Halytske

The village of Halytske is located at the foot of the hilly ridge of Voronyky on the highway N-02 "Lviv - Ternopil".

It was first mentioned in 1380 as the property of the landowner Mykolay Sherochyts, the center of his key. Later, the village was owned by Hosabovsky, Strembosh, Ocharovsky.

The Church of Cosmas and Damian was built in 1886 according to the project of the architect Vasyl Nahirny. The three-story building of the Sisters of Mercy monastery, founded in the 19th century on the site of the Strembosh manor, has also been preserved. On the mountain above the village, in 1820, Tomash Strembosh built an ancestral tomb-mausoleum, which was preserved in ruins.

Until 1946, the village was called Lyatske. During the Soviet rule, the village was renamed to C ...

The village of Halytske is located at the foot of the hilly ridge of Voronyky on the highway N-02 "Lviv - Ternopil".

It was first mentioned in 1380 as the property of the landowner Mykolay Sherochyts, the center of his key. Later, the village was owned by Hosabovsky, Strembosh, Ocharovsky.

The Church of Cosmas and Damian was built in 1886 according to the project of the architect Vasyl Nahirny. The three-story building of the Sisters of Mercy monastery, founded in the 19th century on the site of the Strembosh manor, has also been preserved. On the mountain above the village, in 1820, Tomash Strembosh built an ancestral tomb-mausoleum, which was preserved in ruins.

Until 1946, the village was called Lyatske. During the Soviet rule, the village was renamed to Chervone. In 2024, in accordance with the requirements of the law of Ukraine "On condemnation and prohibition of propaganda of Russian imperial policy in Ukraine and decolonization of toponymy", the village of Chervone was renamed Halytske.

On the slope of the hill near the road before the entrance to the village is the cemetery of the soldiers of the "Halychyna" division.

Село Галицьке розташоване біля підніжжя горбистої гряди Вороники на трасі Н-02 "Львів - Тернопіль".

Вперше згадується в 1380 році як власність землевласника Миколая Шерочиця, центр його ключа. Пізніше селом володіли Госабовські, Стрембоші, Очаровські.

Церкву Косми і Даміана побудовано в 1886 році за проєктом архітектора Василя Нагірного. Також зберігся триповерховий корпус монастиря Сестер милосердя, заснованого в XIX столітті на місці садиби Стрембошів. На горі над селом в 1820 році Томаш Стрембош побудував родову усипальницю-мавзолей, яка збереглася в руїнах.

До 1946 року село називалось Ляцьке. За радянської влади село перейменували на Червоне. В 2024 році відповідно до вимог закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської ...

Село Галицьке розташоване біля підніжжя горбистої гряди Вороники на трасі Н-02 "Львів - Тернопіль".

Вперше згадується в 1380 році як власність землевласника Миколая Шерочиця, центр його ключа. Пізніше селом володіли Госабовські, Стрембоші, Очаровські.

Церкву Косми і Даміана побудовано в 1886 році за проєктом архітектора Василя Нагірного. Також зберігся триповерховий корпус монастиря Сестер милосердя, заснованого в XIX столітті на місці садиби Стрембошів. На горі над селом в 1820 році Томаш Стрембош побудував родову усипальницю-мавзолей, яка збереглася в руїнах.

До 1946 року село називалось Ляцьке. За радянської влади село перейменували на Червоне. В 2024 році відповідно до вимог закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії" село Червоне було перейменоване на Галицьке.

На схилі пагорба біля траси перед в'їздом в село розташоване кладовище бійців дивізії "Галичина".