Пам'ятки Миколаївського району

Флотський бульвар у Миколаєві - тініста пішохідна набережна над річкою Інгул, що віддалено нагадує Приморський бульвар в Одесі.

З неї відкривається краєвид на річку, мости та парк "Перемога" на протилежному березі. На честь заснування міста встановлено пам'ятний знак - старовинна гармата.

В 2002 році поруч встановлено пам'ятник сподвижнику князя Григорія Потьомкіна полковнику Михайлові Фалєєву, який керував будівництвом міста та верфі. На іншому кінці Флотського бульвару - пам'ятник адміралу Степанові Макарову (1976 рік), знаменитому вченому та флотоводцю.

Турецька фортеця Кінбурн була збудована в XV сторіччі на Кінбурнській косі у гирлі Дніпра.

У 1736 році захоплена та зруйнована російським загоном генерала Леонтьєва, але відбудована заново турками. За Кючук-Кайнарджійським мирним договором в 1774 році фортеця Кінбурн відійшла до росії. У 1787 році, під час Другої російсько-турецької війни, турецький десантний загін яничарів, що намагався оволодіти укріпленнями Кінбурна, був вщент розбитий гарнізоном під керівництвом Олександра Суворова, що дозволило росіянам незабаром захопити турецьку фортецю Очаків. У цьому бою активну участь брали й українські козаки Чорноморської флотилії.

У жовтні 1855 року Кінбурнська фортеця була атакована англо-французьким флотом, капітулювала і з того часу не відновлювалася.

Збереглися земляні вали та рів, що перетинає косу з півночі на південь на захід від села Покровське.

Церква Всіх Святих - один із найстаріших храмів Миколаєва. В склепі церкви похований містобудівник та засновник миколаївської верфі Михайло Фалєєв.

Поруч, на Старому цвинтарі, знаходиться склеп засновника Харківського університету Василя Каразіна.

Церква Святого Духа побудована в 1857 році на тодішній околиці Миколаїва, в селищі Богоявленському, коштом селян за активної фінансової допомоги купця Костянтина Соболєва.

За радянських часів була закрита. В 1941 року німецькі окупанти дозволили вести богослужіння і церква знову відкрилася. При відступі німців церква була зірвана.

В 1992-1997 роках відновлена в первісному вигляді.

В одному з найвищих місць Миколаєва, на вершині Спаського пагорба, понад сто років стоїть водонапірна вежа, особливість якої полягає у її гіперболоїдній конструкції.

Незважаючи на кривизну, вона будувалася з прямих балок. Вперше таку форму ввів до архітектури відомий російський інженер Володимир Шухов, на честь якого цю вежу назвали. За його проєктом було збудовано безліч подібних конструкцій у Росії та за кордоном, у тому числі і знаменита телевізійна вежа в Москві на вулиці Шаболовській.

Питання необхідності спорудження водонапірної башти виникло в Миколаєві в липні 1904 року. Міська громада тоді витратила на здійснення проєкту понад 35 тисяч рублів.

Коли місто було окуповане фашистами, Шуховську вежу підірвали та перекинули. Незабаром після визволення Миколаєва визначну пам'ятку відновили.

Зараз вежа не використовується за своїм прямим призначенням, але й досі залишається гордістю Миколаєва. Висота споруди становить 25 метрів, а загальна ємність бака - 50 тисяч відер.