Пам'ятки Миколаєва

Миколаївський зоопарк вважається одним із найкращих у Європі, входить до Всесвітньої асоціації зоопарків та акваріумів (WAZA).

Заснований за ініціативою голови Міської думи Миколаєва Миколи Леонтовича як приватний акваріум-музей із вільним доступом публіки. Зараз колекція налічує майже 3295 особин 420 видів, багато з яких занесено до Червоної книги.

Найбільший успіх у відвідувачів мають великі тварини: леви, тигри, ведмеді, бегемоти. Тут живе найстаріша тварина в зоопарках України - 65-річний крокодил Вася. Дітей веселять мавпи, шимпанзе та макаки, а дорослих - "маленький народець" сурикати, для яких побудований спеціальний вольєр "Маєток сурикатів".

Будь-якої пори року вражає буйством фарб сад живих тропічних метеликів. Вольєр для домашніх тварин "Дідова хата" оформлений у фольклорному стилі, будучи своєрідним музеєм сільського побуту півдня України.

Зоопарк має свій гімн, прапор, емблему, ювілейну монету та поштову марку.

Миколаївський обласний художній музей імені Василя Верещагіна репрезентує понад 9 тисяч творів образотворчого мистецтва.

Основу колекції склали 148 картин видатного художника-баталіста Василя Верещагіна, з ініціативи якого у Миколаєві було створено товариство любителів витончених мистецтв. Найяскравіші його роботи відображають перебіг бойових дій різних воєн, але найбільшу популярність здобула картина "Апофеоз війни" - протест Верещагіна проти всіх воєн. Центральне місце в експозиції зали Верещагіна займає "Гімалайська трилогія" (1880-і роки), що належить індійській серії робіт художника. На полотні "Забутий солдат" художник зображує вбитого та забутого в горах англійського піхотинця. Широко відома серія "Лист до матері" (1901 рік), три картини з яких знаходяться в експозиції зали. В експозиції – особисті речі художника, обстановка його майстерні.

Також представлені роботи Василя Тропініна, Олексія Венеціанова, Карла Брюллова, Валентина Сєрова та інших.

Музей Верещагіна розташований в одній із найкращих будівель міста, яка є пам'яткою архітектури другої половини ХІХ століття.

Миколаївський яхт-клуб - прибережна зона відпочинку в північно-західній частині міста на річці Південний Буг.

Найстаріший в Україні яхт-клуб заснований у Миколаєві в 1887 році з ініціативи ад'ютанта Головного командира Чорноморського флоту та портів Євгена Голікова, історика Миколи Аркаса, вченого Володимира Рюміна. Для його створення було виділено прибережну ділянку в Спаську - передмісті Миколаєва, де на той час знаходився палац князя Григорія Потьомкіна (не зберігся) та Турецький (Султанський) фонтан (1792 рік, відреставрований в 1926 році).

В 1904 році відбулося урочисте відкриття новозбудованої кам'яної будівлі Миколаївського яхт-клубу, спорудженого за проєктом миколаївського архітектора, члена яхт-клубу Леопольда Роде. Ця будівля збереглася до наших днів.

Музей підпільно-партизанського руху на Миколаївщині відкрито в 1975 році у старовинному особняку кінця ХІХ століття, який належав відомій у Миколаєві родині німців-колоністів фон Шардтів.

У 1941-1943 роках тут мешкав розвідник Віктор Лягін, керівник Миколаївського підпільного центру спротиву під час Другої світової війни.

Музей містить багату колекцію документів, фотографій, предметів, які розповідають про боротьбу жителів Миколаївської області проти німецьких окупантів. Представлені фіктивні медичні довідки, пропуски, паспорти, копії німецьких печаток, виготовлені підпільниками для порятунку молоді від вивезення до Німеччини та організації втеч військовополонених з концтабору.

В центрі зали експонується колекція стрілецької зброї та масштабні моделі військової техніки.

Двоповерхова будівля Офіцерського зібрання в Миколаєві - зразок цивільної архітектури ХІХ століття.

Будинок виконаний у стилі класицизму, побудований в 1820-х роках за розпорядженням адмірала Олексія Грейга як клуб для офіцерів-моряків. У 1872 році отримало статус Морського зібрання та перетворилося на культурний і просвітницький центр морських службовців під час зимування кораблів. Тут збирались видатні флотоводці - Павло Нахімов, Михайло Лазарєв, Володимир Корнілов, Фадей Беллінсгаузен, Олексій Бутаков, Степан Макаров, Микола Аркас та інші.

Досі зберігає профіль - зараз у ньому розміщується Будинок офіцерів флоту.

Пам'ятний знак на честь 50-річчя заснування Державного підприємства НВК газотурбобудування "Зоря - Машроєкт" встановлено в 2004 році на площі перед ПК "Молодіжний".

Газотурбінними двигунами підприємства оснащено 458 бойових та цивільних кораблів, що ходять під прапорами 16 країн світу.

Пам'ятник віце-адміралу Степану Макарову встановлено в 1976 році в його рідному місті Миколаєві, на Флотському бульварі.

Макаров був видатним полярним дослідником, вченим та військово-морським теоретиком. Герой російсько-турецької війни 1877-1878 років, під час війни він уперше в світі успішно застосував торпедну зброю.

Фігура адмірала виконана скульпторами Анатолієм Коптєвим та Олексієм Сопелкіним з металу, постамент - з полірованого граніту. Напис на постаменті свідчить: "Макаров Степан Йосипович. 1848-1904. Віце-адмірал, видатний флотоводець і вчений. Народився в Миколаєві, загинув на броненосці "Петропавлівськ".

Монумент на честь засновника міста князя Григорія Потьомкіна-Таврійського встановлено в 2007 році поряд з першим суднобудівним заводом, на місці, де, на думку істориків, князь ухвалив рішення про будівництво Миколаєва.

Бюст виконаний із чорного граніту миколаївським художником та архітектором Віктором Макушиним.

Меморіал пам'яті жителів Миколаївщини, які стали жертвами голодомору на Україні 1932-1933 років, встановлено в Миколаєві в 1993 році до 60-ї річниці Голодомору. Реконструйовано в 2003 році.

Висота пам’ятного знака - 15 метрів. Головна конструкція та хрест - із металу, терновий вінок - із алюмінію, дзвони - із бронзи.

Пам'ятник розташований на перетині вулиць Херсонське шосе та Кругова.

Скульптура Святого Миколая Чудотворця, покровителя міста Миколаєва, відкрита в Каштановому сквері в 2005 році на відзначення 216-річчя міста.

Святий Миколай Угодник з давніх-давен вважається покровителем мореплавців, що оберігає їх кораблі в далеких походах. Пам'ятник Миколі Чудотворцю з сіро-блакитного мармуру (архітектор Анатолій Павлов та Олександр Бондар, скульптор Іван Булавицький) створювався 1,5 року на народні гроші, тому імена всіх, хто вніс пожертви, увічнені на постаменті.

Каштановий сквер - одне з найулюбленіших місць відпочинку мешканців Миколаєва. Біля входу до сквера встановлено скульптури левів.

Бюст генералісімуса Суворова був відкритий у Миколаєві в 2010 році біля кафедри військової підготовки МНУ імені Василя Сухомлинського до 280-річчя від дня народження полководця XVIII сторіччя.

Пам'ятник роботи скульптора Дмитра Кориновського створено коштом студентів та викладачів військової кафедри, активістів Миколаївської обласної організації випускників суворовських та нахімівських училищ та інших меценатів замість скульптури, викраденої кілька років тому на Кінбурнській косі.

5 січня 2023 року, під час широкомасштабного військового вторгнення Росії в Україну, пам'ятник російському генералу Суворову в Миколаєві був демонтований в рамках дерусифікації. Перед тим небайдужі миколаївці облили пам'ятник червоною фарбою.

Довідка: Олександр Суворов був організатором придушень національно-визвольних повстань та депортацій, зокрема придушення Коліївщини в Правобережній Україні й повстання Костюшка, а також, у 1778 році - депортації кримських християн до російської імперії й 1782-1783 роках - депортації з Кубані ногайців. Всі ці заходи відзначалися жорстокістю та мали ознаки геноциду.

Пам'ятний знак на місці заснування міста Миколаєва завдяки миколаївським студентам більше відомий як "Пам'ятник Студентській Шарі".

Спочатку він стояв на видному місці перед спуском на нижню набережну (на місці нинішнього пам'ятника Михайлові Фалєєву), потім був перенесений на кілька сотень метрів убік.

Пам'ятник має вигляд куба, на гранях якого висічені зображення кораблів та довгий напис, перше та останнє слово якого складають фразу "тут шара".

Згідно з місцевою студентською традицією, перед сесією студенти, які хотіли отримати заступництво всемогутньої Шари, повинні були прийти до пам'ятника битися головою об вищерблений кут пам'ятника, просячи про легкі оцінки на іспиті.

Кам'яна Свято-Микільська соборна церква в Миколаєві збудована в 1813 році в стилі класицизму. Збереглися орнаменти та розписи XIX століття.

З моменту освячення храм ніколи не закривався надовго, навіть у розпал боротьби з релігією. Після створення Миколаївської та Вознесенської єпархії, коли місто Миколаїв став єпархіальним центром, Свято-Микільському храму було надано статус собору. Храм було відреставровано, на дзвіниці з'явилися дзвони. У південній частині собору було споруджено бічний вівтар на честь Покрова Пресвятої Богородиці. Біля північних дверей із зовнішнього боку споруджено місце для освячення води.

Микільский собор у Миколаєві внесено до переліку архітектурних пам'яток державного значення.

Сквер Пушкіна відкрито в Миколаєві в 1988 році. Розташований на перехресті вулиці Пушкіна та Набережної, де починається Інгульський міст.

В 2011 році проведено реконструкцію скверу, а паркан навколо нього, який регулярно розмальовували графіті, був оформлений малюнками на сюжети відомих казок та епізодами з життя письменника.

В сквері була встановлена бронзова скульптура двадцятип'ятирічного Пушкіна на гранітному постаменті, що була створена Юрієм Макушиним. В 2022 році, під час російсько-української війни, рішенням міськради Миколаєва скульпутра Пушкіна була демонтована комунальними службами міста.

Флотський бульвар у Миколаєві - тініста пішохідна набережна над річкою Інгул, що віддалено нагадує Приморський бульвар в Одесі.

З неї відкривається краєвид на річку, мости та парк "Перемога" на протилежному березі. На честь заснування міста встановлено пам'ятний знак - старовинна гармата.

В 2002 році поруч встановлено пам'ятник сподвижнику князя Григорія Потьомкіна полковнику Михайлові Фалєєву, який керував будівництвом міста та верфі. На іншому кінці Флотського бульвару - пам'ятник адміралу Степанові Макарову (1976 рік), знаменитому вченому та флотоводцю.