Пам'ятки Полтавської області

Приватний етномузей пива та самогону відкрився 2018 року на території готельно-ресторанного комплексу "Алмаз-Плюс" в селі Абазівка поблизу Полтави.

В експозиції представлене оригінальне обладнання та інструменти, які використовувалися для пивоваріння та самогонного промислу в різні часи та в різних країних.

Колекцію з понад 600 експонатів зібрав упродовж 7 років власник комплексу Василь Кожан. Крім чанів, казанків, пляшок, кухлів, тут є ще й ваги, контрольне обладнання, програвачі, телефони, старовинні книги з технології  виготовлення  пива та інших напоїв.

Музеєм проводять екскурсії і організовують дегустації напоїв. В комплекс також входить пивоварня Beer House.

Котелевський народний музей Сидора Ковпака відкрито в 2007 році до 120-річчя від дня народження героя партизанського руху на його батьківщині у Котельві.

Сидір Ковпак прославився як командир легендарного партизанського з'єднання, яке пройшло всю Другу Світову війну від Путивля на Сумщині до Карпат на заході України.

Музей Ковпака розміщений у школі, в якій він колись навчався (нині Котелевська гімназія №1 імені Сидора Ковпака). Перший відділ музею "Котелівщина – батьківщина Сидора Ковпака" розповідає про історію краю. В другому відділі представлені особисті речі героя, зокрема одяг та зброю.

Тут зберігаються зразки зброї часів Другої світової війни.

Музей українського весілля відкрито в 2008 році в Будинку культури села Великі Будища неподалік Диканьки.

В експозиції представлено весільне вбрання різних часів, предмети побуту, вишиті сорочки та рушники.

Окрім огляду музею, тут пропонують здійснити обряд українського весілля.

Державний музей-заповідник видатного педагога та письменника Антона Макаренка розташований у селі Ковалівка Полтавського району на території колишнього маєтку родини Трепке.

Саме тут з січня 1921 року до травня 1926 року розміщувалася створена Макаренком колонія для неповнолітніх правопорушників та безпритульних.

Музей-заповідник Макаренка був відкритий за рішенням ЮНЕСКО 25 лютого 1988 року, напередодні святкування 100-річчя з дня народження педагога.

Збереглися Червоний і Білий будинки, флігель, та ряд малих меморіальних об’єктів – вхідна арка, альтанка, колодязь, погріб, сходи до річки, пристань.

У восьми залах Червоного будинку розміщена основна експозиція, яка розповідає про життя Антона Макаренка та керованих ним виховних колективів, творчу діяльність педагога, долі його вихованців, втілення в життя макаренківських педагогічних ідей сьогодні.

У Білому будинку – меморіальна частина. Тут відновлено навчальні класи, спальню дівчат, клуб, майстерні, робочий кабінет Антона Макаренка, в якому ним були написані перші сторінки "Педагогічної поеми".

Старовинні будівлі маєтку Трепке зберегли декоративну ліпнину ХІХ століття.

Національний музей-заповідник Миколи Гоголя створено в селі Гоголеве (колишнє Василівка, Янівщина), де письменник провів свої дитячі та юнацькі роки.

Музей відкрито до 175-річчя письменника.

Садиба відтворена за фотографіями, малюнками, планами, листами та спогадами сучасників, оскільки оригінальні споруди згоріли під час Другої світової війни. Відновлено батьківський будинок та флігель з робочим кабінетом Гоголя, збереглися ставки, романтичний грот на березі та віковий сад.

У відтворених інтер'єрах вітальні, їдальні та спалень розміщена експозиція, яка дає уявлення про гоголівську епоху, розповідає про життя та творчість письменника. Зокрема, представлено перші видання книг Гоголя, оригінальні портрети, деякі предмети інтер'єру, особисті речі письменника та членів його родини.

В сквері навпроти музею - могила батьків Гоголя.

У теплу пору року, починаючи з травня місяця, проводяться нічні театралізовані вистави.

Національний музей-заповідник українського гончарства засновано в Опішні в 1986 році.

Це стародавнє селище здавна славилося як найбільший центр майстрів кераміки, гончарна столиця України.

В експозиції просто неба представлені ексклюзивні авторські роботи опішнянських гончарів, серед яких лауреати премії Тараса Шевченка, а також майстрів з інших регіонів, які беруть участь у щорічних фестивалях монументальної керамічної скульптури.

У виставковій залі представлені особливо цінні експонати, велика колекція книг про гончарство.

Всі відвідувачі отримують у подарунок свищик. За попередньою домовленістю можлива зустріч із майстром, який продемонструє мистецтво роботи на гончарному колі. На території знаходиться сувенірна крамниця.

Оржицький історико-краєзнавчий музей створений у 1974 році.

Експозиція розповідає про природу та археологічні знахідки на території краю, історію смт Оржиця від давніх часів до сучасності, традиційний побут місцевого населення.

Пам'ятник шведським воїнам, які загинули під час Полтавської битви, відкритий у 1909 році з ініціативи російської громадськості на знак визнання доблесті та відваги солдатів армії Карла XII.

Пам'ятний хрест на гранітній піраміді встановлено на тому місці, де на другому етапі битви знаходився правий фланг шведської армії. Висота пам'ятника - близько 9 метрів. Напис на бронзовій дошці говорить: "Вічна пам'ять хоробрим шведським воїнам, що загинули в бою під Полтавою 27 червня 1709 року".

Втрати шведської армії у Полтавській битві становили за різними оцінками від 6 до 7 тисяч осіб. Більшість загиблих було поспіхом поховано у траншеях та ярах.

Пам'ятник шведам від росіян знаходиться прямо біля траси на в'їзді до Полтави з боку Охтирки.

Пам'ятник бабусі, що торгує насінням "на склянку", відкритий в Горішнях Плавнях у 2006 році.

Скульптура розміщена на центральній вулиці міста, де понад 30 років, всупереч намаганням міської влади та перевіряючих служб, ведеться вулична торгівля. Під табуреткою у продавчині насіння припасена й чекушка для постійних клієнтів.

Місцеві торговки вигадали прикмету у зв'язку з відкриттям пам'ятника: якщо посидіти поряд з ним до сходу сонця, то цілий день чекає успіх у торгівлі.

Пам'ятник козацької слави в Полтаві відкрито в 1994 році. Присвячений українським козакам, які загинули під час Полтавської битви.

Автори проєкту - скульптор Володимир Білоус, художник Віктор Батурін.

На масивній гранітній підставі встановлено величезний козацький хрест із лаконічним написом "Українським загиблим козакам". Біля підніжжя символічного кургану - два бунчуки.

Пам'ятник засновнику Миргородського курорту Іванові Зубковському відкрили в 1998 році до 150-річчя від дня його народження.

Лікар та громадський діяч Іван Зубковський досліджував та довів лікувальне значення миргородської мінеральної води, завдяки чому у 1917 році у Миргороді була відкрита перша водолікарня з 5 ваннами.

Пам'ятник роботи архітектора Сергія Руських та художника Миколи Цися є барельєфом з написом: "Засновнику Миргородського курорту, земському лікарю, громадському діячеві від вдячних земляків".

Пам'ятник гетьману України Іванові Мазепі встановлено в Полтаві в 2016 році перед Успенським собором, спорудженим його коштом.

Це перший повноцінний ростовий пам'ятник Мазепі (раніше було встановлено бюсти у Мазепинцях та Чернігові). Бронзову скульптуру заввишки 3,2 метри скульптор Микола Білик виготовив ще в 2009 році, проте відкриттю монумента передувала тривала громадська дискусія про його доцільність, оскільки російська та радянська пропаганда довгий час формувала негативний образ гетьмана, який прагнув вивести Україну з-під політичного впливу Московії.

З Полтавою пов'язаний ключовий епізод Північної війни 1709 року, коли війська московського царя Петра I розгромили армію шведського короля Карла XII і його союзника Івана Мазепи. Цю подію увічнюють у місті багато пам'яток, проте майже всі вони присвячені росіянам та шведам.

Кошти на встановлення пам'ятника українському гетьману було зібрано громадськістю.

Пам'ятник письменнику Миколі Гоголю в Полтаві встановлено в 1934 році, хоча він був створений ще до революції.

В 1913 році міська громадськість Полтави почала збирати кошти на пам'ятник своєму видатному землякові, і через 2 роки скульптор Леонід Позен передав місту виготовлену ним скульптуру. Гоголя скульптор зобразив таким, що сидить у задумі з книгою в руці.

Пам'ятник планували встановити на площі перед драмтеатром, проте Перша світова війна стала на заваді цим планам. За більшовиків встановлювати пам'ятник спочатку не хотіли з ідеологічних міркувань, оскільки Гоголь походив із дворянської родини. Лише 1934 році пам'ятник зайняв своє нинішнє місце на бульварній частині вулиці Миколи Гоголя.

Пам'ятник Миколі Гоголю у Великих Сорочинцях – один з перших пам'ятників письменнику в Україні. Також вважається одним із найкращих у світі.

Увічнити пам'ять великого земляка жителі Сорочинців вирішили в 1909 році, коли відзначали сторіччя від дня його народження. Автор проєкту монумента – петербурзький скульптор Ілля Гінцбург.

Пам'ятник урочисто відкрили в 1911 році неподалік будинку лікаря Михайла Трохимовського, в якому Гоголь народився в 1809 році. Бронзова скульптура зображує письменника, що сидить у глибокій задумі.

Пам'ятник на місці відпочинку Петра I у Полтаві встановлено там, де в XVIII сторіччі знаходився будинок козака Магденка, в якому другого дня після Полтавської битви 1709 року зупинявся російський цар Петро I.

Перший монумент, споруджений в 1817 році, був простим цегляним обеліском. В 1849 році замість нього було встановлено нинішній пам'ятник роботи архітектора Олександра Брюллова, брата знаменитого художника Карла Брюллова.

Відпочинок імператора після перемоги у Полтавській битві символізує увінчаний лавровим вінком давньоруський шолом та круглий щит, що мирно лежать не богатирському мечі. У нижній частині гранітного п'єдесталу розміщено горельєфне зображення сплячого лева. Напис на п'єдесталі говорить: "Петро I спочивав тут після подвигів своїх 27 червня 1709 року".