Пам'ятки Коломийського району

Будівля коломийської ратуші розташована в кутку ринкової площі впівоберта до інших будинків. Годинникова вежа ратуші заввишки 33 метри домінує над невисокою забудовою центральної частини міста.

Триповерхова будівля міського магістрату Коломиї збудована в 1877 році на місці згорілої дерев'яної ратуші. Виконана в стилі неоренесансу. На вежі розміщено герб міста та куранти з трьома циферблатами. В 1880 році в приміщенні ратуші кілька годин провів під арештом Іван Франко, якого затримав жандармський пост за порушення паспортного режиму.

Як і за старих часів, зараз приміщення займає міська влада - тут розміщується Коломийська міська рада.

Католицький костел непорочного зачаття Пречистої Діви Марії в Городенці став першим монументальним твором знаменитого італійського архітектора Бернарда Меретина на українських землях.

Його для цієї роботи запросив до Городенки впливовий польський магнат Микола Потоцький. Також це була перша спільна робота Меретина з геніальним скульптором Іваном Пінзелем. Руці Пінзеля належить іконостас, амвон, головний вівтар, над яким сьогодні знаходиться зображення Божої Матері, та два маленькі вівтарі. Після цього Меретин та Пінзель виконали ще кілька замовлень Потоцького у Городенці та Бучачі.

У 30-х роках ХІХ століття надворі костелу було добудовано дзвіницю, а навколо церкви замість оборонної стіни встановлено більш витончену ковану огорожу.

Декілька робіт Пінзеля з городенківського костелу експонуються в музеї скульптора у Львові, але перед храмом збереглася стела з оригінальною скульптурою Пінзеля – фігурою Діви Марії.

Поруч знаходиться монастирський корпус.

Музей історії та визвольних змагань імені генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича відкрито в 2004 році в селі Тишківці, де служив священиком його прадід Осип Шухевич.

Експозиція в кількох кімнатах музею розповідає про декілька поколінь роду Шухевичів (Осипа Шухевича, Володимира Шухевича, Романа Шухевича) та про участь мешканців села у визвольній боротьбі.

В реконструйованій криївці в підвалі представлена експозиція "Підпільна друкарня".

Єдиний у світі музей писанкового розпису "Писанка" представляє в Коломиї унікальну колекцію традиційного українського мініатюрного живопису на великодніх яйцях.

Є філією Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття в Коломиї.

Будівля музею виконана в формі величезної писанки заввишки 13 метрів (2000 рік). Колекція налічує 10 тисяч творів, що представляють традиції писанкового розпису всіх регіонів країни. Також представлені роботи майстрів із Польщі, Чехії, Румунії, Словаччини, країн Західної Європи та Америки. За традицією, перші особи держави, які відвідують музей, залишають на писанках свої автографи.

Проводяться майстер-класи з писанкового розпису.

У сувенірній лавці музею писанкового розпису "Писанка" представлений широкий вибір оригінальних писанок ручної роботи, включаючи яйце страуса.

Музей-садиба родини Шухевичів урочисто відкрилася 2019 року в селі Тишківці Івано-Франківської області, де прожив більшу частину свого життя отець Осип Шухевич – прадід головнокомандувача УПА Романа Шухевича.

В будинку відтворено житлові та робочі приміщення, в яких мешкали та працювали члени родини Шухевичів. В експозиції представлені їх особисті речі, фотографії, документи, а також родове дерево.

Музей родини Шухевичів є відділом Національного музею народного мистецтва Гуцульщини і Покуття імені Йосафата Кобринського.

Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського знаходиться у приміщенні колишнього Народного дому, збудованого в 1902 році коштом української громади Коломиї.

Будівля у стилі віденського неоренесансу побудована за проєктом місцевих архітекторів, які навчалися в Кракові.

Ініціатором створення Народного дому з театральним залом та музеєм у 1880 році виступив місцевий священик Йосафат Кобринський, який відіграв важливу роль у становленні української національної самосвідомості на Покутті.

Музей відкрився в 1926 році стараннями його племінника Володимира Кобринського, переживши важкий польський період, німецьку окупацію, радянські репресії та постперебудовну розруху.

Зараз колекція налічує 50 тисяч експонатів, які представляють усі види традиційного народного мистецтва гуцулів та мешканців Покуття: різьблення по дереву, ковальство, гончарство, ткацтво, вишивка тощо. Широко представлені зразки традиційного одягу горян, гуцульські прикраси з кольорових та дорогоцінних металів, зброя опришків тощо.

Діє постійна експозиція гобеленів Михайла Біласа.

Філіями Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття є Музей писанкового розпису в Коломиї, Косівський музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини, Яремчанський музей етнографії та екології Карпатського краю.

Греко-католицький собор Святого Архистратига Михаїла збудований у Коломиї в 1855 році на місці давнього домініканського монастиря та святого джерела.

В 1871 році споруджено дзвіницю. З того часу зовнішній вигляд "Руської церкви" (руської, русинської, тобто української) практично не змінювався.

Авторами первісного іконостасу та образів були відомий український художник Корнило Устиянович та угорський художник Міклош. Внутрішні розписи виконав місцевий художник Валеріан Крицінський.

При храмі Архистратига Михаїла діяло кілька церковних братств.

За радянської влади Михайлівську церкву було передано православній громаді Коломиї, але у 1990 році повернуто греко-католикам. В 1996 році завершилася реставрація.

Через дорогу зі зворотного боку собору б'є життєдайне джерело, яке зберегло давню назву "Кляштор" (монастир). Вода з нього вважається цілющою. Щорічно на Богоявлення Господнє відбувається освячення джерела.

Бернардинський монастир у Гвіздці заснував у 1715 році князь Михайло Пузина. Барочний костел Святого Антонія та монастир бернардинців збудовані у 1721-1735 роках коштом княгині Пузини з роду Потоцьких.

До комплексу входять також надбрамна дзвіниця та кілька господарських споруд.

Велика синагога у Городенці споруджена в 1743 році, коли євреї, що селилися тут із середини XVII сторіччя, отримали право займатися ремеслами і торгівлею, а також землю для будівництва храму.

У 1760-х роках у Городенці виникла група прихильників хасидизму. Одним із них був Нахман із Городенки, найближчий учень засновника руху Ізраеля Баал-Шем-Това.

Синагогу було реконструйовано в 1885 році.

Під час Другої світової війни у Городенці було розстріляно понад 2,5 тисячі євреїв. За радянських часів синагога була перебудована.

Вірменський костел - це найстаріша будівля Городенки, що зберіглася.

Суворий оборонний храм збудовано на початку XVIII сторіччя коштом вірменської громади міста, яка на той час стала дуже впливовою і до першої половини наступного століття контролювала майже всю торгівлю.

Городенківський міський краєзнавчий музей "Покуття" відкрився 2009 році в історичній будівлі ощадної каси початку XX століття, поруч із головною пам'яткою міста – костелом Непорочного Зачаття Діви Марії.

В експозиції представлені старовинні дерев'яні меблі (столи, скрині, бамбетлі), вишитий одяг, вироби з кераміки, велика колекція ікон та фотографій сторічної давнини.

Експозиція "Оселя покутського селянина" відтворює інтер'єр старовинної сільської хати. Також можна побачити колекцію цеглин зі штампами, зібраних на різних історичних об'єктах Городенки.

Одна з експозицій відтворює процес виготовлення домотканого полотна, тут проводяться майстеркласи з прядіння.

Історико-краєзнавчий музей Олекси Довбуша в Печеніжині, на батьківщині легендарного ватажка опришків, створено в 1971 році.

Експозиція з 2004 року розміщується у пристосованому приміщенні біля Михайлівської церкви.

Музей висвітлює історію селища з найдавніших часів до наших днів. Представлено багато предметів побуту, знарядь праці, народного одягу.

Основний розділ присвячений уродженцю Печеніжина Олексі Довбушу, розбійнику та народному меснику, найвідомішому ватажку повстанського руху опришків у Карпатах XVIII-XIX століть.

Печеніжинський музей Олекси Довбуша є філією Івано-Франківського краєзнавчого музею.

Катедральний собор Преображення Христового в Коломиї – найбільший греко-католицький храм Західної України.

Будівництво було розпочато в 1998 році під керівництвом архітектора Віктора Мицая. Освячення відбулося в 2012 році.

Храм двоповерховий, 50 метрів у висоту. На першому поверсі можуть розміститися 2 тисячі віруючих, на другому – 3 тисячі. Для обігріву храму використано енергозберігаючі технології, зокрема – капілярну систему опалення підлоги. Собор збудований із цегли, куполи собору виконано з міді, кошти на яку пожертвував Папа Римський Іван Павло ІІ під час свого візиту до України.

Нині Преображенський собор є головним греко-католицьким храмом Коломиї. Поряд із собором планують звести 60-метрову дзвіницю.

Коломийський академічний обласний український драматичний театр імені Івана Озаркевича носить ім'я засновника першого українського драматичного театру на Галичині.

Мода на театри прийшла сюди із переходом краю під австрійську владу. У 1848 році голова Коломийської ради Верещинський, бургомістр Дрималін та місцевий священик Озаркевич ініціювали створення українського аматорського театру. Він проіснував три роки.

Після невеликої перерви театр відродився в 1865 році як професійна трупа "Руський народний театр", що подорожує . З 1939 року театр набув статусу державного.

Коломийський ліцей імені Михайла Грушевського розміщений у колишній будівлі монастиря сестер урсулянок, збудованій у 1907 році.

У 1892 році депутати Галицького сейму ухвалили рішення про відкриття у Коломиї української гімназії. Спочатку було створено лише український клас при польської гімназії (в ній навчався український письменник Василь Стефаник). Громадськість домагалася відокремлення українських класів від польських, і це сталося в 1900 році. Тоді ж гімназія отримала власне приміщення (було добудовано північне крило польської гімназії).

В 1939 році українську гімназію закрили, а в її приміщеннях відкрили середню школу. У 1990 році облвиконком ухвалив рішення відродити коломийську гуманітарну гімназію. Її розмістили у комплексі будівель монастиря сестер-урсулянок, де до Другої світової війни була приватна жіноча гімназія.

Нині - це коломийський ліцей імені Михайла Грушевського.