Пам'ятки Коростенського району

Музей історії Овруччини засновано в 1975 році при Овруцькому будинку культури.

Експозиція у трьох залах розкриває культуру та історію краю, починаючи від періоду палеоліту. Серед унікальних експонатів - знаряддя праці первісних людей, давньоруський меч XII-XIII століть, козацький пістоль та порохівниця кінця XVIII століття.

Представлені документи репресованих земляків, листи остарбайтерів, вивезених до Німеччини під час Другої світової вій­ни, особисті речі людей, що покинули свої домівки після аварії на ЧАЕС, фотографії овручан, які брали участь у Революції Гідності та російсько-українській війні.

В етнографічному відділі експонуются предмети побуту поліщуків, зокрема традиційний одяг і взуття, ткані та вишиті рушники, дерев’яні вироби народних майстрів. Відтворено інтер’єр сільської хати XIX століття "Поліська світлиця".

Музей історії села Копище є частиною меморіального комплексу Копищенської трагедії, що розташований у Меморіальному парку в центрі села.

13 липня 1943 року за допомогу партизанським загонам гітлерівські окупанти розстріляли та спалили живцем 2887 жителів села, лише одиницям вдалося вижити. Центральним елементом експозиції музею є діарама "Копищанська трагедія".

В етнографічному розділі представлені предмети традиційного побуту поліщуків, народний одяг, вишиті рушники.

Народний краєзнавчий музей у селищі міського типу Народичі заснований у 1990 році. Експозиція у трьох кімнатах розповідає про історію Народиччини від найдавніших часів до сьогодення.

В археологічному розділі представлено знаряддя праці первісних людей. Етнографічна колекція включає чимало предметів побуту поліщуків, а також ікони, вишиті рушники тощо.

Демонструються вироби народних майстрів.

Окрему експозицію присвячено ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

Комунальний заклад "Олевський краєзнавчий музей" відкрився у 1995 році.

Спочатку мав лиша дві зали: бойової слави та природи. Згодом відкрилася зала старожитностей, яка розповідає про давні промисли та ремесла поліщуки, а також зала історії Олевщини. Зокрема, представлені археологічні знахідки часів Середньовіччя, зроблені під час розкопок на території Олевського городища в урочищі Бабина гора: гарда від меча, свинцева печатка короля Пруссії, намисто зі скла різного кольору та бурштину, бронзові прикраси.

В експозиції "Олевська республіка" на п'яти стендах висвітлено основну інформацію про діяльність Поліської Січі та отамана Тараса Бульбу-Боровця.

Розроблено стенди "Єврейська община в Олевську" та "Місцеві цікавинки", створено нову експозицію "Бурштин-сукциніт".

Музей пропонує оглядові екскурсії містом Олевськ і виїзді екскурсії до "Кам'яного села".

Свято-Миколаївська церква в Олевську – пам'ятка архітектури ХVІ сторіччя.

Побудована в 1596 році при шляхтичах Немиричах, а в 1618 році була проведена реконструкція, про що свідчить дата на кам'яному хресті, вмурованому в західний мур прибудованого до церкви притвора.

Основа споруди має нескладну приземкувату форму з п'ятьма шоломоподібними куполами, які з'явилися після реконструкції 1864 року. Вузькі щілинні вікна говорять про оборонний характер будівлі. Подібну форму має і дзвіниця.

Іконостас сучасний, старі ікони не збереглися. Особливу цінність мала ікона "Богородиця Олевська", яка за радянської влади була вилучена з храму та зберігалася в Харківському музеї.

Музей партизанської слави Полісся засновано в 1961 році в селі Словечне, яке у роки Другої Світової війни було центром партизанського руху та місцем дислокації великих партизанських з'єднань.

Словечанський музей створювався ентузіастами "народним" методом, і в 1962 році експозиція була відкрита для відвідувачів. Одна із зал оформлена у вигляді партизанської землянки.

Представлено зброю партизанів, радіоапаратура, партизанська преса, інструменти медичної служби "лісового фронту", матеріали про каральні експедиці на Овручщині.

В 1995 році відкрито Меморіальний комплекс спалених сіл, де зафіксовано трагічні події 1942-1943 років.

Білокам'яний Спасо-Преображенський кафедральний собор в Овручі відбудовано в 1993 році на місці зруйнованого за радянських часів храму.

Ще в XVII сторіччі тут знаходився єзуїтський костел, який згодом став уніатським, а в XIX столітті був перебудований на православний храм.

Преображенський собор відновлений у новому архітектурному вигляді.

В соборі зберігається частка мощей преподобного Макарія Канівського Чудотворця.