English
русский [страна агрессор]
Пам'ятки України
Пам'ятки Закарпатської області
Знайдено 224 пам’ятки
Закарпатської області
Відкрити мапу
Доступно для
Параметри доступності
Музей/галерея
Шкільний музей художниці Ганни Горват відкрився в 2014 році в Берегівській загальноосвітній школі №6 (зараз це Берегівська гімназія імені Ганни Горват), в якій мисткиня працювала вчителькою. Це найстаріша школа Берегового, зведена в 1874 році.
В експозиції представлені скульптури, картини та інші твори відомої берегівчанки. Зокрема, можна побачити малюнки художниці в різних стилях – фарбами, кольоровою крейдою та навіть авторучкою.
При вході в музей встановлено меморіальну дошку, присвячену Ганні Горват.
вулиця Тараса Шевченка, 25 Берегове
Рейтинг
Додати до обраного
Додати до маршруту
Музей гуцульської різьби Юрія Павловича відкрився у 2014 році на першому поверсі готелю "Європа" у Рахові.
В експозиції представлено понад сто робіт видатного закарпатського різьбяра, заслуженого майстра народної творчості України Юрія Павловича. Майстер працює у техніках звичайної різьби, сухої різьби, інкрустації бакунтом, кісткою, пацьорками, перламутром та цв'яшкамі.
Серед експонатів – декоративні тарелі, шкатулки, діжки, свчники, ложки, ножі, трембіти, рушниці та шаблі.
Особливе місце в експозиції посідають різьблені портрети видатних особистостей Західної України, серед яких Василь Стефаник, Лесь Мартович, Міхай Мункачі, Єротей Пігуляк та інші.
вулиця Миру, 42 Рахів
Музей гуцульської спадщини села Кваси відкрився у 2023 році на території санаторію "Гірська Тиса". Він присвячений історії та легендам гірського села Кваси, традиційному побуту і ремеслам гуцулів, які тут живуть.
Представлено понад сто світлин австро-угорського та чехословацького періоду, раритетні листіви, предмети побуту й повсякденного вжитку, музичні інструменти, гуцульський одяг тощо. Загалом понад 200 експонатів.
Зокрема, експонуються карта Квасів 1782-1784 років, ярмо кінця XIX століття, гонти з даху Струківської церкви, старовинна мандаліна, давній рукомийник та багато іншого.
Відвідувачів пригощають карпатським трав'яним чаєм.
вулиця Центральна, 163 Кваси
Музей/галерея , Природний об'єкт , Заповідна територія , Активний відпочинок
Центральна садиба Карпатського біосферного заповідника розташована на південній околиці Рахова.
Під захистом заповідника знаходяться 2,5% території Карпатського краю (58 тисяч гектарів), екосистеми якого відрізняються найбільшою біологічною різноманітністю в Європі та віднесені до найцінніших на планеті.
Перші лісові масиви Карпат були взяті під охорону в 1955 році, і незабаром на площі 12 тисяч гектарів було створено Карпатський заповідник. З 1992 року він входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. Налічує шість окремих масивів на території кількох районів Закарпаття. Найвідоміший - Долина нарцисів, де росте рідкісний нарцис вузьколистий. Свидовецький заповідний масив охоплює найвищу частину Свидовця з легендарними вершинами Близнюки – тут ростуть едельвейси. Візитна картка Чорногорського масиву - найвища вершина України - гора Говерла (2061 метрів над рівнем моря).
При центральній садибі діє Музей екології гір та історії природовикористання в Українських Карпатах.
вулиця Красне Плесо, 77 Рахів
Історико-етнографічний музей Івана Ольбрахта відкрито в 1982 році в селі Колочава, в якому тривалий час жив та працював цей відомий чеський письменник.
У Колочаві він збирав матеріал для свого роману "Микола Шугай - розбійник", завдяки чому це закарпатське село стало місцем паломництва любителів літератури з Чехії.
Окрім експозиції, присвяченої творчості письменника, у музеї представлені експонати, які характеризують побут, обряди та звичаї місцевого населення.
Музей розташований у приміщенні школи. Перед будинком встановлений пам'ятник Іванові Ольбрахту.
вулиця Тараса Шевченка, 77 Колочава
Приватний музей історії та етнографії румун Закарпаття відкрився в 2014 році в селі Нижня Апша, яке називають найбагатшим селом України. Значну частину населення тут становлять етнічні румуни.
Музей створив на на власному подвір'ї апшанський лікар та письменник, етнічний румун Іон Ботош, що колекціонує румунські старожитності ще з 1984 року. Окрасою комплексу є 200-річна дерев’яна хата в марамороському стилі.
В експозиції представлена румунська вишивка, автентичний одяг, рушники, предмети побуту, ікони, книги, рукописи, документи. Також можна ознайомитися зі знаряддями селянської праці та робочими інструментами ремісників.
вулиця Борканюка, 17 Нижня Апша
Музей/галерея , Гастротуризм
Єдиний в Україні музей леквару (сливового повидла) відкрито в 2012 році в прикордонному закарпатському селі Ботар місцевим фермером Павлом Тизешем.
Тут представлено безліч видів закарпатського леквру, а також різноманітні джеми із 28 країн світу. Всі види леквару виробляються ручним способом – без консервантів, барвників та ароматизаторів.
При музеї діє дегустаційна зала, де, окрім повидла, можна також скуштувати копчене м'ясо зі свинини унікальної місцевої породи мангалиці, екологічно чисті соки, традиційні страви угорської кухні та інше.
Перед музеєм встановлено пам'ятник свині мангалиці, а також пам'ятник леквару.
вулиця Головна, 4А Ботар
Єдиний у Європі Музей лісу і сплаву входить до складу Національного природного парку "Синевир". Розташований в урочищі Соколовець на Чорній річці, за 3 кілометри від автодороги, що веде із села Синевир до Синевирської Поляни.
Музей створений на Чорній річці – у тому місці, де у середині ХІХ століття було побудовано греблю з брамою для скидання води. Це був складний комплекс дерев'яних конструкцій, технічних вузлів і механізмів завдовжки 80 метрів і завширшки 5,5 метрів. Ліс із гір сплавляли звідси в долину і далі постачали до Угорщини.
Дамба функціонувала до 1960 року. В 1976 році унікальна гідротехнічна споруда була відновлена, на її основі створено музей лісосплаву. Тут можна було ознайомитися з технологією сплаву лісоматеріалів, відвідати технічні та житлові приміщення, побачити знаряддя праці лісорубів та плотогонів-бокорашів.
У 1998 році через надмірні опади рівень води в річці сильно піднявся, музей частково зруйнувався, гребля була пошкоджена. Нова повінь 2001 року остаточно зруйнувала греблю.
Зараз із частиною експозиції Музею лісу і сплаву можна ознайомитися у Візіт-центрі НПП "Синевир", де вона тимчасово розміщується. Інша частина експозиції представлена в одному з відновлених приміщень музею. Відремонтовано стару бокорашську колибу, споруджено ризи, які використовувалися для спуску деревини, експонується справжній бокор (пліт).
Триває відновлення греблі на Чорній річці. На території функціонує міні-готель. Від музею бере початок екологічна стежка до Дикого озера.
урочище Соколовець Синевирська Поляна
Музей прикладного мистецтва Закарпаття створено в 2004 році при Мукачівському державному університеті з ініціативи відомого закарпатського художника, мистецтвознавця і педагога Аттіли Коприви.
Його особиста колекція закарпатських народних костюмів лягла в основу музейної експозиції.
Крім зразків народного одягу та вишивки, в музеї представлено предмети побуту (вироби з дерева, гончарство, ткацтво та лозоплетіння) та знаряддя праці (ткацький верстат, прялки тощо).
вулиця Яна Коменського, 59 Мукачево
Музей текстилю імені Каталін Полоні засновано в 2008 році при Закарпатському угорському інституті імені Ференца II Ракоці у Береговому.
Ініціаторкою створення музею стала заслужена майстриня народної творчості Каталін Полоні (Катерина Антоник) із села Великі Береги, яка передала в експозицію значну частину своєї приватної колекції тканих виробів.
В експозиції представлено весь асортимент текстилю селянської культури Закарпаття: хустки, рушники, сорочки, фартухи, скатертини та інші предмети побуту з орнаментами, які є типовими для Берегівщини. Серед найцінніших експонатів музею – два вишиті чоловічі фартухи початку ХХ століття з села Велика Добронь.
Також в експозиції представлені старовинні ткацькі верстати та інше устаткування для виробництва тканин у робочому стані.
площа Кошута, 6 Берегове
Музей ткацтва та етнографії відкрився в 1992 році в приміщенні загальноосвітньої школи закарпатського села Великі Береги, яке є центром традиційного березького ткацтва.
Музей заснувала заслужена майстриня народної творчості Маріанна Профус за сприяння своєї вчительки Каталін Полоні (Катерини Антоник), яка ще в 1958 році створила у Великих Берегах гурток ткацтва та вишивання з метою відродження місцевих ткацьких традицій. За її ініціативи в Березькій школі запровадили обов’язкове навчання ткацтва і вишивання хрестиком.
В музеї зібрана колекція зразків старовинної вишивки на домотканому полотні з орнаментами, які є типовими для Великих Берегів та всієї Берегівщини. Також в експозиції представлені старовинні ткацькі верстати та інше устаткування для виробництва тканин у робочому стані, побутові речі, старі світлини.
Проводяться майстеркласи з ткацтва та вишивки.
вулиця Ференца II Ракоці, 161 Великі Береги
Музей художніх мистецтв заснований у 1997 році при Мукачівській художній школі-інтернату, нинішньому Мукачівському ліцеї №8. Ліцей розташовується в приміщенні колишньої Угорської державної королівської гімназії, яка була збудована у 1892 році.
Експонатами музею стали екзаменаційні роботи випускників школи з образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва – кращі мистецькі твори живопису, графіки, вишивки, кераміки, витинанки, ліпки, аплікації соломкою, колажі тощо. Тут можна побачити вишивані рушники, писанки, живописні полотна з закарпатськими пейзажами, різноманітні вироби з глини.
Екскурсії Музеєм художніх мистецтв проводять члени гуртка "Юні екскурсоводи".
вулиця Королеви Єлизавети, 22 Мукачево
Пам'ятка архітектури , Музей/галерея
Діюча кузня-музей "Гомора" - унікальна пам'ятка ковальського ремесла.
Побудована в Лисичові на початку XIX століття, коли на річці Лисичанці було зведено греблю. Водним каналом вода прямувала на лопаті коліс, які приводили в дію важкі ковальські молоти вагою до 125 кілограм. Під їх ударами металеві болванки перетворювалися на заготівлі для сільськогосподарських знарядь: лопат, мотик, деталей плугів тощо. Чотири молоти обслуговували 16 майстрів. На початку ХХ століття працювало 5 водяних коліс потужністю 8 кінських сил кожне.
Кузня діяла до 1998 року, поки гребля не була зруйнована повінню. Незабаром вона була реконструйована та перетворена на музей. Тут постійно працюють четверо ковалів, які і зараз виготовляють різноманітний інструмент для мешканців села.
Вхід вільний. Екскурсії проводяться за попередньою домовленістю.
Лисичово
Мукачівський літературно-мистецький музей відкрився 2021 року на першому поверсі Центральної міської бібліотеки імені Олександра Духновича в центрі міста Мукачево.
Музей створено коштом громадськості з ініціативи письменників Віктора Дворниченка та Тетяни Рибар.
В експозиції представлені старовинні та сучасні зразки літератури, образотворчого та театрального мистецтв, музики, скульптури. Можна побачити старовинні друкарські машинки, музичні платівки, театральні афіші, твори декоративно-ужиткового мистецтва.
вулиця Олександра Духновича, 1 Мукачево
Народний етнографічний музей "Калина" створив у 2005 році закарпатський краєзнавець і колекціонер Юрій Куцин на власному подвір'ї в селі Калини.
Протягом життя він зібрав понад 4000 експонатів, деяким із них по 300-400 років. В експозиції представлені старовинні вишивані сорочки та рушники, традиційне гуцульське вбрання для свят і для буднів, жіночі прикраси, розписний керамічний посуд, гасові лампи, музичні інструменти.
Найбільшими цінностями колекціонер вважає крісло, в якому сидів президент Карпатської України Августин Волошин, та меч опришка Штаєра 1810 року.
Перед входом в музей встановлено кілька дерев’яних скульптур, серед яких опришок Пинтьо Хрущ.
На території знаходяться діючий макет млина, автентична закарпатська хата ХVIII століття та невеличкий ботанічний сад, де ростуть банани, лимони, кавове дерево.
В кінці екскурсії гостей частують чаєм з гірських трав домашнього виробництва з гірським медом з власної пасіки та домашнім вином.
Господар пропонує послуги організації зеленого туризму, екскурсій околицями, походів у гори. Працює сауна з басейном.
вулиця Залізнична, 13 Калини