Пам'ятки Івано-Франківської області

Пивоварня "Панське" відкрита в Івано-Франківську в 2011 році.

Встановлені два варильні котли по 500 літрів. Виготовляються непастеризоване пиво чотирьох сортів: Premium, Pils, Hefe-Weissbier, Dunkel. Продукт розливається в скляні пляшки та в кегі.

За попередньою домовленістю можливе проведення екскурсій пивоварнею, ознайомлення з технологічним процесом та дегустація пива у фірмовому пабі "Панське" при пивоварному заводі.

Потужний оборонний Пнівський замок зведений у передгір'ях Карпат в кінці XVI сторіччя на стародавньому транскарпатському торговому шляху з Галичини до Угорщини.

Служив резиденцією магнатам польського (за іншими даними - угорського чи молдавського) роду Куропатвів, а також виконував роль митного пункту. П'ятигранна споруда з чотирма кутовими та однією надбрамною вежею була свого часу наймогутнішою фортецею Прикарпаття. В центрі розташовувався житловий палац Куропатвів.

Випробування на міцність замок неодноразово витримував у період польсько-турецьких війн XVII сторіччя, а також під час народних повстань під проводом Гриня Кардаша, Олекси Довбуша та інших. В 1648 році Пнівський замок, обороною якого керував Микола Куропатва, витримав облогу 5-тисячної козацької армії під командуванням полковника Семена Височана. Після завершення Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького власникам довелося відновлювати замок з руїн, проте незабаром він втратив значення і занепав.

Спроби реставрації робилися і в XIX, і в XX столітті, але поки що безуспішно.

Доступ вільний.

Територія за палацом Потоцьких в Івано-Франківську відома як "Гетьманські вали".

Це була частина міських укріплень – фортеці Станіслав. Для того, щоб замок господарів міста був вищим за інші міські укріплення, були насипані штучні вали з двома бастіонами. На валах було споруджено стіни, які знесли на початку ХІХ століття, а в 1876 році на цьому місці розбили сквер "Гетьманські вали".

Сьогодні це невеликий парк, у якому встановлено монумент "Піднесення", центральним елементом якого є скульптура Ісуса Христа.

Рожнятівський замок графа Скарбека (Скарбка) може вважатися визначною пам'яткою лише з великою натяжкою, оскільки у зовнішньому вигляді від його середньовічної історії майже нічого не залишилося.

Ймовірно, перший замок у Рожнятові був закладений у XV сторіччі. Він мав дві вежі та оборонний рів. У XVIII столітті граф Рафаїл Скарбек герба "Абданк", який отримав ці землі в посаг за своєю дружиною Юлією Магдаленою Беное, перебудував замок у неоготичному стилі, перетворивши його на парадну магнатську резиденцію.

Пізніше в приміщенні замку розміщувався повітовий суд та поліцейське управління. За радянських часів будівля була ще раз майже повністю перебудована. Від неоготичного декору збереглося лише оформлення шестикутної кутової башти. Наразі у будівлі розміщується відділення Національної поліції України.

Маєток Святого Миколая в селі Пістинь під Косовом - "офіційна резиденція" покровителя дітей, одного з найулюбленіших і найшанованіших в Україні святих, свято якого відзначають 19 грудня, напередодні Нового року. За традицією цього дня всі діти отримують подарунки від Святого Миколая.

В 2003 році на території Національного природного парку "Гуцульщина" розпочалася реалізація проєкту "Маєток Святого Миколая", який одержав офіційний статус після відповідного указу президента України.

В будинку Святого Миколая, виконаному у традиційному карпатському стилі, діти та дорослі можуть відвідати виставку новорічних та різдвяних іграшок, попрацювати на майстер-класі та, звичайно, зустрітися із самим Святим Миколаєм.

Для зручності людей з інвалідністю на території садиби облаштовано безбар'єрний простір, що включає рівник брукований майданчик, пандуси на вході, інклюзивну вбиральню тощо.

Садиба працює цілий рік. Зустріч зі Святим Миколаєм – за попередніми заявками.

Сироварня-музей "Хата-стая" відкрита у Верховині в 2014 році. Стая - це традиційний елемент полонинської садиби гуцулів-вівчарів, де з овечого молока варять сир будз.

Справжню столітню гуцульську хату перевезли господарі з віддаленого села. Найстарішою частиною будівлі є кімната з піччю, де зібрані вишиті сорочки та рушники, посуд (тарілки, глеки), килими тощо. Тут господарі готують страви у печі.

Друга кімната "Гуцульська світлиця" призначена для проведення майстер-класів та дегустацій.

Але спочатку відвідувачам пропонують взяти участь у процесі приготування будза у стаї, де над відкритим вогнищем розміщується казанок із молоком. Після цього проводиться дегустація.

Також тут можна навчитися готувати гуцульські страви чи взяти урок ткацтва.

Аквапарк "Цунамі" в Івано-Франківську вважається одним із найбільших в Україні.

Його площа складає 6 тисяч квадратних метрів. Одночасно він може прийняти до 500 осіб.

Всього в аквапарку "Цунамі" 6 басейнів та 12 гірок, а також джакузі, солярій, сауна, масажний кабінет, фітнес-центр. Один із басейнів глибиною 12,5 метрів призначений для занять дайвінгом. З центрального басейну в приміщенні можна випливти назовні до 30-метрового басейну з чотирма доріжками та підігрівом води, який працює цілий рік на відкритому повітрі.

Окрім аквапарку, до спортивно-розважального комплексу "Цунамі" також входить льодова арена, ресторан, готель.

Доменна піч (домниця, домна) в урочищі "Ангелів" під Гриньковим закладена в 1810 році греко-католицьким митрополитом Антіном Ангеловичем.

У 1812 році будівництво печі та інших промислових споруд було завершено. Тут було 12 шахт, фабрика з переробки заліза та кузня. У 1814 році Ангелівська домна була введена в експлуатацію, але пропрацювала недовго – її закрили вже у 1818 році.

Артпростір-музей "Коцюбинський" у Верхньому Ясенові відкрився у 2024 році як книгарня-кав'ярня. Розташований на березі річки Чорний Черемош на в'їзді в село з боку Криворівні.

Заклад присвячений постаті видатного українського письменника Михайла Коцюбинського, який у 1911 році гостював у Криворівні в етнографа Володимира Гнатюка. Тут він збирав і детально занотовував інформацію про спосіб життя гуцулів, їхні звичаї, вірування, фольклор, що стало основою його найвідомішого твору "Тіні забутих предків".

Початково заклад функціонує як кав'ярня, книгарня та артпростір. Тут є читальний зал, тераса і вихід до річки. Незабаром має відкритися інтерактивний музей, де буде представлена приватна колекція книжок і речей, відбуватимуться постановки й театральні перформанси, а також аудіовізуальне відтворення творів Михайла Коцюбинського.

Бернардинський монастир у Гвіздці заснував у 1715 році князь Михайло Пузина. Барочний костел Святого Антонія та монастир бернардинців збудовані у 1721-1735 роках коштом княгині Пузини з роду Потоцьких.

До комплексу входять також надбрамна дзвіниця та кілька господарських споруд.

Будівля великої синагоги в Болехові збудована у 1789-1808 роках.

До Другої світової війни більше половини населення Болехова складали євреї, але майже всі вони були знищені нацистами.

За радянських часів приміщення синагоги використовувалося як клуб. Наразі будівля в аварійному стані.

Бухтівецький водоспад знаходиться на гірській річці Бухтівець в селі Букове.

Його висота – 8 метрів. Потік стікає з гори і падає в долину, розрізаючи скелю вузьким каньйоном.

У 1972 році Бухтівецький водоспад взято під охорону як гідрологічну пам'ятку природи місцевого значення.

Поруч знаходиться 10-метровий водоспад Крапельний, який отримав свою назву завдяки тому, що вода в ньому не ллється потоком, а розпорошується на краплі.

Поруч із водоспадами обладнано майданчик для пікніків.

Монастир отців ордена Святого Василя Великого був заснований в Івано-Франківську перед Другою світовою війною. Перший камінь під будівництво монастиря було закладено у 1936 році, а завершилося будівництво в 1938 році.

Церкву Царя Христа зведено за планами львівського архітектора Олександра Пежанського, а загальне керівництво роботами здійснював відомий український будівельник Тарас Грицак. Храм збудовано у візантійському стилі з п'ятьма куполами на зразок Софійського собору.

У 1946 році монастир було закрито радянською владою, у храмі розміщувався архів.

У 1990 році комплекс монастиря Царя Христа повернуто отцям-василіанам.

Велика синагога у Городенці споруджена в 1743 році, коли євреї, що селилися тут із середини XVII сторіччя, отримали право займатися ремеслами і торгівлею, а також землю для будівництва храму.

У 1760-х роках у Городенці виникла група прихильників хасидизму. Одним із них був Нахман із Городенки, найближчий учень засновника руху Ізраеля Баал-Шем-Това.

Синагогу було реконструйовано в 1885 році.

Під час Другої світової війни у Городенці було розстріляно понад 2,5 тисячі євреїв. За радянських часів синагога була перебудована.

Виставкова зала Комунального закладу "Музейно-виставковий центр Калуської міської ради" відкрилася у 1991 році.

Заклад презентує творчість українських та закордонних митців: малярство, графіку, скульптуру, декоративне мистецтво.

Тут відбуваються симпозіуми з різних видів мистецтв, демонстрації вишитого одягу, презентації, благодійні та книжкові ярмарки, туристичні та промислові виставки. Зокрема, проходила виставка старожитностей Слобожанщини від етнофундації "Рід" із міста Краматорськ.