The castle in Mykulyntsi is known as the only residential medieval castle in Ukraine.

The first wooden fortifications on the hill near the Seret River existed here even in princely times. The stone castle was built in 1550-1555 by the mistress of the Mykulyntsi, Anna Yordan (Yordanova) from the Senyavsky family, the wife of Spytko Yordan, the castellan of Kraków. Later, the Mykulyntsi Castle belonged to the Zborovsky and Konetspolsky magnates.

After being damaged during the Liberation War of 1648-1657, the castle was improved and expanded. In 1672, the fortress was taken by the Turks after a 15-day siege. Then they destroyed the entire male population of Mykulyntsi.

Later, the fortress belonged to the Lyubomyrsky, Mnishek, and Potocki. It was then that it lost i ...

The castle in Mykulyntsi is known as the only residential medieval castle in Ukraine.

The first wooden fortifications on the hill near the Seret River existed here even in princely times. The stone castle was built in 1550-1555 by the mistress of the Mykulyntsi, Anna Yordan (Yordanova) from the Senyavsky family, the wife of Spytko Yordan, the castellan of Kraków. Later, the Mykulyntsi Castle belonged to the Zborovsky and Konetspolsky magnates.

After being damaged during the Liberation War of 1648-1657, the castle was improved and expanded. In 1672, the fortress was taken by the Turks after a 15-day siege. Then they destroyed the entire male population of Mykulyntsi.

Later, the fortress belonged to the Lyubomyrsky, Mnishek, and Potocki. It was then that it lost its defensive significance, and the palace built next to it began to perform representative functions. In the 19th century, Baron Yan Konopka converted it into a cloth factory.

The building is quadrangular in plan, two of the four corner towers have been preserved. Around the perimeter of the inner yard were built residential and commercial buildings, some of which have also been preserved.

At the beginning of the 20th century, when Mykulyntsi belonged to Countess Yuzefa Rey, her beloved servant Anna settled in the castle. She continued to live there even after the arrival of Soviet power, when the countess died and her son died. Currently, the housekeeper's daughter Stefaniya Baloy remains the owner of the residential premises of the architectural monument.

Mykulyntsi Castle is part of the Ternopil Castles National Reserve, but access to the territory is closed.

Замок у Микулинцях відомий як єдиний в Україні житловий середньовічний замок.

Перші дерев'яні укріплення на пагорбі біля річки Серет існували тут ще за княжих часів. Кам'яний замок збудувала в 1550-1555 роках господиня Мікулінців Ганна Йордан (Йорданова) з роду Сенявських, дружина каштеляна краківського Спитко Йордану. Пізніше Микулинецький замок належав магнатам Зборовським, Конецьпольським.

Отримавши ушкодження під час Визвольної війни 1648-1657 років, замок було вдосконалено та розширено. У 1672 році фортеця була взята турками після 15-денної облоги. Тоді знищили все чоловіче населення Микулинців.

Далі фортеця належала Любомирським, Мнішекам, Потоцьким. Саме тоді вона втратила оборонне значення, а представницькі функції став виконувати побудований поруч пала ...

Замок у Микулинцях відомий як єдиний в Україні житловий середньовічний замок.

Перші дерев'яні укріплення на пагорбі біля річки Серет існували тут ще за княжих часів. Кам'яний замок збудувала в 1550-1555 роках господиня Мікулінців Ганна Йордан (Йорданова) з роду Сенявських, дружина каштеляна краківського Спитко Йордану. Пізніше Микулинецький замок належав магнатам Зборовським, Конецьпольським.

Отримавши ушкодження під час Визвольної війни 1648-1657 років, замок було вдосконалено та розширено. У 1672 році фортеця була взята турками після 15-денної облоги. Тоді знищили все чоловіче населення Микулинців.

Далі фортеця належала Любомирським, Мнішекам, Потоцьким. Саме тоді вона втратила оборонне значення, а представницькі функції став виконувати побудований поруч палац. У ХІХ столітті барон Ян Конопка переобладнав її під сукняну фабрику.

Спорудження чотирикутне у плані, з чотирьох кутових веж збереглося дві. По периметру внутрішній двір забудований житловими та господарськими корпусами, частина з яких також збереглася.

На початку XX століття, коли Микулинці належали графині Юзефі Рей, у замку оселилася її улюблена служниця Анна. Вона залишилася жити там і після приходу радянської влади, коли графиня померла, а її син загинув. Нині власницею житлових приміщень пам'ятки архітектури залишається донька служниці Стефанія Балой.

Микулинецький замок входить до складу Національного заповідника "Замки Тернопілля", але доступ на територію закрито.