Пам'ятки Білоцерківського району

Церква Покрови Пресвятої Богородиці у Пархомівці збудована в 1906 році за заповітом промисловця та мецената Віктора Голубєва його синами.

Архітектор Володимир Покровський реалізував проєкт у нетрадиційному для православ'я стилі модерн із використанням архітектурних форм новгородських храмів XIII сторіччя. Монументальні мозаїки "Покрови Богоматері" та "Спас Нерукотворний" виконані за ескізами Миколи Реріха, який дружив із сходознавцем Віктором Голубєвим, одним із братів Голубєвих.

У зовнішньому та внутрішньому оформленні Покровської церкви багато елементів східного символізму, через що храм було освячено лише в 1907 році.

Церква Покрови Пресвятої Богородиці у Ромашках - один із найбільших та найвеличніших провінційних православних храмів України.

Цю величезну трипрестольну церкву звели в 1843 році коштом поміщиці Трофимової. Два вівтарі присвячені Святому Миколаю Чудотворцю та Святому Антонію Печерському.

Пізній класицизм, підкреслений розмірами будівлі та рідкісними для православних храмів Наддніпрянщини вежами-дзвіницями, ставить Ромашківську церкву в один ряд із найвидатнішими пам'ятками архітектури України. Це визнавала навіть радянська влада, яка не лише зберегла церкву, а й відновила її після руйнувань під час Другої світової війни.

Покровська церква у Ромашках є пам'яткою архітектури національного значення.

Церква Святого Спиридона Триміунського збудована в Шамраївці у 1839-1841 роках за заповітом графині Олександри Браницької із Білої Церкви.

На спокуту гріхів графиня Браницька дала обітницю побудувати на своїх землях 12 храмів, і деякі з них добудовувалися вже після її смерті.

Спиридонівська церква у Шамраївці – зразок провінційного класицизму. Храм однокупольний, хрещатий у плані, аскетично оформлений. Пам'ятка архітектури національного значення.

Спасо-Преображенський кафедральний собор – головний православний храм Білої Церкви, яскравий зразок переходу у церковній архітектурі від барокових форм до класицизму.

Православний собор споруджено у 1833-1839 роках коштом графині Олександри Браницької на місці напівзруйнованої Микільської церкви, заснованої в 1706 році гетьманом Іваном Мазепою. У місті існувало повір'я, що на того, хто збудує новий храм на місці Микільської церкви, чекає неминуча смерть. Графіня померла в рік закінчення будівництва і була похована в соборі, збудованому за її замовленням.

Кам'яна будівля має висоту 40 метрів, але виглядає доволі присадкуватою. Барабан, розташований над центральною частиною, вінчає масивне склепіння, що має напівсферичну форму. Стіни прикрашають пілястри.

У 1930 році Преображенський собор було закрито, в 1956 році проведено реставрацію. Нині храм діючий. Поруч розташована каплиця, що являє собою фрагмент Микільської церкви, що зберігся.

В 2023 році рішенням міської ради Білої Церкви будівлі Преображенського собору та Микільської церкви передані Білоцерківській єпархії Української Православної Церкви України.

Комплекс торгових рядів у Білій Церкві збудовано на початку ХІХ століття графом Браницьким. Назва "БрУМ", що прижилася, розшифровується як "Браницьких Універсальний Магазин".

Збудований у стилі раннього класицизму замкнутий Гостинний двір звернений на площу великими арками з парадними портиками по осі чотирьох фасадів. Портики грали велику композиційну роль, замикаючи перспективу чотирьох взаємно перпендикулярних вулиць, спланованих по осях квадратної Базарної площі. Оригінально вирішений торговельний комплекс площею близько 5 тисяч квадратних метрів було розраховано на 85 лавок. Відкриття торгових рядів значно стимулювало торгівлю у Білій Церкві та сприяло розширенню єврейської громади.

Старий БрУМ досі використовується за призначенням - тут розміщені магазини та кафе. На території проходять різноманітні фестивалі та культурні акції.

Храм Святого Георгія Побідоносця на Замковій горі у Білій Церкві відновлено в 2013 році практично на тому ж місці, де в 1032 році князь Ярослав Мудрий заклав перший храм та дитинець міста Юр'єва.

За легендою, білокам'яна церква, що збереглася після монголо-татарської навали, дала місту нинішню назву. У литовсько-польські часи на місці дитинця було споруджено замок, церкву було розібрано. Її фундаменти виявив у 1980-х роках археолог Руслан Орлов.

Відновлення храму Святого Георгія було ініційовано в 2011 році Благодійним фондом Костянтина Єфименка. Проєкт розробив архітектор В’ячеслав Міщенко, ґрунтуючись на плані виявлених археологами фундаментів та зовнішнього вигляду типових давньоруських храмів XI-XIII сторічь. У підвалах планується відкриття музею Замкової гори з експозицією знахідок, зроблених під час будівництва. Оригінальні фундаменти, що збереглися, будуть накриті скляним павільйоном.

Поруч встановлено пам'ятник Ярославу Мудрому.

Церква Святої рівноапостольної Марії Магдалини збудована в XVIII сторіччі коштом графині-меценатки Олександри Браницької (Енгельгардт), яка дала обітницю збудувати 12 православних церков. Це був єдиний храм, зведений за межами історичного центру Білої Церкви - на Заріччі.

Церква Святої Марії Магдалини збудована у класичному стилі, дзвіниця прибудована безпосередньо до неї.

В часи радянської влади це був один із небагатьох діючих храмів Білої Церкви. У 2001 році розпочалося спорудження великого монастиря Святої Марії Магдалини.

Водяний млин на річці Рось в Білій Церкві в даний час не працює. Зберігся комплекс будівель млина і гребель, що перегороджує річку.

Від млина відкривається мальовничий краєвид на річку Рось та церкву Святої Марії Магдалини.

Зимовий палац Браницьких служив міською резиденцією графської родини у Білій Церкві, тоді як улітку Браницькі жили у заміському палаці на території парку "Олександрія".

Двоповерхова будівля у стилі класицизму збудована в кінці ХVІІІ сторіччя на березі Росі на захід від Замкової гори. Головний фасад прикрашений чотириколонним портиком іонічного ордера.

Зараз у приміщенні колишнього зимового палацу розміщується Білоцерківська школа мистецтв імені Юрія Павленка. Інтер'єри майже не збереглися.

Комплекс кам'яних будівель двох млинів (вальцевого та жорнового) побудований на річці Раставиця в середині ХІХ століття, коли ці землі знаходились у власності пана М'ясняєва.

Похмура псевдоготична триповерхова будівля зі шпилями, розташована на правому березі річки, вважається одним із найоригінальніших зразків промислової архітектури Київської області. Довга двоповерхова цегляно-кам'яна будівля на лівому березі нагадує середньовічний замок. Це один із найстаріших водяних млинів на Київщині.

Територіально комплекс старовинних млинів розташований у селі Чубинці, поруч з Буками.

Невеликий елегантний заміський палац, оточений парком, збудував на рубежі XVIII та XIX століть коронний гетьман Франциск-Ксаверій Браницький - засновник парку "Олександрія" у Білій Церкві.

Про романтичні стосунки Браницького із його дружиною Олександрою нагадує барельєф над порталом.

У підвалі поруч із палацом, за переказами, сталося явлення чудотворної Рудосільської ікони Божої Матері новому господареві маєтку Станіславу Залєвському.

До наших днів будівля палацу дожила в жалюгідному стані і продовжує руйнуватися.

Приватний ландшафтний парк "Острів Сакури" у Володарці на Київщині створив у 2019 році місцевий підприємець та меценат Микола Каплун за своїм власним проєктом. На околиці селища він впорядкував територію площею 1,6 гектарів, де викопав канал завдовжки 350 метрів, перекинув на острів три містка через річку Рось та висадив близько 200 дерев різних порід, а також 3500 видів квітучих кущових.

"Острів Сакури" оформлений у японському стилі та має безліч цікавих фотозон. У центрі височіє пагода з оглядовим майданчиком, звідки відкривається панорама всього комплексу. Східну тематику підтримують ворота-торії та сад каменів. Також є грот із водоспадом і фонтаном, колонада у давньогрецькому стилі, макет корабля "Санта Марія", на якому Христофор Колумб відкрив Америку, стилізовані залишки морського чудовиська Левіафана, велика кількість різноманих скульптур.

Для маленьких відвідувачів у парку "Острів Сакури" є мінізоопарк і великий дитячий майданчик. На території працюють кав'ярня та ресторан, є будиночки для відпочинку з усіма зручностями.

У парку "Острів Сакури" щорічно проводиться осінній гастрономічний фестиваль OctoberFest.

Комплекс споруд поштової станції виник у Білій Церкві в XIX столітті, коли налагоджувалося регулярне сполучення Москва-Одеса.

Приміщення пошти (діє за призначенням), готелі (тут зупинявся Тарас Шевченко), заїзду, каретного двору, кузні та стайні виконані у класичному стилі, збережено архітектурну цілісність та первісне планування комплексу.

У одному з приміщеннь працює ресторан "Феліні".

Свято-Троїцька церква в Рудому Селі споруджена в стилі класицизму на місці старої дерев'яної церкви.

Тут зберігається чудотворна Рудосільська ікона Божої Матері, чудове явище якої одному з господарів Рудого Села Станіславу Залєвському сталося у підвалі його маєтку.

Храм відреставровано. Парафія Троїцької церкви належить до Православної церкви України.

Білоцерківський краєзнавчий музей представляє велике зібрання предметів матеріальної і духовної культури Південної Київщини.

Музей заснував у 1924 році краєзнавець Степан Дроздов-Мишківський на основі власної колекції старожитностей. Зараз музей розташовується в оригінальній будівлі у стилі конструктивізму, зведеній у 1983 році на Замковій горі навпроти костелу Святого Івана Хрестителя, поруч із фундаментами давнього храму Святого Георгія часів князя Ярослава Мудрого.

Експозиція скдадається з дев'яти розділів, які розповідають про природу Південної Київщини, давню історію краю, події польсько-литовської доби та Козаччини, період розквіту міста у XVIII-XIX століттях, розвиток промисловості та освіти, радянську добу та сучасність.

Серед найцінніших експонатів музею: скіфський меч акінак, унікальний черняхівський світильник із зображенням обличчя людини, давньоруські жіночі прикраси. Цінними реліквіями часів козацтва є прапор козацької сотні Білоцерківського полку, булава, бунчук, литаври та зброя. Основу колекції нумізматики складають римські монети, київські гривні, гроші козацької доби. У відділі мистецтва представлені ікони, картини та скульптури ХVII-XX століть з колекції Браницьких. Особливу зацікавленість відвідувачів викликають відтворені інтер’єри житла різних верств населення того часу.

На Замковій горі стародавнього Юр'єва поруч із Білоцерківським краєзнавчим музеєм збудована сучасна реконструкція храму Святого Георгія, який дав місту нинішню назву. На оглядовому майданчику над річкою Рось встановлено пам'ятник засновнику міста, князю Ярославу Мудрому.