Пам'ятки Закарпатської області

Унікальна приватна колекція макетів дерев'яних церков Закарпаття та України зібрана в музеї при готельному комплексі "Аратта" в Пилипці.

В експозиції представлено понад 30 храмів та дзвонів Хустщини, а також інших районів Карпат та Прикарпаття. Макети вирізблює з дерева народний майстер Андрій Воробець. Оригінали деяких із представлених храмів уже не існують: згоріли, зруйнувалися або були змінені до невпізнання реконструкціями. Їхній вигляд відновлений за описами у старовинних книгах.

Інші храми збереглися донині і їх можна побачити в оригіналі на своєму місці або в музеях народної архітектури. Серед них церква Святого Миколая XVII століття у Подобівці, Успенська церква XVII століття у Дубівцях, церква Архангела Михаїла ХVІІІ століття із села Шелестово (нині на території Закарпатського музею народної архітектури та побуту в Ужгороді), Вознесенська (Струківська) церква 1824 року в Ясіні (внесена до списку ЮНЕСКО) та інші.

Солоне озеро антропогенного походження, аналог Мертвого моря за рівнем мінералізації води.

Виникло в Солотвині в 1902 році на місці соляної шахти, що просіла. Названо ім'ям угорської цариці Кунігунди, дружини київського князя Ярополка, яка, за легендою, зупинялася тут дорогою до Києва.

Нині оточено безліччю аналогічних озер. Солоність води в них досягає 32-35%, що спричиняє відчуття невагомості при зануренні. Для хімічного складу характерна підвищена концентрація іонів брому. Протягом року температура води не опускається нижче за 17°С, влітку тримається на рівні 25-27°С. Берег та дно озера вкриті шаром лікувальної грязі чорного кольору.

Озеро є курортом, широко застосовується грязелікування та лікування сольовим розчином (рапою). Грязі дають позитивний ефект при лікуванні серцево-судинної системи, остаточних явищах флебітів та тромбофлебітів, захворюванні кісток, нервової системи, урологічних захворюваннях, псоріазі та легеневої системи.

Легендарний 500-річний дуб росте майже в самому центрі Міжгір'я, на роздоріжжі основних доріг, що проходять через це селище.

Здавна служить орієнтиром для мандрівників.

Археологічний музей імені професора Едуарда Балагурі розташований на першому поверсі будівлі ректорату Ужгородського національного університету.

Заснований в 2004 році на базі археологічної лабораторії історичного факультету УжНУ. Носить ім'я історика, археолога, професора Ужгородського університету Едуарда Балагурі, за ініціативою якого ще в 1984 році при університеті відкрився перший музей, що став попередником нинішнього.

В експозиції представлені історико-культурні цінності від палеоліту до пізнього середньовіччя, які протягом десятиліть зібрала археологічна експедиція УжНУ.

Найцікавіші експонати походять з роскопок дакійського городища поблизу села Мала Копаня, макет якого можна побачити в експозиції. Серед них зразки дакійської кераміки, знаряддя праці, зброя, прикраси, монети, а також предмети культу, зокрема ритуальна посудина-баранчик та дакійська поховальна урна.

В окремій експозиційній залі розташовується Музей історії Ужгородського національного університету, що представляє здобутки вищої освіти Закарпаття, від заснування єзуїтського колегіуму XVII століття до сучасних досягнень УжНУ.

Боржавська вузькоколійна залізниця - одна з небагатьох діючих вузькоколійок в Україні.

Побудована у 1908 році для потреб лісової промисловості Закарпаття. Місцеві жителі прозвали її "Анця Кушницька". Маршрут загальною протяжністю 123 кілометри починається в Береговому, проходить вздовж річки Іршава через Хмільник та Іршаву з відгалуженням до Виноградова і закінчується в районі віддалених гірських лісозаготівель на полонині Боржава (станція "Крушниця").

Унікальність Боржавської вузькоколійки полягає в тому, що на ній досі використовуються не електричні, а тільки механічні техзасоби: стрілочні переклади, семафори та інше. Туристичні поїзди відправляються з Іршави, прямують через Хмільник до Виноградова і назад. Потяг складається з тепловоза ТУ-2 та кількох вагонів.

Під час екскурсій пасажирів знайомлять з історією та принципами роботи Боржавської вузькоколійки, природою Карпат, культурою та кухнею місцевих мешканців. Влітку 2017 року почав курсувати туристичний поїзд із паровозом ГР-280 за маршрутом Берегове – Хмільник – Виноградів (вранці) та назад (у другій половині дня).

Ботанічний сад Ужгородського Національного Університету було створено в 1946 році, займає 4,5 гектарів площі.

Ботсад є пам'яткою садово-паркової архітектури державного значення. Підтримує зв'язки із 155 ботанічними садами світу.

Парк розкинувся начебто на трьох рівнях: третина його розташована на першій та другій терасах над річкою, а дві третини спускаються в частину долини. Перепад висот становить 22 метри. Вулканічні материнські породи, вкриті грубим шаром суглинистого окультуреного ґрунту. Посадки розміщені за географічним принципом. Тут розташовані такі ділянки екзотичних рослин: американська, кавказька, середньоазіатська, китайська, далекосхідна.

В саду зібрано близько 3800 видів рослин. Флора Закарпаття представлена 400 видами рослин, серед яких: угорський бузок, волошка карпатська. В дендрарії налічується близько 800 видів дерев та чагарників. Зростає 130 видів різновидів хвойних: тис, кипарис болотяний та інші. Альпійська гірка представляє окремо флору гір. Тут росте 150 видів рослин, серед яких і чудовий едельвейс. Декоративне квітникарство представлене 1200 видів рослин, серед яких: 120 видів троянд, 50 видів гладіолусів, 25 видів хризантем, 20 видів лілій.

В оранжереї Ужгородського ботанічного саду ростуть тропічні та субтропічні рослини: банан, мімоза, лавр, евкаліпт, папайя, 10 видів пальм, 250 видів кактусів.

Бронецький замок - один із найменш відомих і найбільш погано збережених замків на Закарпатті.

Вперше згадується у 1273 році в грамоті угорського короля Ласло IV Куна, коли його відвоював у русичів магістр Петро Чака. Остання згадка датується 1296 роком, коли король Анндраш III доручив жупану Михайлу надійно охороняти Бронецький замок.

Із замком пов'язано кілька легенд, у яких фігурує лицар Бринда на триногому коні, підкови на копитах якого були прибиті задом наперед. В одних легендах лицаря описують як злого князя, який тероризував місцеве населення і грабував сусідів, а в інших - як шляхетного розбійника, який карав вельмож.

Хто і коли зруйнував Бронецький замок, невідомо. На горі залишилося лише обрис фундаменту та окреме каміння, розкидане серед дерев.

Дві схожі будівлі, збудовані на початку XX століття одна навпроти одної на перетині вулиці Сечені з вулицею Тіноді, колись були окрасою Берегова.

Найкраще зберігся палац Гейзі Кубовича (будівля угорського банку "Алфелд") у стилі модерн. Друга будівля, в якій мешкав головний архітектор міста Шамуель Мейгеш, тепер повністю позбавлена декору.

За радянських часів тут були комунальні квартири. Планується реставрація.

Будинок вина "Берегвідек" запрошує познайомитися з історією виноробства та продегустувати найкращі закарпатські вина.

Дегустаційна зала розташована в селі Яноші, на виїзді з Берегова у бік Мукачева. В інтер'єрі - дерев'яне оздоблення, старі бочки, експозиція знарядь виробництва, свічки та камін.

Для дегустації пропонується 7 сортів вина: "Королівська леанка", "Чорний доктор", "Токай фурмінт", "Кагор", "Сапераві" та інші. Закарпатські вина мають ніжний тонкий смак та аромат. Як закуску подають сир і чорнослив. Тут же можна купити сорт, що сподобався.

На стіні висить герб, на якому написано: "Вхід безкоштовний, вихід наскільки можна".

Будинок дегустацій Шато Чизай та Музей винороба Чиза в Береговому розташовані на території виробничого комплексу виноробної компанії "Айсберг", яка випускає вина під торговою маркою "Чизай".

Відвідувачі під час екскурсії можуть побувати у винограднику, долучитися до таїнства виробництва благородного напою та ознайомитись з продукцією виноробного підприємства у спеціалізованій дегустаційній залі на 50 місць.

У ході дегустації можна скуштувати 10 найменувань натуральних закарпатських вин "Чизай", а також придбати широкий асортимент продукції за цінами виробника.

Дегустації проводять головний технолог підприємства.

Меморіальний будинок-музей закарпатського художника Адальберта Ерделі відкрито в 2022 році у відреставрованому будинку митця, що розташований під замком "Паланок" у Мукачеві.

Ерделі вважається засновником закарпатської школи живопису, за його ініціативою 1927 року було відкрито Ужгородську художню школу.

В цьому будинку Ерделі прожив шість років разом із батьками до свого виїзду в Європу.

Створення музею ініціював відомий художник, доцент Закарпатської академії мистецтв Аттіла Коприва.

Інтер'єр будинку і майстерні на подвір'ї відтворено за фотографіями та малюнками самого Ерделі. В експозиції представлено меблі, особисті речі, світлини, документи, ранні малюнки Ерделі, репродукцій його найвідоміших картин.

Музей Адальберта Ерделі функціонує як будинок творчості. В мансардному приміщенні на другому поверсі відкрито простір для виставок і гостьові кімнати для митців.

Колишня будівля готелю "Орослан" (угорською - "Лев") знаходиться в центрі Берегового, на перехресті площі Героїв та вулиці Мукачівської.

Будинок у стилі бароко збудований в кінці XVII сторіччя.

В 1847 році в готелі "Орослан" зупинявся видатний угорський поет Петефі Шандор, де він написав вірш "Полудень у полі".

Сьогодні тут розміщується Берегівський угорський національний театр імені Дьюли Ійєша.

Великобичківський історико-краєзнавчий музей знайомить відвідувачів з природою, культурою та історією селища міського типу Великий Бичків від найдавніших часів до сьогодення.

Музей заснований в 1957 році з ініціативи місцевої громади. Розташовується у двоповерховій будівлі, що є пам'яткою історії ХVII століття. Фонди музею налічують близько 3000 експонатів. Зокрема, представлено літографію із зображенням фабрики "Клотильда" – першого хімічного підприємства Угорщини, яке було збудоване у Великому Бичкові у 1868 році.

Один із експозиційних розділів присвячений уродженцю селища, єпископові Мукачівської греко-католицької єпархії, блаженному священномученику Теодору Ромжі.

Широко пердставлені вироби місцевих майстрів народної творчості: художників, різьбярів, вишивальниць.

Великокопанський історико-краєзнавчий музей працює з 2002 року при загальноосвітній школі села Велика Копаня.

В експозиції представлено понад 1500 предметів, які демонструють історію, культуру та побут мешканців села від найдавніших часів.

Експозиція має 12 відділів: "У сільській хаті", "Ткацтво та вишивка", "Сільськогосподарський реманент", "Давні хати", "Лозоплетіння", "Гончарні вироби", "Мукомельні пристрої, "Нумізматика" тощо.

Окрема експозиція розповідає про феномен Великої Копані – аномально велику кількість близнюків, що народжуються в селі.

Екскурсії проводять учні старших класів.

Винні підвали заводу "Закарпатський сад" у Королеві закладені в 1972 році одночасно з виносховищем у Виноградовому.

Загальна довжина тунелів 700 метрів. У підвалах підтримується постійна температура 11-14 градусів. Це одне з найбільших виносховищ України, де одночасно може зберігатися до 1,5 мільйонів літрів вина та виноматеріалів. Продукція заводу "Закарпатський сад" продавалася під торговою маркою "Королівський замок" на честь замку, що колись височів на горі, біля підніжжя якої сьогодні знаходиться підприємство.

Проводилися екскурсії. У ході дегустації відвідувачів пригощали дев'ятьма видами вин, від білого сухого до червоного солодкого та двома видами коньяків. Наразі винзавод "Закарпатський сад" призупинив виробництво.