Matusiv

The village of Matusiv on the river Hnyliy Tashlyk is located 25 kilometers northeast of Shpola.

According to legend, the village once belonged to the mother of Hetman Bohdan Khmelnytskyi, hence the name "Matusin Khutir". In the 18th century, these lands belonged to Prince Hrihoriy Potemkin. From him, the village of Matusiv went to his nephew, Major General Mykola Vysotskyi, then it became the property of the Orlov family, under whom the village actively developed.

In particular, the Ascension Church, built in 1812-1818, probably according to the project of the prominent Kyiv architect Andriy Melenskyi, has been preserved. In 1844, a sugar factory was launched. A water mill building from the be ...

The village of Matusiv on the river Hnyliy Tashlyk is located 25 kilometers northeast of Shpola.

According to legend, the village once belonged to the mother of Hetman Bohdan Khmelnytskyi, hence the name "Matusin Khutir". In the 18th century, these lands belonged to Prince Hrihoriy Potemkin. From him, the village of Matusiv went to his nephew, Major General Mykola Vysotskyi, then it became the property of the Orlov family, under whom the village actively developed.

In particular, the Ascension Church, built in 1812-1818, probably according to the project of the prominent Kyiv architect Andriy Melenskyi, has been preserved. In 1844, a sugar factory was launched. A water mill building from the beginning of the 20th century has also been preserved.

In 1914, the village, which at that time belonged to the Lopukhin family, became the property of the last owner - Princess Paraskeva Urusova from Shpola. During the Soviet rule, Matusiv was a district center for some time.

Between Matusiv and Shpola is the geographical center of Ukraine.

Село Матусів на річці Гнилий Ташлик розташоване в 25 кілометрах на північний схід від Шполи.

За легендою, колись село належало матері гетьмана Богдана Хмельницького, звідки пішла назва "Матусін Хутір". В XVIII сторіччі ці землі входили у володіння князя Григорія Потьомкіна. Від нього село Матусів дісталося його племіннику генерал-майору Миколі Висоцькому, потім перейшло у власність графського роду Орлових, за яких село активно розвивалося.

Зокрема, збереглася Вознесенська церква, побудована в 1812-1818 роках, ймовірно за проєктом видатного київського архітектора Андрія Меленського. В 1844 році було запущено цукровий завод. Також збереглася будівля водяного млина початку XX століття.

В 191 ...

Село Матусів на річці Гнилий Ташлик розташоване в 25 кілометрах на північний схід від Шполи.

За легендою, колись село належало матері гетьмана Богдана Хмельницького, звідки пішла назва "Матусін Хутір". В XVIII сторіччі ці землі входили у володіння князя Григорія Потьомкіна. Від нього село Матусів дісталося його племіннику генерал-майору Миколі Висоцькому, потім перейшло у власність графського роду Орлових, за яких село активно розвивалося.

Зокрема, збереглася Вознесенська церква, побудована в 1812-1818 роках, ймовірно за проєктом видатного київського архітектора Андрія Меленського. В 1844 році було запущено цукровий завод. Також збереглася будівля водяного млина початку XX століття.

В 1914 році село, яке належало на той момент родині Лопухіних, перейшло у власність останньої господині - княгині Параскеві Урусовій зі Шполи. За радянської влади Матусів деякий час був райцентром.

Між Матусевом і Шполою знаходиться географічний центр України.