English
русский [страна агрессор]
Пам'ятки України
Пам'ятки Черкаської області
Пам'ятки Черкаського району
Знайдено 112 пам’ятки
Черкаського району
Відкрити мапу
Доступно для
Параметри доступності
Музей/галерея
Музей співака та композитора Семена Гулака-Артемовського в Городищі розташований у старовинному одноповерховому будиночку в центрі міста.
Гулак-Артемовський народився в Городищі в 1813 році. Він відомий як один із основоположників української класичної музики, автор першої української опери "Запорожець за Дунаєм".
вулиця Михайла Грушевського, 4 Городище
Рейтинг
Додати до обраного
Додати до маршруту
Етнографічний комплекс , Музей/галерея
Музей стародавнього побуту та народних ремесел у Плескачівці відтворює атмосферу сільського життя XIX століття, пропонуючи відвідувачам поринути в епоху двохсотрічної давнини, спробувати змайструвати колесо до воза або вручну змолоти борошно.
В селі здавна процвітали ремесла, зокрема виробництво глиняного посуду (гончарів називали плескачами, звідки й пішла назва села). З Плескачівки до Петербурга, Варшави та Москви постачали скрині з карбованим металом.
В експозиції музею є діючий ткацький верстат та інші експонати, що дають уявлення про народні ремесла. Представлено колекцію прасок на вугіллі, які потрапили до села з польського, австро-угорського та німецького побуту.
вулиця Братів Бондаренків Плескачівка
Музей/галерея , Палац/садиба
Музей Тараса Шевченка відкрито в 2014 році на території заїжджого двору Нагановського в селі Мошни, де Шевченко жив кілька днів після звільнення з-під арешту в 1859 році, під час своєї третьої (і останньої) подорожі Україною.
Від заїжджого двору зберігся житловий будинок, де й розмістилася основна експозиція музею. В 2013 році, перед відкриттям музею, у будинку було проведено капітальний ремонт, перекрито дах, підлито бетонний фундамент. Але всі стіни, пороги, перекриття та піч із лежанкою залишилися оригінальними. Збережено й планування будинку. В кімнатах виставлені оригінальні меблі XIX століття, домашнє начиння, вишиті рушники, ікони.
Всі будівлі у дворі колишнього заїжджого двору відтворені за описами та малюнками.
вулиця Тараса Шевченка, 14 Мошни
Пам'ятка архітектури , Музей/галерея
Літературно-меморіальний музей Тараса Шевченка в Каневі відкрився в 1939 році. До того на Тарасовій горі діяв народний музей поета "Тарасова світлиця", відкритий наприкінці XIX століття в колишньому будинку наглядача шевченкової могили Івана Ядловського.
Новий музей будувався протягом 1935-1937 років за проєктом видатного архітектора Василя Кричевського, якого вважають засновником українського архітектурного модерну. Згідно з початковим задумом, лаконічна зовні класицистична будівля мала бути прикрашена українськими орнаментами в техніці майоліки. Цей задум так і не був реалізований, але внутрішнє оздоблення вражало народним колоритом: яскравий вітраж у глибині вестибюлю, кесони з кольоровими розетками на стелі, орнаментальні розписи на стінах.
Після реконструкції 2003-2010 років будівля набула сучасного мінімалістичного вигляду з елементами конструктивізму.
На сьогодні музейна колекція нараховує понад 20 тисяч предметів. В основній експозиції представлені окремі меморіальні речі Тараса Шевченка (різьблена шкатулка, веретено, псалтир), оригінали деяких його малюнків та офортів, рідкісні видання творів поета, художні твори на шевченківську тематику тощо.
В окремій залі виставлена посмертна гіпсова маска Кобзаря в оточенні текстів із "Заповіту" різними мовами світу. Інтерактивна мапа "Останній шлях Тараса Шевченка Україною" демонструє маршрут, яким труну з прахом Кобзаря везли з Петербурга до Канева.
Експозиція оснащена мультимедійними інформаційними кіосками, відвідувачам доступні різноманітні аудіовізуальні програми.
вулиця Тараса Шевченка, 102 Канів
Пам'ятка архітектури
Будівля Музичного фахового коледжу імені Семена Гулака-Артемовського збудована в 1903 році як чоловіча гімназія.
Автором проєкту був видатний київський архітектор польського походження Владислав Городецький.
У другій половині XX століття, після спорудження сучасної прибудови, у будівлі розмістився музичний коледж.
вулиця Байди Вишневецького, 6 Черкаси
Народний музей села Головківка розташований у центрі села. Заснований у 2004 році коштом мецената Бориса Кузика.
Експозиція розміщується у 5 невеликих залах. На великій топографічній карті позначені пам'ятні місця села.
В археологічному відділі представлені знаряддя праці та прикраси доби бронзи, римські монети, землеробські знаряддя козацької доби.
Окрема зала присвячена холодноярським подіям першої половини ХХ століття.
вулиця Шкільна Головківка
Заповідна територія , Історична місцевість
Легендарне урочище Холодний Яр – це історична місцевість на сході Черкащини, вздовж однієї з приток річки Тясмин. Є цілою системою ярів, пагорбів і балок, покритих реліктовим листяним лісом площею 7 тисяч гектарів.
Поширена кліматична версія походження назви – влітку в ярах завжди прохолодніше, ніж на околицях.
Завдяки особливому мікроклімату Холодному Яру тут можна зустріти багато рідкісних рослин. Зокрема, ботанічний заказник "Білосніжний" площею 1,5 гектара охороняє локалітет острівної материкової популяції підсніжника складчастого, найближчим місцем зростання якого є Крим. Масове цвітіння підсніжників у березні приваблює в Холодний Яр тисячі туристів.
На території Холодного Яру знайдено сліди всіх археологічних культур, починаючи з трипільської. Зокрема, збереглися вали та кургани скіфського городища (VI сторіччя до нашої ери), всередині якого знаходиться старовинний Мотронинський монастир – неформальна столиця Холодного Яру.
За всіх часів Холодний Яр служив притулком для місцевих жителів під час нападів ворогів. У різні часи тут діяли козацькі загони, гайдамаки, українські повстанці, радянські партизани. Пам'ятними місцями є "Склик" – місце збору гайдамаків, Гайдамацький став, в якому повстанці освячували зброю, могила головного отамана Холодного Яру Василя Чучупака, пам’ятник літописцю Холодного Яру Юрієві Горлісу-Горському тощо.
Важливим сакральним місцем Холодного Яру також є Дуб Максима Залізняка, поблизу якого в 2015 році збудовано дерев'яний храм Святого Праведного Петра Багатостраждального (Калнишевського), працює музейно-етнографічний комплекс "Дикий Хутір".
У 2022 році указом Президента України створено Національний природний парк "Холодний Яр", до складу якого передано у постійне користування 6800 гектарів земель державної власності. Також на території нацпарку діє філія "Холодний Яр" Національного історико-культурного заповідника "Чигирин", працює Медведівський краєзнавчий музей.
Через Холодний Яр проходить автошлях Т-2402 "Чигирин – Кам'янка", вздовж нього розташовані села Медведівка, Мельники, Буда.
вулиця Холодноярська, 165 Мельники
Природний об'єкт , Відпочинок на воді , Пляж
Штучне озеро Бучак утворилося на місці нижнього котловану недобудованої Канівської ГАЕС, спорудження якої було розпочато в 1984 році.
Будівництво було припинено після аварії на Чорнобильській АЕС, а в 1992 році повністю заморожено з економічних міркувань.
У ході будівництва було частково відселено та зруйновано село Бучак, викорчовано частину дубового лісу, порушено екосистему цієї місцевості. Наразі розглядається питання щодо відновлення будівництва Канівської ГАЕС.
А поки що озеро Бучак, що поповнюються водами джерел, що самоочищається і заросло по берегах очеретом, є чудовим місцем відокремленого відпочинку на природі. У ньому дуже чиста вода, водиться риба.
Бучак
Природний об'єкт
Отаманський парк в районі Холодного Яру – заповідний лісовий масив між селом Головківка та селом Медведівка, що має давню історію.
У другій половині ХVІІІ століття за заслуги в битві з татарами під Чигирином цей ліс був подарований князю Ромоданівському, що мав чин отамана - звідси назва парку. Пізніше отаман продав його князям Краснокутським. Іван Фундуклей, який купив Холодноярські ліси у Безрадецьких, в середині ХІХ століття вирив тут вісім ставків, проклав 6 кілолметрів доріг з вогнетривкої цегли, збудував 8 сторожок для лісової охорони. У 1850-1855 роках власником Отаманського парку став Артем Терещенко, який біля села Головківка збудував два поміщицькі будинки, а на озерах - купальні. Його син Микола у 1869 році провів перше лісовпорядкування – тоді у парку було близько 30 дерев віком від 300 до 500 років.
У 1972 році Отаманському парку надано статус заповідника. Лісові насадження займають у парку 367 гектарів. У лісі ростуть дуби черешчасті та червоні, сосни звичайна та чорна, ялини, 8 видів тополь, 12 - верби, клени, берези, вільха, липа, ясен, в'яз, береста, черешня, черемха та осика. Тут мешкають козулі, кабани, лисиці, зайці, борсуки та куниці.
Примітним є джерело "Живун", вода якого за своїми складами близька до трускавецької "Нафтуси".
урочище Отаманський парк Головківка
Пам'ятник/монумент
Першу в Україні пам'ятник варенику встановлено в 2006 році біля готелю "Росава" у Черкасах.
Скульптура представляє собою козакаа Мамая, який їсть вареники. За його спиною розміщено величезний вареник у вигляді півмісяця.
Автор пам'ятника одній із класичних страв української кухні – скульптор, заслужений художник України Іван Фізер. Висота пам'ятника, виготовленого з кераміки, становить 2,5 метри. До його відкриття було приготовлено справжній вареник вагою близько 70 кілограмів.
вулиця Верхня Горова, 29 Черкаси
Пам'ятник українському поету-шістдесятнику Василеві Симоненку у Черкасах встановлений у 2010 році поряд з історичним будинком Щербини (нинішній Палац одружень).
У цьому місті поет працював кореспондентом газет "Черкаська правда", "Молодь Черкащини", "Робоча газета" на початку 1960-х років. Антирадянські вірші Симоненка стали відомі завдяки самвидаву. Поет помер після жорстокого побиття, пов'язаного з його громадською діяльністю, спрямованою на викриття злочинів НКВС.
Автор монумента - Владислав Димйон. Пам'ятник висотою понад 2 метри передає образ поета у поступовій динаміці. Крило, яке огортає постать, символізує талант, іскру божу.
Неподалік розташована редакція газети "Черкаський край" (колишня "Черкаська правда"), де відкрито кімнату-музей Василя Симоненка.
вулиця Героїв Небесної Сотні, 3 Черкаси
Пам'ятник героям п'єси Михайла Старицького "За двома зайцями" Свириду Голохвастову та Проні Прокопівні встановлений у Черкасах, хоча це місто не має відношення до описаних у п'єсі подій.
Образи популярних персонажів, втілені Олегом Борисовим та Маргаритою Криніциною, взяті з кінокомедії "За двома зайцями", знятою за п'єсою Старицького на київській кіностудії імені Олександра Довженка.
Скульптура, виготовлена зі склопластику та пофарбована під бронзу, встановлена на замовлення власників розташованого тут "Дома моди", оскільки герої п'єси відрізнялися любов'ю до модного одягу. Скульптор Олександр Гульбіс.
вулиця Героїв Небесної Сотні, 61 Черкаси
Величезний пам'ятник Росичу, легендарному жителю літописного Корсуня, споруджено в Корсуні-Шевченківському в 1982 році на острові Зеленому, який розташований за півкілометра вгору за течією від греблі ГЕС.
Офіційно пам'ятник називається "Містам-форпостам Київської Русі", проте насамперед символізує собою версію про походження назви давньої слов'янської держави Русь та народу русичів (росичів) від топоніма Рось.
Автори пам'ятного знака: скульптор Едвард Кунцевич та архітектор Борис Микитенко.
острів Зелений Корсунь-Шевченківський
Пам'ятник самогонному апарату встановлено у Черкасах в 2008 році. Макет розробив художник Іван Фізер, скульптуру виготовив скульптор Микола Чурканов.
Двометрова скульптурна композиція зображує вусатого українця з чаркою, за спиною якого булькає самогонний апарат, а поруч із бідоном, куди з апарату стікає вогненна вода, сидить кіт.
Спочатку пам'ятник хотіли встановити на площі поряд з готелем "Росава", але міська влада не погодилася виставити цю скульптуру на вулиці міста. Тоді готельний комплекс придбав його та встановив у рожевому залі ресторану "Росава".
Сам апарат діючий, відвідувачі ресторану можуть продегустувати напій.
вулиця Верхня Горова , 29 Черкаси
Біля входу до черкаського "Водоканалу" на честь його 90-річчя встановлено пам'ятник сантехніку Дяді Васі.
У Черкасах це єдина професійна (спеціалізована) пам'ятка. Скульптура є чавунним водопровідником у кашкеті і з ключами, що вилазить з колодязя. Поруч із ним лежить люк із написом: "Воду вам я подав". Скульптор Владислав Димйон.
Поруч стоїть старовинний пожежний гідрант, знайдений в одній із господарських ям на території "Водоканалу".
вулиця Гетьмана Сагайдачного, 12 Черкаси