Пам'ятки Білоцерківського району

Великий комплекс будівель водяного млина у селі Городище-Пустоварівське – унікальна пам'ятка промислової архітектури.

Млин споруджений у другій половині ХІХ століття поміщиком Іваном Підгорським, якому належав Городище-Пустоварівський цукровий завод.

Комплекс млина складається з двох будівель, розділених греблею через річку Рось. На правому березі знаходиться триповерхова будівля, яка нині частково зруйнована (частина її обладнана під житловий будинок). На лівому березі - велика чотириповерхова будівля, що збереглася в хорошому стані.

Він досі використовується за призначенням - це діючий млин (щоправда, зараз електричний) з робочим обладнанням столітньої давності.

Мальовничу картину доповнюють виступи граніту на берегах річки та металевий підвісний міст.

Водяний млин у селі Синява на Київщині побудований в середині XIX століття, коли селом володів граф Олександр Браницький. Тоді ж у селі була зведена цукроварня. У 1904 році млин був перебудований, значно збільшившись у розмірах.

Чотириповерхова цегляна будівля млина розташована поруч із греблею біля порога на річці Рось. Пам'ятка архітектури місцевого значення.

У 2015 році у реконструйованій будівлі відкрився готельно-ресторанний комплекс "Старий млин".

Водяний млин збудований у Шамраївці в XIX столітті. В 1907 році триповерхова будівля млина була реконструйована, була добудована олійниця.

Комплекс досі працює за призначенням, збереглося оригінальне обладнання.

Водяний млин на річці Березанка в Антонові збудували польські магнати Підгірські, які володіли селом з кінця XVIII століття.

Млин і досі використовується за призначенням. Об'єкт у задовільному стані.

Володарський краєзнавчий музей розташований в одноповерховому будинку в центрі селища Володарка. Присвячений історії Володарщини, культурі його мешканців, а також видатним постатям селища.

В експозиції представлено понад 1500 експонатів – від фото та картин до історичних документів та предметів побуту. Зокрема, в археологічній колекції: монети, жіночі прикраси, посуд, знаряддя праці та зброя давніх слов'ян. Етнографічна збірка включає старовинний одяг, вишиті сорочки та рушники, старі ікони.

Історико-природничий музей "Перлини Поросся" в Таращі працює при Центрі позашкільної освіти "Веселка" з 2008 року. Музей створено з ініціативи краєзнавця Валерія Романюка за участі відомої археологині Світлани Бессонової.

В експозиції представлені археологічні матеріали, зібрані на околицях Таращі активістами археологічного клубу "Неврида".

Зокрема, можна побачити чималу колекцію бронзових виробів різного функціонального призначення скіфської доби, ранньоскіфський керамічний посуд, уламки ліпної кераміки інших епох. 

Також представлені побутові речі часів Київської Русі, побутові речі литовської та польської доби, козацька зброя тощо.

Комплекс Присутніх місць у Таращі спроєктований імператорським архітектором, професором архітектурного класу Петербурзької академії мистецтв Андреяном Захаровим.

Побудований у 1803-1817 роках після того, як Тараща стала повітовим містечком.

Збереглися службові повітові місця, в'язниця, флігель земського суду, казначейства, міської управи. Під комплексом розташована мережа підземних тунелів, якими арештантів із земської в'язниці водили на будівництво собору (знищений у 1930-х роках).

Зараз в одній із будівель розташована біржа праці, інші використовуються як житлові будинки

Будівлю лікарні в Ставищі збудовано в 1911 році коштом магнатів Браницьких.

Досі вона служить за призначенням.

Нині це найпримітніша пам'ятка архітектури селища.

Музей електричного зв'язку у Білій Церкві розташований у приміщенні Центру електрозв'язку "Укртелекому".

Експозиція музею розповідає про історію зв'язку та пошти. Представлені апарати, якими передавали повідомлення у різні часи, перший телевізор та інше.

Музей звитяги та трагедії України працює в приміщенні Володарського міжшкільного навчально-виробничого комбінату. Створений у 2018 році ветераном російсько-української війни Олександром Ушинським за підтримки очолюваної ним Асоціації ветеранів війни, учасників АТО, членів сімей загиблих та інвалідів війни.

Музейна експозиція має три розділи, що присвячені Голодомору-геноциду українського народу, Революції гідності та героям Небесної сотні, а також російсько-українській війні. Засновник музею об'їхав багато деокупованих міст і сіл України, де зібрав велику кількість артефактів війни, що свідчать про злочини росіяської армії в Україні. Тут можна побачити фрагменти російської зброї та амуніції, військову форму, викрадену росіянами побутову техніку тощо.

Скульптурна композиція "Гола атака" встановлена у селі Мала Вільшанка за радянських часів на згадку про хрестоматійну пропагандистську радянську історію, яка розповідає про героїзм червоноармійців Григорія Котовського.

Якось Котовський стояв зі своїм штабом у сусідній Володарці, а до Вільшанки музикантів його оркестру запросили зіграти на весіллі. На ранок стало відомо, що до Вільшанки підходять білогвардійці, і музиканти, кинувши інструменти, втекли до своїх у Володарку. Дізнавшись, що всі інструменти, включаючи його улюблені барабани, дісталися ворогові, Котовський наказав негайно трубити сигнал до бою. Бійці повскакували з ліжок, хто в чому був, сіли на коней і помчали виручати барабани. Щоправда, білогвардійців у Вільшанці на той момент уже не було, але на місцевих жителів "гола атака" справила незабутнє враження.

Середньовічний парк "Гюргівська фортеця" створений 2022 року на острові посеред річки Рось у Білій Церкві.

Це розважальний комплекс на основі стилізованої дерев'яної середньовічної фортеці за зразками архітектури Київської Русі. До фортеці прокладено дерев'яний міст через протоку Росі. Вї'зна брама з надбрамною вежею веде на територію, обгороджену частоколом зі сторорожовими вежами. На території обладнана сцена, ристалище, ярмаркові навіси, прокладені дощаті доріжки.

У фортеці проводять концерти, міжнародні та всеукраїнські змагання з середньовічного бою, фестивалі історичної реконструкції тощо.

Білоцерківський міський парк культури та відпочинку імені Тараса Шевченка розташований у центрі міста.

Заснований у 1931 році як парк імені Петровського на місці осушеного болота між Торговою та Соборною площами. З 2003 року носить ім'я поета Тараса Шевченка, який неодноразово відвідував Білу Церкву, зокрема у 1845 році.

На сьогоднішній день дендрологічний склад парку налічує понад сто видів та форм дерев та чагарників. В 1983 році в парку Шевченка встановлено пам'ятник гетьману Богданові Хмельницькому (художник Губрій). Також у парку можна побачити пам'ятник Героям космосу та скульптуру казкових героїв Карлсона та Фрекен Бок. Для дітей є парк атракціонів.

Парк Шевченка у Білій Церкві – улюблене місце відпочинку містян. Тут регулярно проводяться різноманітні міські заходи.

Каланча пожежного депо побудована в Таращі в вередині ХІХ століття за проєктом архітектора Андреяна Захарова.

Пожежна каланча в Таращі є пам'яткою архітектури місцевого значення. У задовільному стані, розташована поряд із пожежним депо. Вхід закрито.

Будівля, в якій зараз розміщується Ставищенський краєзнавчий музей, є фрагментом садиби польських магнатів Браницьких, що зберігся, перебудований до невпізнанності.

Єдина оригінальна споруда – напівзруйнована вежа поряд із будинком.

Садиба у Ставищі закладена Браницькими на початку ХІХ століття серед парку, заснованого в 1785 році академіком Анджієвським (площа 12,2 гектарів). Наразі Ставищенський парк є пам'яткою садово-паркового мистецтва обласного значення.

З парку відкривається мальовничий краєвид на ставок, який дав назву селищу.