English
русский [страна агрессор]
Пам'ятки України
Пам'ятки Закарпатської області
Знайдено 194 пам’ятки
Закарпатської області
Відкрити мапу
Доступно для
Параметри доступності
Музей/галерея
Новоселицький сільський музейний комплекс створений в 1989 році з ініціативи мешканців закарпатського села Новоселиця.
До складу комплексу входить дерев'яна Успенська церква 1669 року, в якій функціонує Музей народної дерев’яної архітектури і живопису, та Музей етнографії, що розташований в будинку навпроти.
Етнографічний музей має чотири відділи: "Ткацтво та вишивка", "Знаряддя праці", "Побутові речі", "Світлиця". Зокрема, представлене старовинне весільне, святкове та повсякденне вбрання закарпатців. Також можна побачити ткацький верстат, прялки, веретена та інші знаряддя праці.
вулиця Тараса Шевченка, 71 Новоселиця
Рейтинг
Додати до обраного
Додати до маршруту
Природний об'єкт
Невелике гірське озеро Озірце також називають Диким, а іноді – "молодшим братом Синевиру".
Його площа 1,2 гектари, глибина 10 метрів. Розташоване в оточенні хвойного лісу на висоті близько 1000 метрів на північному схилі хребта Пішконя.
За легендою, на місці озера хан Дикої орди закопав у землю золото, награбоване під час військового походу за Карпати.
Озеро вважається унікальним завдяки тому, що заболочування його походить не лише від периферії до центру, а й навпаки – від центру, де знаходиться так звана "сплавина" із моху червоно-бурого кольору.
На березі ростуть ялинки, явори та буки. Уздовж берега влаштований дерев'яний настил, яким можна обійти озеро по периметру. Є кілька колиб, які можуть бути укриттям від негоди.
урочище Остріки Синевир
Високогірне льодовикове озеро Синевир (989 метрів над рівнем моря) розташоване на території Національного природного парку "Синевир". Це найбільше та найкрасивіше озеро в Карпатах.
Синь і Вир – так, за старовинною легендою, звали блакитнооку князівну та закоханого в неї пастуха. Перешкоджаючи їхньому нерівному шлюбу, князь убив Вира, і сльози з очей Сині утворили ціле озеро. З вершини сусідньої гори Озерної воно виглядає як величезне око із зіницею-островом, за що прозване "Морським оком".
Синевирське озеро утворилося 10 тисяч років тому внаслідок перекриття річкової долини зсувами. Поповнюється водами гірських струмків. Розмір озера змінюється залежно кількості опадів. Середня площа – 4-5 гектарів, глибина – 8-10 метрів. Найглибша точка – 22 метри. Вода дуже чиста, здається яскраво блакитною. Водиться форель озерна, райдужна і струмкова, проте риболовля заборонена.
На території НВП "Синевир" діє Центр реабілітації бурого ведмедя.
урочище "Красний" Синевирська Поляна
Зоопарк
Перша в Україні оленяча ферма знаходиться неподалік Хуста, між Ізою та Липчею.
Створена в 2003 році на базі ліквідованого колгоспу імені Мічуріна, де з 1987 року розводили привезених із росії плямистих оленів.
На території площею 60 гектарів утримується 150 голів. З молодих рогів оленів (пантів) виготовляють ліки. Туристам пропонують погодувати тварин прямо з рук. Стадо регулярно підходить до годівниці вранці близько 08:00 та ввечері близько 19:30.
Липча
Палац/садиба , Пам'ятка архітектури
Палац роду Береги (Берегєєв) у селі Великі Береги збудований у 1905 році. Одноповерхова будівля в стилі бароко.
Нині у палаці розміщується угорський гуманітарний ліцей, який фінансується реформаторською церквою.
вулиця Ференца II Ракоці, 80 Великі Береги
Пам'ятник/монумент
Скульптура вівчаря з вівцею - найдавніший пам'ятник Колочави. Розташований у центрі села, на головному перехресті.
Пам'ятник вівчарю створений на початку 1950-х років за ескізом статуетки, яку отримали колочавські вівчарі Дмитро Малета та Іван Іваниш як нагороду за перше місце на вівчарській виставці в Празі 1937 року.
В 2009 році монумент реставрували та перефарбували з білого у золотий колір.
вулиця Воз'єднання, 2 Колочава
Пам'ятник на могилі полеглих повстанців-куруців встановлений у закарпатському селі Довге.
В 1703 році, під час національно-визвольної війни угорського народу на чолі з трансільванським князем Ференцем II Ракоці проти австрійського панування, тут відбулася перша битва повсталих куруців, серед яких були і жителі села, з регулярними військами Габсбургів. Хоча битва закінчилася поразкою повстанців, війна після цього спалахнула з новою силою.
Пам'ятник загиблим селянам-куруцам встановлений в 1908 році. До 300-тої річниці повстання нащадки роду Долгаї з Угорщини відлили нову скульптуру турула, яка зникла з п'єдесталу ще в 1923 році.
площа П'яц Довге
Пам'ятник сажотрусу в центрі Мукачево встановлено в 2010 році з ініціативи колишнього голови закарпатської обласної державної авдміністрації Віктора Балоги.
Скульптура роботи Івана Бровді розміщена на бруківці біля фонтану, навпроти міського Будинку культури. Пам'ятник "щасливому сажотрусу" одразу прозвали "Берталон-бачі - щасливий коминар", оскільки прототипом послужив добре відомий місцевим жителям мукачівський сажотрус Берталон Товт. Він зображений зі своїм спорядженням, що оглядає дахи навколишніх будинків. Поруч із ним - вірний кіт.
Вважається, що зустріч із сажотрусом приносить удачу.
площа Кирила і Мефодія Мукачево
Краєзнавчий музей міста Перечин відкрився в 2019 році в історічній будівлі жандармської управи часів Австро-Угорщини і Чехословаччини.
В приміщенні збереглися деякі оригінальні елементи інтер’єру: дерев'яні вікна і двері, кахельна пічка, плитка на підлозі.
Експозиція відтворює історію міста Перечин крізь призму часів і національностей, які тут проживали. Зокрема, представлено побут українців, італійців, німців, угорців, австрійців.
Також в музеї можна дізнатися про історію центральної вулиці Перечина і його промислових районів Яслище та Поташня, про першу аптеку міста, про історію освіти в регіоні та про видатних краян.
Проводяться майстеркласи з гончарства та вечорниці за участі колективу "Карічка".
вулиця Ужанська, 7 Перечин
Історична місцевість
Площа Кирила і Мефодія в Мукачеві (колишня площа Миру) - затишний брукований бульвар, що становить основу пішохідного трикутника турзони в центрі міста.
Домінантою є міська ратуша в стилі модерн (1906 рік), на вежі якої встановлено годинник зі складним механізмом. На іншому кінці площі височить кафедральний костел Святого Мартина, який є покровителем міста. Поруч знаходиться готична каплиця Святого Йосипа (XVI століття), в якій збереглися середньовічні розписи.
На площі встановлено пам'ятник святим Кирилові та Мефодію.
Це місце проведення масових заходів, зокрема щорічного фестивалю "Червене вино".
Храм , Пам'ятка архітектури
Старовинна реформаторська церква, заснована в Четфалві в XV сторіччі, вирізняється високою готичною дзвіницею в стилі чеських оборонних веж.
Скромний однонефний кам'яний храм з одним віконцем укріплений із південно-західного кута контрфорсом. Стеля оформлена 60 квадратними дерев'яними кесонами з яскравим рослинним орнаментом. Ім'я автора Шандора Ференца вписано до одного з квадратів.
Дерев'яна дзвіниця була прибудована до західної сторони костелу під час реконструкції 1753 року. Квадратна в плані двоярусна вежа стоїть прямо на землі на 16 дерев'яних опорах (без фундаменту і паль). Дзвіницю вінчає гострий восьмигранний шпиль, що по висоті займає половину загальної висоти дзвіниці (близько 30 метрів).
Поруч із реформатроською церквою розташований католицький храм Святого Духа (1998-2001 роки) в стилі модерн.
вулиця Шандора Петефі Четфалва
Реформаторська церква в Мужієвому збудована у XV сторіччі в стилі пізньої готики.
Храм має монументальний вигляд, його кути та стіни укріплені контрфорсами. На західній стіні влаштований вхід у вигляді перспективного порталу з аркою. На південній стіні між контрфорсами влаштований вхід з обрамленням у формі стрілчастої арки. Стрілчасті арки вікон на південній стороні прикрашає витончене кам'яне різьблення.
Біля храму стоїть дерев'яна каркасна двоярусна дзвіниця зі шпилем, зведена у XVIII-XIX століттях.
вулиця Вузька, 7 Мужієво
Реформаторський костел у Тячеві заснований у XIII сторіччя угорським королем Ласло Великим як римо-католицький. У 1546 році костел відійшов реформаторам.
Храм однонефний, прямокутний у плані. У 1810 році до західного фасаду було прибудовано триярусну дзвіницю з шатровим завершенням. На верхньому ярусі дзвіниці встановлено старовинний годинник. Бічні стіни храму посилені потужними контрфорсами, що надають будівлі особливу значущість. Неф перекритий дерев'яним кесоном з унікальними розписами із 200 частин, серед яких є зображення лева, русалки, пелікану, дракона та інших. Кожна частина розпису є шедевром сама по собі. Інтер'єр прикрашений стилізованим рослинним орнаментом, близьким до українських народних розписів.
До 1944 року у реформаторському костелі Тячева зберігалася найбагатша бібліотека Мараморощини.
Поруч із костелом знаходиться цікавий за архітектурою лютеранський парафіяльний будинок, а також бронзове погруддя угорського художника Шимона Голлоші, який мешкав у Тячеві.
вулиця Незалежності, 29 Тячів
Готичний костел реформаторів у Великих Берегах збудований у 1405 році. Проте, ймовірно, частина костелу була збудована ще до 1237 року.
У 1657 році храм зруйнували поляки, але незабаром він був відновлений. Останню реконструкцію проведено в 1869 році.
вулиця Ференца II Ракоці Великі Береги
Свалявський історичний музей розміщується на першому поверсі адміністративної будівлі в центрі міста Свалява.
Близько 1300 експонатів музею розповідають про історію Савлявщини та традиційну культуру мешканців цього закарпатського краю, відомого своїми цілющими мінеральними водами. В історичній частині представлені архівні матеріали та старі фотографії міста.
Етнографічна експозиція оформлена у вигляді інтер'єру традиціної закарпатської хати. Тут експонуються побутові речі жителів Сваляви та навколишніх сіл: знаряддя праці, народний одяг і взуття. Детально представлено традиційну технологію виготовлення тканин і тканих виробів: прядка, ткацький верстат та інші знаряддя.
вулиця Головна, 33 Свалява