Пам'ятки Івано-Франківської області

Історико-краєзнавчий музей у селищі міського типу Солотвин заснований 1958 року відомим прикарпатським краєзнавцем Олександром Феданком.

У 1964 році музей отримав офіційний статус. Зараз експозиція розташовується у двоповерховому будинку в центрі селища.

В основі музейної колекції – експонати, зібрані Олександром Феданком під час краєзнавчих експедицій Прикарпаттям. Зокрема, представлено старовинні речі з Манявського скиту та макет вхідної брами Краснопільського замку. Також в експозиції чимало археологічних знахідок.

В етнографічній добірці – рушники, вишиті сорочки, побутові речі, знаряддя праці та сільськогосподарський інвентар.

На фасаді музею встановлено меморіальну дошку Олександру Феданку роботи скульптора Володимира Довбенюка.

Станіславівський пивоварний завод в Івано-Франківську – одна із найстаріших промислових пивоварень України.

Відкритий в 1767 році представниками роду Потоцьких. В 1905 році завод купив підприємець Петер Зедельмайєр, налагодивши виробництво пива під торговою маркою Browar Parowy Sedelmajera. Щороку броварня виробляла 12 тисяч відер пива. Сім'я Зедельмайєра володіла Станіславівським пивзаводом до Другої світової війни.

Завод працював і за радянських часів, проте в 1997 році закрився. В даний час історична будівля варильного цеху реконструйована, в ній відкрився фаст-фуд.

"Стометрівкою", чи просто "Соткою", мешканці Івано-Франківська називають пішохідну частину вулиці Незалежності – від Вічевої площі до вулиці Івана Франка.

Її реальна довжина – близько півкілометра. У XVI столітті вона називалася Тисменицькою дорогою, оскільки з'єднувала Станіславів (колишня назва Івано-Франківська) з Тисменицею. У 1869 році була перейменована на Сапежинську на честь Леона Сапеги. На початок XX століття це була головна та найжвавіша вулиця міста. Тут будувалися найдорожчі будинки, відкривалися найкращі готелі та магазини.

Тепер це найпопулярніша прогулянкова зона міста. Тут багато вуличних кафе та ресторанів, книгарень та бутіків. Щороку на "Стометрівці" та прилеглих вулицях з'являються нові ковані скульптури, які відкривають під час проведення фестивалю "Свято ковалів".

Страусина ферма "Саванна" в селі Ловаги на Івано-Франківщині займається розведенням та продажем африканських страусів. Є однією із найбільших страусиних ферм України.

Серед напрямків діяльності ферми: зелений туризм, виробництво виробів зі страусиної шкіри, виготовлення сувенірної продукції, міні-гольф, тир.

На фермі "Саванна" проводяться екскурсії, які веде власник ферми. Під час екскурсії можна побачити весь процес розвитку страуса від яйця в інкубаторі до дорослого страуса.

Сувенірний ринок "Коломия" розташований на об'їздній дорозі міста.

Яскраво оформлена торгова площа, криті дерев'яні торгові павільйони.

Тут можна придбати унікальні вироби народних майстрів зі шкіри, хутра, кераміки, дерева та металу.

Туристичний комплекс "Буковель" – найбільший та найпопулярніший гірськолижний курорт України. Щороку традиційно одним із перших відкриває сезон катання.

Комплекс розташований на висоті 860-890 метрів над рівнем моря в оточенні п'яти гір – Довга (1372 метри), Чорна Клева (1246 метрів),  Бульчиньоха (1455 метрів), Бабин Погар (1180 метрів) та Буковель (1127 метрів), яка дала назву всьому курорту.

Побудований за зразком європейських гірськолижних комплексів – із сучасними готелями, SPA-комплексами, ресторанами. Сьогодні він має в своєму розпорядженні 55 кілометрів трас усіх рівнів складності (найдовша траса - 2106 метрів), обладнаних 16 підйомниками (15 крісельних та 1 бугельний). Завдяки ефективній роботі з підготовки трас (снігові гармати, ратраки) гарне снігове покриття тут зберігається з грудня до кінця квітня. Декілька трас обладнані стаціонарним освітленням. Працюють гірськолижна та сноубордична школи.

Для літнього відпочинку є штучне озеро з шезлонгами вздовж берега, один з витягів працює в режимі канатної дороги до оглядового майданчика з "Панорама-баром", є бювет мінеральної води "Буковельської" (аналог "Нафтусі"), прокладені велосипедні та пішохідні маршрути .

Український музей сакрального мистецтва відкрився в листопаді 2019 року на території готелю Baron SPA в центрі курорту Яремче. В музеї представлена унікальна колекція творів релігійної тематики XVII-XXІ століть.

Основа експозиції – рідкісні твори церковного мистецтва, а також сучасні іконописні зразки, відтворені з оригіналів. Більшість ікон в експозиції музею повторила трагічну долю української церкви й культури. Тотальна заборона та нищення пам’яток залишила глибокі рани на самих полотнах, які в більшості своїй були врятовані меценатом Іваном Гавроном та художником-реставратором, завідувачем відділу реставрації Івано-Франківського краєзнавчого музею Валерієм Твердохлібом, пройшовши консервацію та реставрацію.

Збірка Українського музею сакрального мистецтва налічує понад 60 творів. Перлинами колекції є ікони ХVІІІ століття "Святий Лука" та "Зішестя в ад".

Фабрика "Тисмениця" – найбільше хутряне підприємство України. Шуби "Тисмениця" відомі далеко за межами країни.

Секрет кушнірського виробництва принесли сюди в XVI сторіччі вірменські поселенці. Поступово кушнірське ремесло, виробництво хутра, саф'яну та замші перейшло до місцевих майстрів і прославилося по всій Європі.

У 1970 році була побудована фабрика "Тисмениця" - одна з найбільших у колишньому Радянському Союзі хутрових фабрик. Тут переробляють шкірки кролика, ондатри, куниці, норки, пижика та інші. Працює власна школа сучасного дизайну, щорічно впроваджуються у серійне виробництво до 300 нових моделей готового одягу та головних уборів із хутра. Особливою популярністю користуються норкові шуби "Тисмениця".

Продукцію можна придбати у фірмовому магазині на території фабрики "Тисмениця".

Художньо-меморіальний музей Василя Касіяна у Снятині відкрито 1982 року в одноповерховому будинку з оригінальною дерев'яною терасою поруч із центром міста.

Експозиція присвячена видатному українському художнику-графіку, засновнику школи української графіки XX сторіччя Василю Касіяну, що народився 1896 року в селі Микулинці на околиці Снятина.

В трьох музейних кімнатах розміщена постійно діюча експозиція, яка знайомить відвідувачів музею із життєвим і творчим шляхом митця. Тут представлені кращі графічні твори  Василя Касіяна та його учнів, ліноритний верстат, книги художника-мистецтвознавця, його особиста бібліотека, рукописи, фотоматеріали, одяг та інші предмети, якими користувався художник.

В інших залах музею проходять виставки відомих живописців, фотохудожників, молодих художників-початківців, майстрів декоративно-прикладного мистецтва.

Перед музеєм встановлено пам'ятник Василю Касіяну.

Центр української форматності, молодіжного руху, місце проведення фестивалів, дитячих та молодіжних спортивно-патріотичних таборів"Кузня "Уніж" заснований у 2008 році на мальовничому березі Дністра громадським діячем і підприємцем Владиславом Кириченком (ГО "Реформація").

На руїнах господарських будівель колишнього колгоспу йде створення сучасного центру патріотичного, культурного та інтелектуального виховання молоді. На території "Кузні" в Уніжі відбуваються музичні фестивалі, дискусійні клуби, творчі майстерні, дитячі табори.

Комплекс створюється руками ентузіастів та волонтерів.

Центр реабілітації та реінтродукції диких тварин "Галицький" працює з 2007 року на території Галицького національного природного парку, що на околиці села Крилос. Тут рятують хворих чи скалічених тварин, які не можуть вижити у дикій природі, а також тих, що протягом тривалого часу жили у неволі та втратили навички самостійного добування їжі.

Сьогодні на території близько 3 гектарів лісу живуть понад сто видів тварин і птахів. Серед них бурі ведмеді, вовки, лисиці, олені тощо. Загалом за час свого функціонування центр вилікував і випустив на волю понад 700 особин 55 видів, 10 з яких занесені до Червоної книги України.

Пропонуються екскурсії в супроводі працівників національного парку.

Церква Архістратига Михаїла у Чесниках нещодавно відсвяткувала сторічний ювілей. Її заклали у 1906 році з ініціативи мешканців села, оскільки невеликий старий храм перестав вміщати парафіян.

Проєкт нової церкви замовили у відомого львівського архітектора Василя Нагірного. В 1911 році храм було освячено, але роботи тривали до 1914 року.

Михайлівська церква розташована на високому пагорбі в центрі Чесників. Кам'яна, хрестова, однокупольна, з декоративними елементами класицистичного стилю. Орнаментальний та сюжетний розпис виконав у 1994 році художник Іван Красевич.

Дерев'яна церква Благовіщення Пресвятої Богородиці розташована в селі Вербовець - передмісті Косова.

В 1850 році жителі двох сіл – Вербовець та Старий Косів – найняли на зібрані всією громадою гроші майстра Івана Лаврука, який за допомогою мешканців та під керівництвом священика Івана Валевського збудував храм протягом року.

В даний час Благовіщенська церква майже повністю вкрита бляхою, що не дозволяє повною мірою оцінити майстерність архітекторів.

Церква Благовіщення Пречистої Діви Марії - одна з найстаріших дерев'яних прикарпатських церков, прекрасний зразок гуцульської школи народної дерев'яної архітектури.

Спочатку храм входив до комплексу споруд монастиря, який був зруйнований татарами. Збереглися розписи, виконані в 1648 році. Знаходиться біля цвинтаря.

За радянських часів тут розміщувалася експозиція Музею писанки. В 1990 році Благовіщенську церкву передали церковній громаді Української Православної Церкви Московського патріархату. В 2018 році храм повернено греко-католикам.

Перша дерев'яна церква в Поляниці була збудована в 1912 році та освячена на свято Введення у храм Пресвятої Богородиці.

В 1946 році Введенський храм згорів.

Наново церкву відбудували лише в 1990 році.

Поруч із храмом знаходиться поховання австрійських воїнів, які загинули в роки Першої світової війни.