Галицьке

Село Галицьке розташоване біля підніжжя горбистої гряди Вороники на трасі Н-02 "Львів - Тернопіль".

Вперше згадується в 1380 році як власність землевласника Миколая Шерочиця, центр його ключа. Пізніше селом володіли Госабовські, Стрембоші, Очаровські.

Церкву Косми і Даміана побудовано в 1886 році за проєктом архітектора Василя Нагірного. Також зберігся триповерховий корпус монастиря Сестер милосердя, заснованого в XIX столітті на місці садиби Стрембошів. На горі над селом в 1820 році Томаш Стрембош побудував родову усипальницю-мавзолей, яка збереглася в руїнах.

До 1946 року село називалось Ляцьке. За радянської влади село перейменували на Червоне. В 2024 році відповідно до вимог закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської ...

Село Галицьке розташоване біля підніжжя горбистої гряди Вороники на трасі Н-02 "Львів - Тернопіль".

Вперше згадується в 1380 році як власність землевласника Миколая Шерочиця, центр його ключа. Пізніше селом володіли Госабовські, Стрембоші, Очаровські.

Церкву Косми і Даміана побудовано в 1886 році за проєктом архітектора Василя Нагірного. Також зберігся триповерховий корпус монастиря Сестер милосердя, заснованого в XIX столітті на місці садиби Стрембошів. На горі над селом в 1820 році Томаш Стрембош побудував родову усипальницю-мавзолей, яка збереглася в руїнах.

До 1946 року село називалось Ляцьке. За радянської влади село перейменували на Червоне. В 2024 році відповідно до вимог закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії" село Червоне було перейменоване на Галицьке.

На схилі пагорба біля траси перед в'їздом в село розташоване кладовище бійців дивізії "Галичина".

Село Галицьке розташоване біля підніжжя горбистої гряди Вороники на трасі Н-02 "Львів - Тернопіль".

Вперше згадується в 1380 році як власність землевласника Миколая Шерочиця, центр його ключа. Пізніше селом володіли Госабовські, Стрембоші, Очаровські.

Церкву Косми і Даміана побудовано в 1886 році за проєктом архітектора Василя Нагірного. Також зберігся триповерховий корпус монастиря Сестер милосердя, заснованого в XIX столітті на місці садиби Стрембошів. На горі над селом в 1820 році Томаш Стрембош побудував родову усипальницю-мавзолей, яка збереглася в руїнах.

До 1946 року село називалось Ляцьке. За радянської влади село перейменували на Червоне. В 2024 році відповідно до вимог закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської ...

Село Галицьке розташоване біля підніжжя горбистої гряди Вороники на трасі Н-02 "Львів - Тернопіль".

Вперше згадується в 1380 році як власність землевласника Миколая Шерочиця, центр його ключа. Пізніше селом володіли Госабовські, Стрембоші, Очаровські.

Церкву Косми і Даміана побудовано в 1886 році за проєктом архітектора Василя Нагірного. Також зберігся триповерховий корпус монастиря Сестер милосердя, заснованого в XIX столітті на місці садиби Стрембошів. На горі над селом в 1820 році Томаш Стрембош побудував родову усипальницю-мавзолей, яка збереглася в руїнах.

До 1946 року село називалось Ляцьке. За радянської влади село перейменували на Червоне. В 2024 році відповідно до вимог закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії" село Червоне було перейменоване на Галицьке.

На схилі пагорба біля траси перед в'їздом в село розташоване кладовище бійців дивізії "Галичина".