватне тепличне господарство у Рожнах під Києвом, де місцевий фермер Анатолій Патій вирощує екзотичні кімнатні плодові рослини.

Для створення оптимального мікроклімату використовує теплиці-термоси власного винаходу. Крім бананів, на фермі навіть взимку дозрівають ананаси, лимони, гранати, мандарини, інжир та інше.

На банановій фермі Патія проводяться екскурсії, можна побачити безліч екзотичних рослин, а також придбати саджанці для квартир, приватних будинків та зимових садів.

Баришівський краєзнавчий музей з 1977 року працює в колишньому житловому будинку землевласника Гладиша, зведеному в XIX столітті. Пізніше тут розташовувалася школа, в якій з 1920 по 1923 рік працював учителем один з найвидатніших поетів-неокласиків Микола Зеров.

Колекція Баришівського історико-краєзнавчого музею налічує понад 4000 експонатів, серед яких знаряддя праці кам’яного та бронзового віків, фрагменти кераміки трипільської культури та інші археологічні знахідки. Представлена колекція жіночого одягу та вишитих рушників XVIII-XX століть.

Окрема експозиція висвітлює участь мешканців Баришівки у подіях Другої світової війни, війни в Афганістані та російсько-української війни.

Експонуються вироби місцевих народних умільців: живопис, вишивка, вироби лозоплетіння тощо.

Березанський краєзнавчий музей розташовується в оригінальній будівлі з елементами народної архітектури в центрі містечка Березань на Київщині. Заснований у 1975 році з ініціативи місцевої краєзнавиці Галини Рих.

Сьогодні експозиція Березанського краєзнавчого музею має дев'ять розділів: природи, традиційного побуту, козацтва, історії Другої світової війни, нумізматики, народної творчості тощо.

Експозиція "Шевченкова світлиця" присвячена перебуванню в місті Тараса Шевченка, зокрема представлене факсимільне видання його твору "Розрита могила", написаного 1843 року в Березані.

В залі 1930-х років можна дізнатися про трагічні події колективізації та Голодомору на Березанщині.

Перед будівлею музею встановлене погруддя Тараса Шевченка.

В'їзна брама (пропілеї) Броварського аеропорту "Київ" збереглася від першого київського аеровокзалу, який був відкритий у 1935 році як основний аеропорт столиці УРСР.

У вересні 1935 року тут проводилися навчання військової авіації. У зв'язку з цим Бровари відвідали генерал Луазо, Йона Якір, Георгій Жуков, Семен Будьонний, Станіслав Косіор, Павло Постишев.

У 1940 році щодня з аеропорту вилітали 50 літаків і за рік обслуговувалося 50 000 пасажирів.

25 червня 1941 року німецько-фашистська авіація повністю знищила аеропорт. Від архітектурного комплексу залишилася лише арка з колонадою, яка розташовувалася на в'їзді. На ній встановлено меморіальну табличку.

Наразі на території колишнього аеропорту розташовані стрільбища стрілецького комплексу "Сапсан" та кілька житлових будинків.

Броварський краєзнавчий музей розміщений у сучасній будівлі в центрі міста.

В 6 експозиційних залах представлені колекції, що розповідають про природу краю, його історію та етнографію.

Історико-археологічна експозиція зокрема розповідає про часи Козаччини та про перебування на Броварщині поета Тараса Шевченка.

Серед подій XX століття докладно висвітлюється визвольна боротьба українців із 1917 року до кінця Другої світової війни.

Окремі вітрини присвячені періоду колективізації, Голодомору 1932-1933 років, роботі видатного педагога Антона Макаренка у Броварській дитячій трудовій колонії № 5 у 1936-1937 роках.

Також виставлено роботи місцевих художників, макети зруйнованих броварських храмів.

Пам'ятка садово-паркового мистецтва Згурівський дендропарк створений у ХІХ столітті київським віце-губернатором Аркадієм Кочубеєм для своєї дружини Софії Вяземської.

В садибі був палац на 40 кімнат із дзеркальною залою та бібліотекою. Від палацу до ставка вела мальовнича алея. У парку зростало 382 видів дерев та чагарників. Зокрема, зі Східної та Південної Азії було завезено кедр, модрину, дуб, маньчжурський горіх.

Наразі залишилося 150 видів дерев, у тому числі модрина, туя, суга, каучукове дерево. Зберігся 400-річний дуб-велетень і вікова чорна сосна у вигляді ліри, а також сосна-тризуб. З садибних споруд збереглася лише будівля псарен.

Будівля колишньої земської школи кінця XIX – початку ХХ століття розташоване у центральній частині села Гостролуччя поряд з руїнами Троїцької церкви.

Сьогодні в приміщенні колишньої земської школи розташовується сільська загальноосвітня школа.

Новий формат відпочинку та навчання пропонує Культурно-просвітницький центр "Світлиця" в Броварах.

Він створений у 2019 році для ознайомлення відвідувачів з цікавими фактами з життя та творчості Тараса Шевченка, а також з історією міста Бровари. Для цього використовуються сучасні комп’ютерні технології, зокрема доповненої і віртуальної реальності.

Також проводяться майстеркласи для дітлахів, вечорниці, літературно-музичні вечори, активності, конкурси та квести.

Давній курган козацьких часів, описаний Тарасом Шевченком у вірші "Розрита могила", відновлено на околиці міста Березань 2007 року за ініціативою сучасних козаків Березанської сотні.

Вірш "Розрита могила" був написаний Шевченком 9 жовтня 1843 року в Березані, коли він гостював у місцевого поміщика Платона Лукашевича. Поштовхом до написання стала побачена поетом картина розкопок кургану, які проводили російські солдати у полях поблизу Березані. Цей метафоричний образ викорчовування історичної пам'яті та національного самоусвідомлення українського народу став провідним у найвідомішому антиімперському вірші Шевченка.

Місце розташування розритого кургану в посадці біля залізничної колії змогла встановити місцева краєзнавиця Галина Рих за переказами старожилів. У 1989 році з ініціативи місцевого осередку Народного руху тут було встановлено перший пам’ятний знак з меморіальною дошкою, а згодом місцеве козацтво відновило зруйнований курган і встановило на ньому кам’яну фігуру козака Мамая.

Курган "Розрита могила" знаходиться на східній околиці міста Березань, на виїзді у бік Яготина, в районі залізничного переїзду, у 500 метрах справа від траси вздовж залізничної колії.

Літературний музей Тараса Шевченка у Баришівці створений у 1987 році з ініціативи українського історика, письменника та державного діяча Василя Костенка. Саме його приватна колекція різних видань творів видатного українського поета лягла в основу музейної експозиції.

Приводом для заснування музею став факт перебування Тараса Шевченка в Баришівці, про що він згадує у повісті "Прогулка с удовольствием и не без морали". Тут Шевченко провідував родину Тимофія Бориспольця, батька свого товариша по навчанню в Академії мистецтв Платона Бориспольця. Згідно з різними джерелами, він міг гостювати у Баришівці один чи кілька разів між 1843 і 1846 роками. Саме у цей період поет відвідав сусідню Березань, де написав відомий вірш "Розрита могила".

Основну частину експозиції складають понад 500 видань "Кобзаря", включаючи прижиттєві видання. Представлені малюнки та ілюстрації до творів поета з дарчими написами художників, колекції марок, пам’ятних значків, кераміки з портретом Кобзаря. В музеї зберігається одна з чотирьох посмертних масок Тараса Шевченка.

Приватний музей історичної зброї та обладунків колекціонера Євгена Гредунова відкрився 2020 року на території підприємства "Талісман" у Броварах.

В експозиції представлена зброя різних часів та народів. Окрім зразків української та європейської зброї, на стендах є зброя Індії, Китаю, Японії, а також африканська, полінезійська та американська зброя доколумбових часів. Також представлена історична зброя ординців, кримських татар, половців.

Найціннішим експонатом є полінезійський кинджал, зроблений із гомілкової кістки людини.

Національний природний парк "Залісся" пропонує відвідувачам відпочинок на природі, спостереження за дикими тваринами, велосипедні маршрути, кінні прогулянки та інші активності в сосново-дубовому лісовому масиві неподалік від Києва, за 40 кілометрів від центру столиці по Чергігівській трасі.

Ця заповідна територія на лівобережжі річки Десна займає площу 14836 гектарів. Більша її частина, обгороджена парканом, являє собою один гігантський воль'єр, де у напіввільних умовах мешкають близько 1500 оленів, а також сотні ланей, козуль, лосів, кабанів, зайців тощо.

Парк створений у 1957 році як Заліське державне лісомисливське господарство для організації відпочинку та мисливських розваг вищих посадових осіб держави та офіційних делегацій іноземних країн. Свої заміські резиденції тут мали радянські генсеки Микита Хрущов та Леонід Брежнєв, а також секретар ЦК КПУ Володимир Щербицький. Їхні будинки знаходяться у закритій частині нацпарку, яка досі є однією з президентських резиденцій у складі Державного управління справами.

З 2014 року основна територія НПП "Залісся" доступна для відвідування усіма бажаючими. Його територією прокладені туристичні маршрути та екостежки для пішохідного, велосипедного та автомобільного туризму. Є можливість відвідати Музей природи, побачити Велике та Мале озеро, завітати на конюшню з породистими кіньми тощо.

Та головною принадою парку є можливість зблизька побачити великі стада диких тварин. Найкращі умови для цього є взимку, коли тварини підходять до годівничок, розташованих уздовж доріг, і спостереженням не заважає зелена маса підліску.

Нацпарк "Залісся" залишається режимним об'єктом, тому про його відвідування треба домовлятися з адміністрацією заздалегідь. Пересуватися територією можна тільки у супроводі єгера. Відвідування закритої території резиденції можливе лише організованими групами за попередньо узгодженими списками.