Пам'ятки Броварського району

"Слов'янський пивоварний завод Йосипа Канського" у Березані - унікальна будівля пивоварні з солодовнею 1879 року побудови.

Пивоварню споруджено за німецьким проєктом підприємцем Іларіоном Бутовичем, а після його смерті продано чеському підприємцю Йосипу Канському. Підприємство виробляло якісний солод (100 пудів на добу) та варила пиво та квас (близько 120 тисяч відер на рік). Але незважаючи на таку велику кількість продукції, броварню обслуговувало лише шестеро робітників.

Пивоварня Канського працювала до більшовицького перевороту 1917 року, а потім, під час націоналізації земель та підприємств, уся родина Канського була знищена більшовиками.

Під час Другої світової війни у ​​приміщенні броварні знаходився шпиталь, потім будівля була переобладнана під склад для зберігання зерна.

В даний час будівля Слов'янської броварні знаходиться у приватній власності, здійснюється проєкт відновлення виробництва пива з відкриттям пабу та мотелю.

В Гостролуччі збереглися залишки старовинного кам'яного храму на честь Святої Трійці. Руїни можна знайти трохи осторонь центру села.

Свято-Троїцьку церкву можна вважати козацькою, адже збудували її у 80-х роках XVIII сторіччя коштом козацького реєстрового полковника Григорія Іваненка. Інших відомостей про храм не лишилося.

Княжицький Спасо-Преображенський чоловічий монастир заснував у XII сторіччі преподобний Микола Святоша, князь Чернігівський.

Незабаром монастир спалили татари. Пізніше його відновили, але в 1917 році знову знищили більшовики. У 1980-х роках почалося відновлення храму, відновилося чернече життя.

У монастирі знаходяться ікони Божої Матері Почаївської та Усіх Скорботних Радість.

На території монастиря розташовані два пам'ятники: воїнам-визволителям та жителям села, які загинули у 1942-1943 роках.

Спасо-Преображенський монастир знаходиться у складі УПЦ московського патріархату.

Страусина ферма "ВІП Страус" (VIP Ostrich Farm) була відкрита під Києвом у 2001 році. Головний напрямок діяльності ферми - це розведення африканських страусів з метою подальшої реалізації молодняку ​​та розведення дорослого стада. Використовуються технології страусиних ферм США та Канади, які адаптовані під українські умови.

За попередніми домовленостями проводяться пізнавальні та розважальні екскурсії територією ферми. Також можна придбати сувеніри на згадку виготовлені з пір'я та шкаралупи яєць африканських страусів, сфотографуються з птахами та отримати фотографію страуса на згадку.

Дерев'яна церква Архістратига Михаїла збудована в Лукашах у 1892-1896 роках на місці старої Михайлівської церкви, відомої з XVII сторіччя.

П'ятикупальний храм має типову для тих часів архітектуру.

В 1931 році більшовики закрили церкву, приміщення використовували як зерносховище. Під час німецької окупації богослужіння було відновлено, і з того часу храм не закривався.

Парафія Святого архистратига Михаїла належить до Православної церкви України.

Церква Вознесіння Господнього у Лук'янівці - дерев'яний храм з одним сферичним куполом та дзвіницею над притвором.

Заснована в 1758 році, у нинішньому вигляді відбудована в 1879 році. Згідно з церковними документами, першим настоятелем церкви став священик Григорій Фаворський.

З 1930 по 1941 рік Вознесенську церкву було закрито радянською владою. Під час німецької окупації у лук'янівській церкві став служити протоієрей Ігнатій Туне, який помер у 1946 році та похований біля церкви. З того часу Вознесенська церква залишалася чинною.

Російсько-українська війна

25 березня 2022 року, о 4-й годині ранку, після звільнення села Збройними силами України від російських загарбників, останні вщент зруйнували храм - російський танк чотирма пострілами цілеспрямовано розстріляв церкву Вознесіння Господнього.

Купол та ікони Вознесенської церкви стали експонатами Національного музею історії України у Другій світовій війні.

Дерев'яний храм Святого Миколая Чудотворця у Бзові збудований в кінці XIX – на початку XX століття на місці давнішої Миколаївської церкви.

В липні 2023 року після сильної зливи через старість впав центральний купол церкви святого Миколая.

Належить до УПЦ московського патріархату.

Побудована в 1808 році в селі Пухівка церква Покрови Божої Матері за час свого існування неодноразово перебудовувалася.

В 1930-х роках Покровська церква була майже повністю зруйнована більшовиками. Відновлена в 2005 році і належала до УПЦ московського патріархату.

В 2024 році релігійна громада парафії Покрови Божої Матері більшістю голосів приєдналася до Православної церкви України.

Дерев'яна церква Покрови Пресвятої Богородиці в селі Поділля збудована в 1874 році коштом поміщика Томачинського.

Покровська церква є  пам'яткою архітектури місцевого значення.

Дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці у Перемозі (Ядлівці) збудована в 1892 році на пожертвування місцевих жителів.

Ймовірно, церква розташована на місці стародавньоого храму Різдва Пресвятої Богородиці, про який в XVII сторіччі згадував Павло Алеппський в "Подорожі антиохійського патріарха Макарія в росію": "Проїхали ще півмілі і прибули в невеликий базар з гарною фортецею, на ім'я Ядлока (Ядлівка). У ньому прекрасна церква в ім'я Різдва Богородиці..."

Храм був п'ятикутним з дзвіницею над притвором.

У 1934 році церкву було закрито, її приміщення використовувалося не за призначенням. У серпні 1944 року село Ядлівка було повністю спалено, церква виявилася єдиною спорудою, що вціліла.

В 1992 році храм Різдва Богородиці передано церковній громаді села. 21 січня 2019 року парафіяльна громада вирішила долучитись до Православної церкви України.

Пам'ятка архітектури місцевого значення.

Згадка про Церкву Різдва Богородиці у селі Гоголів зустрічається в "Подорожі антиохійського патріарха Макарія в росію" Павла Алеппського (1656 рік), але вона до наших днів не збереглася.

Нинішня дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці була збудована в 1827 році на місці старої козацької церкви. Храм неодноразово перебудовувався: у 1861 році до архітектурного ансамблю додано дзвіницю, у 1880 році було проведено реконструкцію і церква з п'ятичастинної стала дев'ятичастною.

В часи радянської влади церква досить довго залишалася чинною, була закрита лише в 1960-ті роки. У 1988 році було відновлено богослужіння, а в 1995 році церкву було передано УПЦ московського патріархату.

З особливостей: на ґанку з боку дзвіниці на парафіян зверху дивиться Всевидяче око.

Дерев'яна церква святого великомученика Георгія побудована в селі Селище у 1910-1914 роках коштом козаків-земельників.

Зразок козацької культової архітектури початку ХХ століття. Незвичайну міць і фундаментальність будівлі надають п'ять куполів, причому чотири допоміжні за величиною майже не поступаються головному.

За радянських часів тут розміщувалося зерносховище. Офіційно Свято-Георгіїївська церква до пам'яток архітектури не належить.