Noskivtsi

The large village of Noskivtsi in the confluence of the Murafa and Murashka rivers is located 15 kilometers northwest of Zhmerynka, next to the M21 highway "Vinnytsia - Mohyliv-Podilskyi".

It has been known since 1431, when the Lithuanian prince Jagailo gave Noskivka to a certain Lavrentiy Tsiolka. According to legend, the village was named after the founder Moysa Moroz (later "Moysovtsi" was transformed into "Noskivtsi"). In the 17th-19th centuries, the village belonged to the Potocki family, who built a palace in the Romanesque style (now a school). In 1826, the estate was inherited by General Oleksiy Bakhmetyev, then it changed owners several times. One of the last owners was ...

The large village of Noskivtsi in the confluence of the Murafa and Murashka rivers is located 15 kilometers northwest of Zhmerynka, next to the M21 highway "Vinnytsia - Mohyliv-Podilskyi".

It has been known since 1431, when the Lithuanian prince Jagailo gave Noskivka to a certain Lavrentiy Tsiolka. According to legend, the village was named after the founder Moysa Moroz (later "Moysovtsi" was transformed into "Noskivtsi"). In the 17th-19th centuries, the village belonged to the Potocki family, who built a palace in the Romanesque style (now a school). In 1826, the estate was inherited by General Oleksiy Bakhmetyev, then it changed owners several times. One of the last owners was the landowner Yuliya Pashchenko, who hosted the Russian poet Semyon Knudson.

The Church of the Nativity of the Virgin, built in 1751, has not been preserved, and the sugar factory founded in 1860 was also closed in Soviet times.

In 1918-1920, Yuriy Smolych visited Noskivtsi, the writer Andriy Hudyma studied here. Hryhoriy Shchepkovskyi, the great-grandson of the last landowner of the village of Noskivtsi, also visited here.

Велике село Носківці в межиріччі річок Мурафи та Мурашки розташоване в 15 кілометрах на північний захід від Жмеринки, поруч з трасою М21 "Вінниця - Могилів-Подільський".

Відоме з 1431 року, коли литовський князь Ягайло подарував Носківці якомусь Лаврентію Ціолку. За легендою, село отримало назву від імені засновника Мойси Мороза (згодом "Мойсовці" трансформувалися в "Носківці"). В XVII-XIX століттях село належало роду Потоцьких, які збудували палац в романському стилі (зараз школа). В 1826 році маєток успадкував генерал Олексій Бахметьєв, потім воно кілька разів змінювало господарів. Одною з останніх власників була поміщиця Юлія Пащенко, яка приймала у себе російського поета Семе ...

Велике село Носківці в межиріччі річок Мурафи та Мурашки розташоване в 15 кілометрах на північний захід від Жмеринки, поруч з трасою М21 "Вінниця - Могилів-Подільський".

Відоме з 1431 року, коли литовський князь Ягайло подарував Носківці якомусь Лаврентію Ціолку. За легендою, село отримало назву від імені засновника Мойси Мороза (згодом "Мойсовці" трансформувалися в "Носківці"). В XVII-XIX століттях село належало роду Потоцьких, які збудували палац в романському стилі (зараз школа). В 1826 році маєток успадкував генерал Олексій Бахметьєв, потім воно кілька разів змінювало господарів. Одною з останніх власників була поміщиця Юлія Пащенко, яка приймала у себе російського поета Семена Надсона.

Збудована в 1751 році церква Різдва Богородиці не збереглася, заснований в 1860 році цукровий завод в радянські часи також був закритий.

В Носківцях в 1918-1920 роках бував Юрій Смолич, тут навчався письменник Андрій Гудима. Бував тут і Григорій Щепковський - праонук останнього поміщика села Носківці.