Пам'ятки Крима АР області

Укріплення на горі Кастрон над входом до Балаклавської бухти звели у XIV ст. генуезці, що тут облаштувалися.

На горі знаходилася адміністративна частина фортеці Чембало - Місто Святого Миколая (Верхнє місто або Цитадель), нижче розташовувалося оточене трьома лініями стін Місто Святого Георгія (Нижнє або Зовнішнє місто), в якому мешкали прості містяни.

У 1475 році місто захопили турки, перейменувавши його на Балак-Юві. Вони залишалися господарями Балаклави протягом трьох століть до завоювання Криму росією. Під час Кримської війни тут розташовувався британський гарнізон.

До нашого часу фортеця Чембало дійшла в руїнах, проте силует її веж на схилах фортеці став візитною карткою Балаклави. Ведуться реставраційні роботи, планується створення музею. Відвідування вільне.

Печерний монастир Чилтер-Мармара розтягнувся галереєю вздовж карнизу гори Чилтер-Кая ("решітчаста скеля") над Тернівкою.

Понад півсотні печер розташовані у 5 ярусів: келії, трапезна, господарські приміщення, а також галерея з п'ятьма колонами та великий християнський храм. З усіх боків комплекс оточений неприступними скелями та урвищами.

Монастир Чилтер-Мармара діяв з XII-XIII до кінця XV сторіччя, але деякі дослідники датують його VI-IX сторіччями.

Епітет "Мармара" (Мармурова) походить від назви середньовічного села, руїни якого розташовані на схилах гори. З плато відкривається чудовий вид на навколишню природу.

Середньовічне місто-фортеця Чуфут-Кале розташоване за 3,5 кілометри на схід від Бахчисараю.

Виникло на гірському плато приблизно в V-VI сторіччях як укріплене поселення на кордоні візантійських володінь. Основне населення складали алани, потім кипчаки.

З XIII сторіччя, взяте татарами після тривалої облоги та назване Кирк-Ор, місто входило до складу Кримського ханства (було резиденцією хана). У XV столітті тут оселилися караїми, давши місту ім'я Чуфут-Кале ("Єврейська фортеця").

Залишене жителями до початку XX століття. В XX столітті Чуфут-Кале стало популярним туристичним центром. Збереглися три фортечні мури з брамою та вежами, мавзолей доньки золотоординського хана Тохтамиша Джанике-ханим (1437 рік), дві караїмські кенаси, садиба історика Авраама Фірковича, інші споруди. Біля входу - унікальна облогова криниця.