Пам'ятки Івано-Франківської області

Церква Успіння Пресвятої Богородиці у Верховині є однією з найбільших дерев'яних архітектурних споруд в Україні.

Збудована у XVIII сторіччі. Згоріла в 1944 році, відновлена в 1994 році.

Успенська церква у Верховині - яскравий зразок гуцульської народної архітектури.

Дерев'яна п'ятизрубна церква Успіння Пресвятої Богородиці збудована в 1600 році на пагорбі на правому березі річки Пістинь у західній частині села, поряд із Шешорами.

Вважається найстарішим гуцульським храмом, але в деяких довідниках датою побудови вказано 1858 рік. Місцеві жителі також називають цю церкву "Горішньою", тобто "верхньою". Для захисту від татарських набігів храм Успіння Пресвятої Богородиці був оточений валом та кам'яними стінами, залишки яких збереглися донині.

Горішня церква добре збереглася, проте автентичний вигляд псує покриття з оцинкованого заліза. Поруч із Успенською церквою знаходиться кам'яна дзвіниця (XVIII стоіття).

Дерев'яна церква Успіння Пресвятої Богородиці збудована в Яблуниці у 1895 році.

У 1900 році бабинець церкви розписав відомий український художник-монументаліст Модест Сосенко.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці є пам'яткою архітектури місцевого значення. Належить парафії Української греко-католицької церкви.

Дерев'яна церква Успіння Пресвятої Богородиці в Яремчому споруджена в 1884 році.

Знаходиться в центрі міста, поряд із залізничним переїздом.

Греко-католицька церква Успіння Пресвятої Діви Марії споруджена в Городенці в XVIII сторіччі коштом Миколи Василя Потоцького.

За легендою, храм заснований Потоцьким на викуп свого гріха - вбивства місцевої дівчини (за однією з версій, ці події лягли в основу народної "Пісні про Бондарівну").

Автор проєкту – відомий архітектор Бердард Меретин. Замість традиційного хреста храм увінчаний хрестом "Пілява" родового герба Потоцьких.

Іконостас Успенської церкви схожий на іконостас собору Святого Юра у Львові – його також створив видатний український скульптор Іван Пінзель, який часто працював у парі з Меретином.

Дерев'яна церква Чуда Святого Архистратига Михаїла збудована в присілку Яремчого Дора в 1844 році місцевим майстром Гнішіком на основі раннього храму (XVIII сторіччя).

Виконана в гуцульському стилі. Хрестоподібна в плані з крупним центральним квадратним зрубом, який підтримує шатроподібний дах з грушеподібною маківкою.

Зберігся різьблений іконостас та ікони XVIII-XIX сторічь, що мають високу художню цінність. Орнаментальні розписи на стінах зроблено на початку ХХ століття.

Зовнішній вигляд Михайлівської церкви значною мірою "осучаснено" металевим покриттям.

З 1946 по 1990 рік на базі храму Святого Михаїла працювала громада російської православної церкви. Після здобуття Україною незалежності будівлю храму було повернено греко-католицькій громаді.

Греко-католицька церква Чуда Святого Архистратига Михаїла збудована в центрі Снятина в 1880-1886 роках з ініціативи місцевого священика Теофіла Кобринського, чоловіка відомої письменниці та активістки ґендерного руху Наталії Кобринської.

Чернелицький замок у XVII сторіччі був одним із найпотужніших східних форпостів Речі Посполитої.

Побудований в 1659 році брацлавським воєводою Михайлом Чарторийським, про що свідчить його герб "Погон" на надбрамній вежі. З іншого боку розміщено герб "Пілава" дружини князя, Єфросинії Станіславіцької (з нею пов'язана легенда про смуглолицю господиню замку, яка наклала на себе руки після зради чоловікові).

Чернелицький замок квадратний у плані, з високими стінами на земляних валах та чотирма бастіонами по кутках. Він відіграв важливу роль у ході польсько-турецьких воєн, польські війська зберігали тут зброю та припаси. Польський король Ян III Собеський неодноразово зупинявся у замку під час молдавських походів.

Як магнатська резиденція замок і Чернелиці проіснував до 1817 року, коли помер останній його господар Миколай Ценський. За радянських часів на території розміщувалася лікарня.

Нині Чернелицький замок у занедбаному стані.

Черниківський (Черницький) водоспад знаходиться у присілку Черник села Зелена, на гірській річці Черник.

Висота Черниківського водоспаду становить 7-8 метрів. Водоспад двоступінчастий. Спочатку широкий потік води падає з висоти 2,5-3,0 метри і спрямовується у вузький клиноподібний жолоб, що звужується, з якого потім з гулом вилітає і падає з висоти 4-5 метрів.

Водяний млин на річці Лімниця був побудований у селі Ясень в 1930 році.

В 2017 році Громадська організація “Українська Жіноча Варта” взяла в оренду непрацюючий протягом кількох десятків років Ясенський млин і за допомогою місцевої громади відреставрувала його. На його базі створюється діючий млин-музей хліба, де експонуватимуться атрибути традиційного пекарського мистецтва Прикарпаття.

За підтримки посольства Литовської республіки в Україні поруч із Ясенським млином відкрили соціальну пекарню, прибутки від якої скеровуються у подальший розвиток проєкту і на потреби українськиї воїнів та їх родин, а також навчальний центр для дружин загиблих вояків, де жінок навчають підприємництву.