Пам'ятки Волинської області

Каплиця Святого Володимира на початку вулиці Соборної у Володимирі побудована в русько-візантійському стилі. Відкрита в 1888 році до 900-річчя православ'я на Русі.

Чотирикутна у плані каплиця має восьмигранне завершення з арками у вигляді кокошників. Купол нагадує шолом давньоруського воїна.

Монастир і костел кармелітів у Кисилині збудовано на початку XVIII століття на основі комплексу будівель Кисилинської академії, заснованої на початку XVII століття протестантами-соцініанами (аріанами).

Після заборони соцініанства в Речі Посполитій академія була передана ордену черниць кармеліток, навчальні корпуси перетворені на монастирські келії. У 1720 зведено костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. Двоповерхова будівля монастиря поєднана із будівлею костелу. В інтер'єрі збережені чудові арки з різьбленням, а також фрески на біблійну тематику.

Після закінчення Другої світової війни, 1945 року на території костелу було розміщено фабрику з переробки льону. У будівлі монастиря вціліла лише зовнішня стіна двоповерхового корпусу. Все внутрішнє оздоблення повністю замінили під час будівництва фабрики.

Нині монастир та костел кармелітів у занедбаному стані, храм у руїнах.

Кафедральний собор Святої Трійці було збудовано в XVIII сторіччі як костел монастиря бернардинів у новій частині міста, яка зараз є адміністративним центром Луцька.

Проєкт розробив архітектор Павло Гіжицький. Спочатку храм носив архітектурні риси рококо, проте після ліквідації ордена бернардинців та передачі храму православній церкві будівля була повністю перебудована в стилі пізнього бароко.

До нашого часу в Свято-Троїцькому соборі збереглося внутрішнє оздоблення XIX століття з двоярусним різьбленим та позолоченим іконостасом, виготовленим українськими майстрами.

Комунальний заклад "Ківерцівський краєзнавчий музей" заснований у 2009 році.

В експозиції представлено понад 900 експонатів, що розповідають про історію краю від найдавніших часів до сучасності.

Проводяться художні виставки, екскурсії, майстеркласи з народної творчості.

Ковельський історичний музей розташований у центральному міському парку, який носить ім'я Лесі Українки.

Експозиція розповідає про історію Ковельщини з найдавніших часів до наших днів: зброю та прикраси XI-XIV століть, предмети козацької доби, діюче ковальське хутро та ковадло кінця XIX століття, ковальський механізм початку ХХ століття.

Представлені традиційні народні костюми мешканців краю ХІХ-ХХ століть.

Поруч у парку встановлено пам'ятник Лесі Українці.

Кортеліський історичний музей відкрито в 1980 році у волинському селі Кортеліси разом із Меморіальним комплексом жертвам фашизму. З 2023 року музей входить до складу комунального закладу "Центр культурних послуг" Ратнівської селищної ради.

Основна експозиція музею розповідає про Кортеліську трагедію 1942 року, коли німецькі окупанти з роти "Нюрнберг" розстріляли 2875 мешканців села (за сучасними оцінками – близько 1650) та спалили в селі всі хати у відплату за дії радянських партизан місцевого загону імені Ворошилова. Центральними експонатами є діорама "Спалене село" та Книга пам'яті, де записані імена загиблих кортелісців. Також представлені особисті речі, нагороди, листи та фото ветеранів війни, зброя та боєприпаси з місць боїв.

Про національно-визвольну боротьбу розповідає постійно діюча виставка "УПА на Ратнівщині". У куточку "Захисники України" можна побачити фото кортелісців, які брали участь у російсько-українській війні, елементи їхньої зброї та амуніції, прапор спецпідрозділу МВС "Світязь".

Окрема експозиція розповідає про видатного односельчанина, народного депутата України, колишнього директора Кортеліського музею Василя Корнелюка.

Меморіальний комплекс жертвам фашизму роботи скульптора Олексія Олійника та архітектора Анатолія Корнєєва розташований навпроти музею. Висота скульптури із постаментом становить 6 метрів.

Костел Архангела Михайла в Голобах закладений у 1711 році (за іншими даними – у 1700 році) подільським підстаростой Стефаном Ярузельським, добудований коштом Юзефа Ярузельського.

У 1783 році чернігівський воєвода Людвік Вільга прибудував до костелу дві каплиці. Через 3 роки Михайлівський костел згорів від удару блискавки. Той же Людвік Вільга відбудував його в 1793 році.

Спочатку однонефний будинок у стилі бароко після добудови каплиць отримав план хреста. Темперний розпис стін і склепінь виконано у XVIII сторіччі відомим художником Юзефом Прехтлем.

Під час Першої світової війни костел був пошкоджений, але у 1929-1930 роках ХХ століття відреставрований парафіянами. У 1945 р. радянська влада влаштувала в храмі склад солі.

У 1997 році костел Архангела Михайла повернули римо-католикам.

Римо-католицький костел Преображення Господнього в Маневичах споруджений у 1933-1937 роках. До того парафіяльним костелом служила дерев'яна каплиця біля вокзалу.

Будівництво нового костелу фінансували парафіяни, керував будівництвом ксьондз Болеслав Ястшембський.

У 1943 році Преображенський костел закрили за рішенням радянської влади, приміщення почали використовувати як склад мінеральної солі.

У 1992 році костел Преображення Господнього було повернуто католицькій громаді Маневичів, триває реставрація.

Лопатенський історико-природничий музейний комплекс розташований в урочищі Лопатень поблизу села Берестяне, на території Національного природного парку "Цуманська пуща", де в 1941-1943 роках активно діяли радянські партизани та загони УПА.

Центральним елементом меморіального комплексу є курган з обеліском "Всім живим і загиблим у Другій світовій війні", до якого веде березова алея з портретами партизанських командирів. Збереглися розташовані півколом партизанські землянки: штаб, комендантський взвод, шпиталь, операційна. Можна оглянути партизанську піч, пристрій виготовлення саморобних мін. В музейній експозиції "Наш край у роки Другої світової війни" представлено зброю, амуніцію, документи та особисті речі партизан.

Також до складу комплексу входить "Музей волинського лісу" з реконструйованою хатою лісника XIX століття, пасікою, дерев'яними скульптурами та екологічною стежкою навколо лісових озер (є піші та кінні маршрути).

Луцька пивоварня "Земан" заснована в 1888 році чеським пивоваром Вацлавом Земаном, батько якого, Йозеф Земан, в 1869 році переселився з Чехії до Квасилів на Волині.

В 1906 році дерев'яна будівля заводу була знищена пожежею, але через два роки броварня була знову відбудована в камені. В 1913 році пивоварня вийшла на максимальну продуктивність. Тут варили пиво 4 сортів: "Столове", "Сакура", "Гранат" та "Бок-Бір".

В 1939 році, після приєднання Волині до СРСР, Луцька пивоварня була націоналізована. Після здобуття Україною Незалежності, в 2004 році, було налагоджено виробництво пива під торговою маркою "Земан" на честь засновника пивоварні Вацлава Земана. Наразі тут варять 12 сортів пива.

Художній музей у Луцьку презентує видатну колекцію світового та українського живопису, графіки і скульптури різних епох.

Експозиція розміщується у колишньому будинку повітової канцелярії і шляхетських судів, збудованому 1789 року на руїнах княжого палацу Луцького замку.

Колекція Луцького художнього музею сформована у повоєнні роки на основі збірки з магнатської галереї князів Радзивілів в Олицькому замку. Широко представлено європейський живопис XVII – початку XX століття, зокрема з Італії, Франції, Німеччини, Польщі.

Перлиною колекції вважаєься картина "Святий Ієронім" (1644 рік) – чи не єдина в Україні робота видатного іспанського художника "золотого віку" Хусепе де Рібери.

Луцький художній музей має одну з найбільших в країні збірок польського живопису (Януарій Суходольський, Ян Матейко, Юзеф Брандт та інші), ядром якої є галерея парадних портретів князів Радзивілів та інших аристократів Речі Посполитої. Серед них виділяється портрет королеви Анни Австрійської, дружини польського короля Стефана Баторія, пензля придворного художника Мартіна Кобера. Ще однією окрасою постійної експозиції музею є "Вінчання per procura князя Миколая Чорного Радзвіла з Катериною Австрійською (Гонзагою)" роботи Ксаверія Геського.

Серед шедеврів українського живопису кінця XIX – початку XX століття – картина "Шторм на морі" видатного художника-мариніста Івана Айвазовського. Також в експозиції представлений сучасний український живопис, доробок волинських митців.

Любомльський краєзнавчий музей створено в 1973 році учителем історії, краєзнавцем Дмитром Остапюком.

15 000 експонатів основного фонду. Представлено археологічну колекцію, зібрання нумізматики, предметів народного побуту та етнографії. Експонуються матеріали про колишніх господарів Любомля: Івана Виговського, Павла Тетерю, Дмитра Вишневецького та Ксаверія Браницького.

Також представлені матеріали про знаменитих уродженців Любомльщини: теолога Северина Любомльчика, артистку Наталію Ужвій та інших.

Музей розташований на 3-му поверсі міськради Любомля.

Маневицький краєзнавчий музей розташований у сучасній будівлі в центрі селища Маневичі. 

Фонди музею налічують понад 8000 експонатів. Представлені експозиції природи та археології, довоєнного періоду, Другої світової війни, сучасності.

В етнографічній колекції: знаряддя праці землеробства і тваринництва, вироби народних ремесел, одяг, посуд.

Середньовічний маневицький човен-довбанка (моноксил), знайдений на березі річки Стир у 2015 році, зараз представлений в окремому музеї одного експонату.

Меморіал пам’яті жертв Голокосту в Кисилині відкрито 2015 року в рамках програми меморіалізації місць масових поховань євреїв періоду Другої світової війни "Захистимо пам'ять".

Меморіал створено на північно-західній околиці села, де у 1942 році під час окупації нацисти стратили понад 500 євреїв із місцевого гетто. Вижити вдалося лише одному.

Після війни масове поховання було забуте, його територія використовувалася у сільському господарстві. Після визначення шляхом неінвазійних методів дослідження ґрунту місцезнаходження масового поховання тут облаштували пам’ятне місце.

Миколаївська церква споруджена у Володимирі в 1780 році як греко-католицька каплиця Святого Йосафата Кунцевича. Саме на цьому місці стояла хата батьків Кунцевича.

Невеликий храм збудований у стилі раннього класицизму. Головний фасад увінчаний фронтоном.

У 1800 році каплиця була передана православній церкві та освячена як церква Святого Миколая.