Hermanivka

The village of Hermanivka is located on the raging banks of the Chervona River, 15 kilometers northwest of Obukhiv, next to highway N-01 "Kyiv - Kaharlyk".

For the first time it is mentioned in the "Tale of Timeless Years" as the ancient Rus city of Hermanych, destroyed in 1093 by the Polovtsian Khan Bonyak. According to one version, the name comes from the Greek word "Herma" - roadside pillar.

Hermanivka was mentioned again in 1588, when the Bila Tserkva elder Yanush Ostrozky bought it together with the whole of Lukavytsia (Obukhiv region) from the nobleman Petro Dorohostaysky, but 18 years later, Dorohostaysky's nephew condemned these lands.

At the beginning of ...

The village of Hermanivka is located on the raging banks of the Chervona River, 15 kilometers northwest of Obukhiv, next to highway N-01 "Kyiv - Kaharlyk".

For the first time it is mentioned in the "Tale of Timeless Years" as the ancient Rus city of Hermanych, destroyed in 1093 by the Polovtsian Khan Bonyak. According to one version, the name comes from the Greek word "Herma" - roadside pillar.

Hermanivka was mentioned again in 1588, when the Bila Tserkva elder Yanush Ostrozky bought it together with the whole of Lukavytsia (Obukhiv region) from the nobleman Petro Dorohostaysky, but 18 years later, Dorohostaysky's nephew condemned these lands.

At the beginning of the 17th century, the town belonged to Belz castellan Andriy Firley, then to Count Kazymyr Tarnovsky. At the beginning of the Liberation War, Hermanivka became the hundredth town of the Bila Tserkva regiment.

In 1659, the Black Council was held here, at which Ivan Vyhovsky was overthrown from the hetmanship, and Yuriy Khmelnytskyi was elected as the new hetman, which began the period of the decline of the Cossack state, known as "Ruin" (a monument to Vyhovsky was erected).

In 1812, Kayetan Proskura became the owner of Hermanivka, and after him the village was divided into several estates. In 1866, Hermanivka became the parish center.

From those times, a very interesting building of a two-class school (1883, architect Volodymyr Nikolayev) has been preserved. Other attractions: a picture gallery in the former store premises (1902), the Kozachchyna museum in the former manufacturing shop (1904), a memorial crucifix, the "Wheel of Time" monument and other memorials.

Село Германівка розташоване на яристих берегах річки Червоної в 15 кілометрах на північний захід від Обухова, поруч з трасою Н-01 "Київ - Кагарлик".

Вперше згадується в "Повісті времєнних літ" як давньоруське місто Германич, зруйноване в 1093 році половецьким ханом Боняком. За однією з версій, назва походить від грецького слова "Герма" - придорожній стовп.

Знову Германівка згадується вже в 1588 році, коли білоцерківський староста Януш Острозький купив її разом з усією Лукавицею (Обухівщиною) у шляхтича Петра Дорогостайського, але через 18 років племінник Дорогостайського відсудив ці землі.

На початку XVII сторіччя містечко належало Белзькому каштелянові Андрію Фірлею, ...

Село Германівка розташоване на яристих берегах річки Червоної в 15 кілометрах на північний захід від Обухова, поруч з трасою Н-01 "Київ - Кагарлик".

Вперше згадується в "Повісті времєнних літ" як давньоруське місто Германич, зруйноване в 1093 році половецьким ханом Боняком. За однією з версій, назва походить від грецького слова "Герма" - придорожній стовп.

Знову Германівка згадується вже в 1588 році, коли білоцерківський староста Януш Острозький купив її разом з усією Лукавицею (Обухівщиною) у шляхтича Петра Дорогостайського, але через 18 років племінник Дорогостайського відсудив ці землі.

На початку XVII сторіччя містечко належало Белзькому каштелянові Андрію Фірлею, потім графу Казимиру Тарновському. На початку Визвольної війни Германівка стала сотенним містечком Білоцерківського полку.

В 1659 році тут відбулася Чорна рада, на якій було повалено з гетьманства Івана Виговського, а новим гетьманом обрано Юрія Хмельницького, з чого почався період занепаду козацької держави, відомий як "Руїна" (встановлено пам'ятник Виговському).

В 1812 році власником Германівки став Каєтан Проскура, а після нього село було поділено на кілька маєтків. В 1866 році Германівка стала волосним центром.

З тих часів збереглася дуже цікава будівля двокласного училища (1883 рік, архітектор Володимир Ніколаєв). Інші пам'ятки: картинна галерея в колишньому приміщенні магазину (1902 рік), музей Козаччини в колишній мануфактурній крамниці (1904 рік), пам'ятний хрест-оберіг, пам'ятник "Колесо часу" та інші пам'ятні знаки.