Zinkiv

The ancient village of Zinkiv is located on the Vushka River (a tributary of Ushitsi) between Vinkivtsi and Dunaivtsi.

It has been known since 1404, when the Polish king Vladyslav II Yahaylo presented these lands to Petro Shafranets. On the high, narrow cape between the river and the ravine, there was an Old Rus fortification as early as the 13th-14th centuries. In 1431, in its place, the new owner of Zinkiv, the Podillya Voivode Petro Odrovonzh of Sprova, laid a stone Zinkiv Castle (dismantled at the end of the 19th century, the ruins have been preserved). In the 15th century, when Andriy Odrovonzh owned the castle, the city received Magdeburg rights. The castle withstood several Tatar sieges. From Odrovonzh Zinkiv passed as a dowry to the Senyavsky family, who owned the city unt ...

The ancient village of Zinkiv is located on the Vushka River (a tributary of Ushitsi) between Vinkivtsi and Dunaivtsi.

It has been known since 1404, when the Polish king Vladyslav II Yahaylo presented these lands to Petro Shafranets. On the high, narrow cape between the river and the ravine, there was an Old Rus fortification as early as the 13th-14th centuries. In 1431, in its place, the new owner of Zinkiv, the Podillya Voivode Petro Odrovonzh of Sprova, laid a stone Zinkiv Castle (dismantled at the end of the 19th century, the ruins have been preserved). In the 15th century, when Andriy Odrovonzh owned the castle, the city received Magdeburg rights. The castle withstood several Tatar sieges. From Odrovonzh Zinkiv passed as a dowry to the Senyavsky family, who owned the city until the middle of the 18th century. During the Liberation War, the city suffered a lot; under the Turks, the castle was fortified, and after the return of the Poles in the 18th century, it was completely restored. In 1774, Zinkiv was given as a dowry by Mariya Chortoriyska, having married Prince Lyudvik Vyurtemberzkyi.

The Trinity Church (1679), the wooden Michael Bonaparte Church (1769), the manor house (19th century), the Davishen brewery (1902) and some other buildings from the late 19th - early 20th centuries have been preserved.

The famous Zinkiv black sausage is produced here.

Старовинне село Зіньків на річці Вушка (притока Ушиці) розташоване між Віньківцями та Дунаївцями.

Відоме з 1404 року, коли польський король Владислав II Ягайло подарував ці землі Петрові Шафранцю. На високому вузькому мисі між річкою та яром ще в XIII-XIV століттях існувало давньоруське укріплення. В 1431 році на його місці новий власник Зінькова подільський воєвода Петро Одровонж зі Спрови заклав кам'яний Зіньківський замок (розібраний в кінці XIX століття, збереглися руїни). В XV столітті, коли замком володів Андрій Одровонж, місто отримало Магдебурзьке право. Замок витримав кілька татарських облог. Від Одровонжей Зіньків перейшов як придане до роду Сенявських, які володіли містом до середини XVIII століття. Під час Визвольної війни місто сильно постраждало; при турках замок ...

Старовинне село Зіньків на річці Вушка (притока Ушиці) розташоване між Віньківцями та Дунаївцями.

Відоме з 1404 року, коли польський король Владислав II Ягайло подарував ці землі Петрові Шафранцю. На високому вузькому мисі між річкою та яром ще в XIII-XIV століттях існувало давньоруське укріплення. В 1431 році на його місці новий власник Зінькова подільський воєвода Петро Одровонж зі Спрови заклав кам'яний Зіньківський замок (розібраний в кінці XIX століття, збереглися руїни). В XV столітті, коли замком володів Андрій Одровонж, місто отримало Магдебурзьке право. Замок витримав кілька татарських облог. Від Одровонжей Зіньків перейшов як придане до роду Сенявських, які володіли містом до середини XVIII століття. Під час Визвольної війни місто сильно постраждало; при турках замок було укріплено, а після повернення поляків у XVIII столітті повністю відновлено. В 1774 році Зіньків отримала як придане Марія Чорторийська, побравшись з князем Людвіком Вюртемберзьким.

Збереглися Троїцький костел (1679 рік), дерев'яна Михайлівська церква Бонапарт (1769 рік), садибний будинок (XIX століття), пивний завод Девішена (1902 рік) та деякі інші будівлі кінця XIX - початку XX століття.

Тут виробляють знамениту зіньківську чорну ковбасу.