Пам'ятки Переяслава

Майдан Княжий двір розташований на місці колишнього дитинця давнього Переяслава. Тут мешкали переяславські князі, вирішувалися державні справи, збиралося князівське військо, звідси вони вирушали на ворога й сюди верталися з перемогою.

В князівські часи площа всього дитинця сягала 2,5 гектарів. Княжий двір займав його північну частину й обмежувався зі сходу центральною вулицею, що з’єднувала Княжі та Єпископські ворота, з півночі та заходу – валом дитинця, з півдня – поперечною вулицею, що відходила від центрального майдану дитинця.

Саме на цьому місці в 1654 році відбулася Переяславська рада – генеральна військова рада лідерів українського козацтва, на якій гетьман Богдан Хмельницький перед московським посольством боярина Василя Бутурліна склав присягу на вірність царю Олексію Михайловичу, наслідком чого стало укладення договору про військово-політичний союз між Україною та Московією.

На площі розташований Свято-Успенський собор, де козацьку старшину привели до присяги. Україна опинилася під протекторатом Московського царства. Незабаром розпочався процес згортання автономії козацької держави та повного поглинання України Московською державою, яка згодом стала Російською імперією.

На честь 325-ї річниці тих подій в радянські часи майдан перед Успенським собором було названо "Площею Переяславської ради", почалося зведення музею (будівництво не завершене), споруджено пам'ятник Переяславській раді (демонтовано у 2025 році в межах деколонізації). Поруч у 1992 році встановлено меморіальний камінь на честь зречення від присяги московському цареві, яке проголосив український політик В'ячеслав Чорновіл 1992 року.

26 вересня 2019 року рішенням сесії міськради Площа Переяславської ради перейменована на Майдан Княжий двір.

Меморіальний комплекс, присвячений воїнам-визволителям, загиблим у роки Другої світової війни, відкритий у Переяславі в 2000 році.

Комплекс включає Пагорб слави та виставку військової техніки. На Пагорб слави веде алея з ліхтарів та напівкруглих лав. Центральне місце меморіалу займає скульптура воїна в арці, увінчаної хрестом. За скульптурою півколом розміщено стіну з прізвищами загиблих земляків.

На виставці військової техніки представлені танк ІС-3, самохідка ІСУ-152, гаубиця Б-4, "Катюша", бойовий катер, літак МіГ-15 та інші. Деякі експонати мають відкритий доступ.

Національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав" є одним із найбільших історико-культурних заповідників України. Він об'єднує 24 музеї, понад 370 пам'яток історії та архітектури, близько 3000 гектарів території міста Переяслава та його околиць.

Заповідник засновано 1979 року видатним українським істориком, етнографом, музеєзнавцем, археологом, Героєм України Михайлом Сікорським на базі Переяслав-Хмельницького державного історичного музею – нині це Музей "Заповіту" Тараса Шевченка, також тут розташовується частина адміністрації заповідника.

На сьогодні Національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав" охоплює цілий комплекс пам'яток культурної спадщини історичного міста Переяслав різних епох, починаючи від Переяславського дитинця із залишками княжого Михайлівського собору, включаючи архітектурні пам'ятки козацької доби у середмісті і закінчуючи адміністративними та житловими спорудами кінця XIX – початку XX століть.

Найпопулярнішим об'єктом заповідника є Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини (Музей просто неба, скансен), де представлені автентичні зразки старовинного українського житла, а також оборонних, господарських, адміністративних та культових споруд минулого. На території скансена діють 13 окремих музеїв, зокрема Музей українського рушника, Музей українських обрядів, Музей "Поштова станція" та інші.

Адміністрація заповідника, наукова частина та екскурсійне бюро розташовуються в одному з колишніх приміщень Вознесенського монастиря, поруч із Меморіальним музеєм Григорія Сковороди. Тут можна замовити оглядову екскурсію по місту Переяслав.

До складу Національного заповідника "Переяслав" входять:
- Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини;
- Музей "Заповіту" Тараса Шевченка;
- Меморіальний музей Григорія Сковороди;
- Археологічний музей;
- Музей трипільської культури;
- Музей архітектури давньоруського Переяслава;
- Музей кобзарського мистецтва;
- Меморіальний музей Володимира Заболотного;
- Музей-діорама "Битва за Дніпро".

Пам’ятник Герою України Михайлові Сікорському у Переяславі встановлено у 2023 році з нагоди 100-річчя від дня народження цього знаного українського історика, краєзнавця, основоположника музейної справи в місті Переяславі. Скульптурна композиція розташована у сквері навпроти Музею "Заповіту" Тараса Шевченка.

Ще на початку 1950-х років Михайло Сікорський, щойно закінчивши історичний факультет Київського університету, очолив тодішній Переяслав-Хмельницький історичний музей, згодом перетворивши його на Національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав". Своєю працею він зробив вагомий внесок у збереження української національної історико-культурної спадщини, набуття Переяславом сучасного вигляду та неформального статусу міста-музею.

Пам'ятник Сікорському виконав місцевий скульптор Степан Куций. Бронзова скульптура зображує директора заповідника, який сидить на лавці поруч із тріснутим глечиком, що символізує майбутній музейний експонат, і нібито зустрічає гостей.

Площа Богдана Хмельницького – головна у Переяславі. Тут розташована будівля адміністрації та центральний готель.

В Центральному міському парку, що примикає до площі, на честь 300-річчя возз'єднання України з росією (1954 рік) було встановлено пам'ятник українсько-російській дружбі. В 2022 році, під час широкомасштабного військового вторгення росії в Україну, за рішенням громади та органу місцевого самоврядування цей монумент було демонтовано.

Площа Хмельницького закрита для руху автотранспорту.

Церква Пресвятої Трійці в Переяславі збудована в 1804 році на місці старого дерев'яного храму.

Перший дерев'яний храм було побудовано в XVII сторіччі коштом переяславського полковника Войци Сербина. В 1791 році церква згоріла після удару блискавки. Відновлену церкву освятили в 1804 році, а за 60 років потому прибудували дзвіницю.

Проста та лаконічна конструкція оформлена відповідно до українських культових традицій, типових для малого православного храму.

22 червня 2022 року Троїцька церква в Переяславі перейшла до складу Православної церкви України.