Пам'ятки Хмельницької області

Міжнародний меморіальний комплекс "Поле пам'яті" створено у 1997-2007 роках під Славутою, де в роки Другої світової війни розташовувався німецький табір для військовополонених "Шталаг 301/Z" (німецькою - Stalag 301/Z).

У жахливих умовах там утримували поранених і хворих офіцерів і солдатів Червоної армії, які, по суті, були приречені на смерть від виснаження та хвороб. Кількість загиблих оцінюють у 150 тисяч осіб.

В даний час цвинтар загиблих військовополонених розчищений і впорядкований, на ньому насипаний курган і встановлено пам'ятник. Біля комплексу розміщено пам'ятник загиблим у концтаборі євреїв.

Меморіальний музей графа-реформатора Ігнація Сцибор-Мархоцького в Миньківцях присвячений одному з найекстравагантніших подільських поміщиків XVIII століття, засновнику самопроголошеної Миньковецької держави, яка проіснувала 30 років у межах Миньковецького ключа на території нинішнього Кам'янець-Подільського району.

Сотні експонатів розповідають про життя Ігнація Сцибор-Мархоцького, а також про влаштування його маленької держави, яка мала власну конституцію, засновану на римському праві судову систему, свою грошову одиницю.

Музей відкрито в 2012 році у старовинній будівлі, в якій свого часу розміщувалися НКВС та гестапо. В підвалі та цокольному поверхах збереглися камери попереднього ув'язнення. В 2010 році перед будинком встановлено пам'ятний знак жертвам Голодомору та репресій.

Миколаївська церква - єдина споруда у Старому місті кам'янця-Подільського, що дійшла до нас із XIV сторіччя практично у первісному вигляді.

Її збудували вірменські поселенці під керівництвом Синана Котлубея у 1398 році на основі більш древнього храму. Товщина стін цього присадкуватого храму оборонного типу сягає півтора метри. Суворий образ доповнюють маленькі віконця-бійниці та потужні контрфорси, що підпирають стіни. В один із контрфорсів вмонтовано традиційний вірменський кам'яний хрест-хачкар.

Будівля позбавлена декору як зовні, так і всередині. Ремонти проводилися у 1544, 1701, 1804 роках. В кінці XVIII століття до західного фасаду було прибудовано дзвіницю.

Миньковецький дендрологічний парк був заснований у 1958-1960 роках з ініціативи керівника лісового господарства Сергія Бульби. У 1969 році парк отримав статус заповідника.

Перші саджанці були завезені з Кам'янець-Подільського ботанічного саду та Новоушицького розсадника. Нині у парку, загальна площа якого становить 3 гектари, представлено понад 200 таксонів різних рослин. Особливу увагу варто приділити алеям туї західної та самшиту вічнозеленого, барбарису, берези та ялівцю. Серед інших видів вартих уваги гінкго дволопатевий, сосна веймутова, сосна кедрова (сибірська), оксамитники, кельрейтерія хуртовина, курильський кущовий чай, кущова секуринега, мильне і усмоктне дерева, бундук японський, хурма віргінська.

Крім того, на території парку діє розсадник декоративних рослин.

Михайлівський парк – парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Загальна площа парку становить 15 гектарів.

У 1720 році Михайло Маковецький розпочав будівництво оборонного замку у Свистівці, яку він перейменував на Михайлівку. В 1848 році його син Стефан-Францішек розробив проєкт розвитку фортифікаційної споруди. Так старий сад був переоблаштований на пейзажний парк.

Наступний власник маєтку (Стефан-Леон) завершив перебудову замку на неоготичний палац та облаштування парку. Окрім іншого, тут росли бананові юки. Проводились дослідження у сфері селекції та акліматизації. На початку ХХ століття відвідувачі могли придбати саджанці рідкісних дерев, чагарників та квітів. Було прокладено пішохідні доріжки та встановлено паркові скульптури. Ажурний міст вів гостей із парку на острів.

Під час радянсько-української війни більшість споруд було зруйновано. Збереглися лише окремі елементи гроту на озері та фундаменту конюшень садиби Маковецьких.

В 1920-х роках парк було передано Кам'янець-Подільському сільськогосподарському інституту. Професор Олексій Липа відзначив колекцію деревних рослин, що налічує близько 250 таксонів.

Ренесансна міська брама Сатанова - частина фортифікаційної системи середньовічного міста. Захищала південний в'їзд у Сатанів.

Брама була закладена в XV сторіччі на місці злиття ріки Збруч із безіменним струмком. У XVI столітті перебудована та увійшла до загальної системи оборонних стін міста, з'єднавшись із замком. У 1724 році Адам Сенявський відновив ушкоджену браму надбудувавши зубчастий декоративний парапет на білокам'яних консолях.

Товщина стін кам'яної квадратної в плані споруди досягає 2,2 метрів. Стіни мають бійниці з щоками, що розширюються в обидва боки. Збереглися залишки білокам'яного декору у бароковому стилі.

Центральний відділ реєстрації актів цивільного стану (РАЦС) Хмельницького розміщується в колишньому особняку одного з проскурівських лікарів, збудованому в 1903 році.

З 19 липня 1914 року у цьому будинку базувався штаб 8-ї армії Південно-Західного фронту під командуванням генерала Олексія Брусилова. У 1960-1970-х роках тут діяла міська дитяча лікарня. З 2001 року це палац урочистих подій.

Притулівський крупчато-вальцовий млин на річці Ушиця споруджений в 1846 році.

Донедавна був діючим.

Наразі у триповерховій будівлі млина розміщена невелика музейна експозиція.

Синагога зі склепом, в якому в 1760 році був похований один із найвидатніших духовних лідерів єврейського народу, кабаліст, засновник хасидизму Ізраїль Бен Елізер, якого називали Баал Шем Тов (Пан Доброго Імені) або просто Бешт.

В Меджибожі він провів останні 20 років життя. Бешта мав безліч послідовників, зокрема, знаменитий цадик Раббі Нахман з Умані.

Могила Бешта є об'єктом масового паломництва хасидів (прихильників цієї ортодоксальної течії в юдаїзмі) та інших людей, захоплених каббалізмом. Над могилою Бешта споруджено склеп.

На старому єврейському цвинтарі варто оглянути унікальні краси надгробки. Поруч зведено сучасну будівлю синагоги. Навколо збереглося багато єврейських будинків XIX століття.

Молочний камінь - це печера, що розташована в ущелині однойменної скелі. Знаходиться на північному заході заказника "Совиний Яр" у каньйоні річки Студениця.

Згідно з місцевою легендою, у сусідньому селі Вихватнівці жив старий Іван, якого уві сні якийсь святий попередив про набіг татар і наказав рятуватися в печері. Ті, хто повірив Іванові, пішли в печеру і перечекали напад, харчуючись молоком, що текло з каменю. З того часу скелю та печеру в ній звуть "Молочним каменем".

В середині XVIII сторіччя гетьман великої корони Йосип Потоцький виступив із пропозицією заснувати у Дунаївцях храм та монастир капуцинів. Місію батька продовжив його син Станіслав, який у 1751 році запрошує капуцинів розташуватися в місті. Не встигнувши завершити будівництво, в 1760 році Станіслав Потоцький помирає. З цього часу ченці змушені самостійно вести збір коштів для будівництва храму. Лише у 1790 році спорудження монастиря завершилося і храм був освячений під покровом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії та Святого Станіслава.

В 1832 році царський уряд російської імперії ліквідує монастир. Через рік храм було перебудовано на церкву Вознесіння Христового, а монастир передано православній церковній школі.

У 1870-х роках, під час своєї подорожі Поділлям, знаменитий художник і літератор Наполеон Орда створив замальовку храму того часу.

У 1990-х роках храм переданий Православній церкві України та носить ім'я Різдва Христового.

Музей Другої світової війни у Волочиську створено в 2012 році на базі ДОТу (довготривалої вогневої точки) Проскурівського укріпрайону (ПрУР) часів Другої світової війни, який був частиною так званої "Лінії Сталіна".

Являє собою двоповерховий кулеметний напівкапонір на два кулемети. На верхньому поверсі знаходилися бойові каземати та пункт керування. На нижньому – побутове приміщення, вентиляторна, дизельна, сховище.

В приміщеннях відтворено військову обстановку, зібрано зразки озброєння, обмундирування, особистих речей солдатів тих часів.

Поруч реконструйовано ділянку оборонного рубежу Проскурівського укріпрайону: траншея позиції стрілецького відділення, бліндаж для укриття особового складу. Розгорнуто експозицію військової техніки різних років.

Музей історії міста Хмельницького розташований у сучасній будівлі в пішохідній зоні.

Це невеликий за розмірами камерний музей, експозиція якого розповідає про основні події з історії міста.

Представлено понад 2 тисячі предметів.

Музей мініатюр "Замки України" в Кам'янці-Подільському представляє мініатюрні моделі 21 найвідоміших архітектурних пам'яток України, серед яких середньовічні фортеці та аристократичні палаци, розташовані у різних регіонах України.

Музей просто неба дає можливість ознайомитися відразу з усіма, дізнатися подробиці їхньої історії, цікаві факти, таємниці та легенди, а також оцінити роботу київських майстрів, які з точністю передали найдрібніші деталі споруд.

Музей мініатюр "Замки України" чудове місце для сімейного відпочинку та для проведення часу з друзями.

Музей подільської вишивки та побуту відкрився 2021 року в приміщенні Маниковецького будинку культури в селі Маниківці.

У двох залах представлено понад 500 експонатів кінця XIX – початку XX століття, серед яких обрядові рушники, вишиванки, подушки, ікони, скрині, ночви.

Планується відкрити ще двох залів, де, зокрема, встановлять старовинний ткацький верстат у робочому стані.