Пам'ятки Одеської області

Музей "Таємниці підземної Одеси" розповідає про знамениті одеські катакомби, на яких стоїть все місто. Їхня загальна довжина оцінюється приблизно в 2,5 тисячі кілометрів.

Здебільшого одеські катакомби є підземними каменоломнями, в яких видобувся будівельний камінь ракушняк, що використовувався для будівництва більшості будівель міста. Також у систему катакомб входять порожнини природного походження – карстові та дилатансійні печери.

В різні часи катакомби виконували роль перевалочних баз контрабандистів, "малин" для банд, місця збору підпільників, укриття для партизанських і диверсійних загонів, бомбосховищ.

Музей в підземеллях на Молдаванці створено в 2013 році військово-історичним клубом "Військова доблесть". Входячи до катакомб, відвідувачі занурюються в минуле міста. Тут можна побачити протиатомний бункер, пройти через заводнену частину, відвідати дикі катакомби, побувати на партизанській стоянці та бандитській малині тощо.

Музей вишивки створила в своєму будинку мешканка села Негрове Ніна Грищук. Експозиція музею розміщена в п'яти кімнатах, у яких представлені вишиті картини відомих художників, рушники, серветки, простирадла, килими, різнокольорові подушки.

Ніна Грищук почала вишивати з 12 років. Навчила вишивати її мати. Свою майстерність передала доньці Ользі і онучці Дарині. Майстриня із задоволенням проводить майстер-класи і ділиться технікою вишивання з відвідувачами музею.

Музей вишивки села Негрове є філією Надеждинського краєзнавчого музею.

Музей військової слави та Афганської війни відкрився в приміщенні Одеського обласного союзу ветеранів Афганістану в 2014 році, до 25-річчя виведення рядянських військ з Афганістану.

Музейна експозиція налічує 450 експонатів. Це афганські газети, розмовники, афганські гроші, фотографії, а також зразки зброї та військового спорядження: протитанкові та протипіхотні міни, бронежилет, каска, протигази тощо.

Музей воскових фігур "У баби Уті" заснований Олександром Павловським у 1998 році в самому центрі Одеси, навпроти Оперного театру.

Це аналог лондонського Музею мадам Тюссо. Тут можна побачити багатьох знаменитостей, зроблених з воску. Першими ж експонатами музею стали воскові копії Йосипа де Рібаса, герцога де Рішельє, графа Олександра Ланжерона. З часом колекція поповнилася й іншими фігурами, експозиція постійно оновлюється ​​та розширюється. Наразі в музеї представлено понад 60 воскових фігур тематично скомпонованих і виставлених в окремих залах.

В музеї "У бабии Уті" також знаходиться зменшена копія найвідомішої вулиці Одеси – Дерибасівської, а також арт-галерея. Проводяться екскурсії, в ході яких відвідувачів знайомлять з усіма фігурами музею і розповідають про всі тонкощі і секрети створення воскових фігур. Окрім того, можна спробувати створити фігуру самому за допомогою воску.

Музей Головного Управління Національної Поліції Одеської області відкрився в Одесі в 1980 році за ініціативи журналіста і слідчого Василя Давиденка, який протягом  40 років служби у внутрішніх органах збирав різноманітні тематичні експонати. В 1992 році музей отримав звання "Народного музею".

Перша експозиція була представлена зброєю різних років, формою працівників правоохороних органів усіх рангів, документами засекречених справ, а також виставкою розвитку одеської міліції в хронологічному порядку.

Нині фонди музею становлять понад 40 тисяч експонатів, 7 з яких представлені на огляд в 6 залах музею. Експозиція розділена на кілька тематичних розділів. Серед найцікавіших експонатів - зброю царської поліції, виготовлену ще в 1848 році. Один із центральних стендів музею присвячено знаменитим одеським кишеньковим злодіям і шулерам, яким за допомогою знання психології, спритності рук та простих карткових трюків вдавалося залишати своїх жертв без копійки.

Одеський музей західного та східного мистецтва - один із найкращих в країні музеїв даного профілю.

Займає колишній палац поміщика Олексія Абази, збудований у 1856-1858 роках за проєктом архітектора Луї Сезара Оттона. Будинок виконаний у стилі еклектики: риси барокового характеру співіснують з елементами стилів ампір та рококо. "Розпашні" парадні сходи у вестибюлі, висічені з карарського мармуру, зведені без несучих балок-косоур разом з майданчиками утворюють ефектну висячу споруду. Інтер'єри палацу Абази відрізняються багатим  ліпниною декором, різьбленням, фурнітурою з бронзи.

Музей західного та східного мистецтва заснований в Одесі в 1923 році на базі приватних колекцій, зібраних місцевим комітетом охорони пам'яток мистецтва та старовини.

В експозиції представлені полотна голландських майстрів, порцеляна найкращих європейських заводів XVIII-XX століть, скульптури та кераміка Ірану, Тибету, Китаю, Індії, Японії. Перлини колекції: "Святий Лука" та "Святий Матвій" великого голландця Франса Хальса, "Мадонна на троні" флорентійського живописця ХVI століття Франческо Граначчі, "Амур, що загрожує" Етьєна Фальконе, а також унікальні гравюри на дереві знаменитого японського майстра Кацусікі Хокусая із серії "Книга про птахів".

Музей звуку в Одесі – ексклюзивне зібрання історичних раритетів звукової техніки, виставка аудіоапаратури, експозиція всіх поколінь носіїв звуку, клуб живої музики та музикантів, студія професійного звукозапису, школа звукорежисерів та DJ.

Колекцію зібрав одеський звукорежисер Василь Пінчук, голова Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки звукорежисерів.

В експозиції представлені грамофони та патефони, радіоли та магнітофони, вінілові пластинки, плівкові бабіни, аудіокасети, CD-диски, афіші, плакати, етикетки для платівок - з логотипами численних фірм та фабрик грамзапису, що змінювали одне одного протягом цілого століття.

Інститут виноградарства та виноробства імені Василя Таїрова створений на околиці Одеси в 1905 році як дослідне господарство "Виноробна станція російських виноградарів та виноробів".

Ініціатором його створення був редактор журналу "Вісник виноробства", ентузіаста культури винограду Василь Таїров. На першому етапі було обладнано невеликий підвал, зібрано бібліотеку. В період із 1910 по 1912 рік на березі Сухого лиману було закінчено спорудження комплексу приміщень станції. Для розробки питань виноградарства було закладено дослідний виноградник (3 гектари) та побудовано майстерню щеплення саджанців.

У 1931 році станцію було реорганізовано в Український науково-дослідний інститут виноградарства та виноробства. До його 100-річчя відкрито музей винограду та вина, який розповідає про основні напрямки розвитку вітчизняної виноробної школи.

В експозиції представлені особисті речі Василя Таїрова, прижиттєві видання наукових праць, старовинне лабораторне обладнання, подарунки інституту.

Проводяться екскурсії з дегустаціями.

Музей історії євреїв Одеси "Мігдаль-Шорашим" відкрито з ініціативи одеського єврейського общинного центру "Мігдаль".

Його експозиція розміщена в маленькій квартирі та відображає історію єврейської громади, яка нерозривно пов'язана з культурою Одеси.

В постійній експозиції близько тисячі предметів: документи, фотографії, книги, газети, листівки, релігійні та побутові предмети, музичні інструменти, твори мистецтва тощо.

Музей історії міста Південне розташований в центрі міста в приміщенні Будинку культури "Дружба".

Музейна експозиція представлена на огляд відвідувачів у трьох експозиційних залах: "Історія Південного з першого кілочка", "Українська світлиця" та "Сучасність".

В першій залі експонуються артефакти минулого, знайдені під час будівництва Одеського припортового заводу (черепки, монети, персні),  а також зображена 40-річна історія самого Південного - світлини міста, коли воно було ще кукурудзяним полем, початок роботи Одеського припортового заводу, фото людей, котрі зводили перші будинки, предмети побуту та меблі мешканців, котрі приїхали до нового населеного пункту.

Зала "Українська світлиця" відтворює традиційний побут українського села кінця ХІХ - початку ХХ століття. Тут є піч, скриня, вишиванки та рушники, дитяча колиска, старовинне Євангеліє.

Зала "Сучасність" присвячена вшануванню пам'яті Героїв російсько-української війни.

Музей історії Одеської залізниці був заснований в 1985 році.

За час існування музею зібрана велика кількість експонатів, які відображають найважливіші події з історії становлення та розвитку магістралі. Це старовинні архівні документи, карти, фотографії, різноманітні нагороди, залізничний інвентар, форменний одяг минулих років, прапори, макети рухомого складу тощо. Експозиція музею розкриває всі етапи будівництва та розвитку залізничного транспорту Одеси, трудові традиції багатьох поколінь залізничників.

До уваги відвідувачів музею представлено більш ніж 1200 експонатів.

Музей історії пожежної охорони Одеси функціонує на території Третьої Державної пожежно-рятувальної частини міста, де протягом 20 років діяла пожежно-технічна виставка, а нині тут зібрали історію пожежної охорони Одеської області від початку її заснування і до тепер.

В залі пам'яті аварії на ЧАЕС встановлена діорама "Вибух на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції", виготовлена, по ескізам фахівця ГУ ДСНС України в Одеській області Лариси Леонової.

Серед експонатів експозиції музею можна побачити макети старовинної і сучасної пожежної техніки, кінно-бочковий хід, ручний пожежний насос XIX століття, справжнє пожежне обладнання, архівні фотографії XVIII-XIX століть, зменшені копії пожежної техніки.

Проводяться лише групові екскурсії за попереднім замовленням.

Музей історії розвитку українського козацтва в Одесі заснувала 2006 року Міжобласна громадська організація "Чорноморський округ. Козацтво Запорозьке". Заклад розміщується у відреставрованому будинку XIX століття в центральній частині міста, на Пересипу.

У трьох залах на площі 120 квадратних метрів працює постійна експозиція, в якій представлено близько 1000 експонатів та різноманітні діорамами.

Зала "Героїка Українського козацтва" розповідає про передумови виникнення козацтва, створення Запорозької Січі, визвольні рухи XVII-XVIII століть, руйнування Січі та створення Чорноморського козацтва, визволення півдня України з під турецько-татарського впливу, роль козацтва у Першій та Другій світових війнах. Представлено діорами "Штурм турецького фрегата козаками", "Поселення на Пересипу", "Штурм фортеці Хаджибей", "Застава на Шкодовій горі". Окрасою експозиції є копія картини Іллі Рєпіна "Запорожці пишуть лист турецькому султану" роботи невідомого художника.

У залі "Козацький побут та мистецькі витвори" експонується типовий козацький одяг, посуд XVIII-XIX століть, старовинні ікони, а також роботи скульптора Петра Кравченка. Зал "Українська світлиця XIX століття" відтворює побут українських селян і демонструє предмети повсякденного вжитку, зокрема колекцію вишитих і домотканих рушників та сорочок понад столітньої давнини.

Співробітники музею організують екскурсії козацькими місцями Одещини, а також тематичні туристично-екскурсійні програми з майстеркласами.

Перший у країні музей контрабанди відкрив в Одесі підприємець та колишній військовослужбовець Олександр Отдєльнов.

Музей розташований у підвалі старовинного будинку на вулиці Європейській. В експозиції музею зібрано понад 150 предметів конфіскованої контрабанди та ілюстрацій способів їх незаконного ввезення.

Зокрема, можна побачити порцелянові сервізи з героїном усередині, кокаїнові схованки в різних предметах, нашпиговані цигарковими пачками автомобільні двері, макет підземного ходу, прокопаного під державним кордоном під Ужгородом.

Також відвідувачів знайомлять із тим, як контрабандисти використовували одеські катакомби.

УВАГА! Музей контрабанди припинив свою роботу в 2021 році.

Музей морської слави відкрито в приміщенні Одеського мореплавного училища імені Олександра Маринеско.

Організаторами та засновниками музею виступили члени Асоціації підводників, які спільно з училищем підготували експозицію.

Виставка присвячена розвитку морського флоту з часу заснування училища дотепер. Основна експозиція розповідає про одеського підводника Олександра Маринеско, який здійснив у роки Другої Світової війни легендарну "Атаку століття". В 1945 році підводний човен С-13 під командуванням Маринеско потопив німецький корабель "Вільгельм Густлофф", на борту якого перебували понад 3 тисячі солдатів і офіцерів. В результаті було завдано суттєвої шкоди флоту нацистської Німеччини.

Вхід до музею вільний.