Червоний Маяк

Свято-Григорівський Бізюків чоловічий монастир, розташований на березі Дніпра у селищі Червоний Маяк, свого часу був одним із найбільших монастирів на півдні України.

Обитель заснована в 1781 році як Софронієва пустинь на місці старої турецької фортеці, яку посля вигнання турків називали "Запорозьке містечко". Спочатку ченці жили в печерах. За переказами, ці багатокілометрові тунелі, що проходили під усім селом, існували з часів кочівників. У 1803 році сюди зі Смоленської губернії переведено Бізюків монастир, і з того часу обитель отримала нинішню назву.

За радянської влади Свято-Григорівський Бізюків монастир було закрито, зруйновано запорозьку церкву Святого Григорія (1782 рік), Вознесенський собор і дзвіницю (1894 рік), розібрано частину огорожі. Збереглися стіни з вежами (XVIII-XIX століття), Покровська церква, архієрейський будинок із церквою Трьох Святителів, Троїцька церква, Трапезна, корпус келій, готельний корпус, брама, фонтани, печерні келії (XVIII сторіччя).

Нині монастир відроджується. Одна з таких вирубаних у стрімкій вапняковій скелі печер, де збереглася невелика печерна церква, - місце відвідин паломників.

Монастир належить до Херсонської єпархії російської православної церкви в Україні.

10 лютого 2024 року, в ході повномасштабного російського вторгнення в Україну, Бізюків монастир постраждав внаслідок масованого обстрілу російської армії - зруйновано дах та фасад будівлі.