Пам'ятки Івано-Франківської області

Оборонна церква Різдва Пресвятої Богородиці – найдавніша споруда міста Рогатин.

Заснована він ще за часів Галицько-Волинського князівства – не пізніше XIV-XV сторічь, а можливо й раніше. За татарських набігів храм служив невеликою фортецею, про що свідчать оборонні стіни.

Тричі церква Різдва Богородиці горіла і відбудовувалась заново з деякими змінами, внаслідок чого в архітектурному вигляді переплелися елементи готики та бароко.

За радянських часів церква Різдва Богородиці залишалася чинною. Вона постраждала під час Другої світової війни, проте в 1955 році відбулося освячення відреставрованого храму. Трохи пізніше було відновлено іконостас.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці в селі Горохолин Ліс побудована в 2008 році на місці згорілого дерев'яного храму Успіння Богородиці, заснованого в 1943 році.

Стара Успенська церква, яка була перетворена комуністами на музей атеїзму, стала знаменитою завдяки тому, що саме вона послужила декорацією для натурних зйомок кінофільму "Вій" за містичною повістю Миколи Гоголя (її можна побачити в сцені похоронної процесії). В 2006 році церква згоріла. За офіційною версією, пожежа виникла внаслідок порушення правил монтажу та експлуатації електромережі, проте місцеві жителі вірять, що старий храм був осквернений зйомками фільму про нечисту силу (аналогічна доля спіткала ще один храм, де також знімали "Вія" – у Седневі на Чернігівщині).

Можливо, саме тому дерев'яну церкву, що згоріла, вирішили не відновлювати в первісному вигляді, а збудували замість неї новий храм Різдва Пресвятої Богородиці з червоної цегли.

Дерев'яну церкву Різдва Пресвятої Богородиці у Нижньому Вербіжі споруджено у 1808 році коштом місцевого жителя Григора Семенюка.

За легендою, в молодості Семенюк був опришком у повстанському загоні Олекси Довбуша, але втік від спільників зі скарбницею, а храм почав будувати на спокуту гріхів. Будівництво розтяглося на 20 років.

П'ятибанний храм Різдва Богородиці вважають шедевром дерев'яної гуцульської архітектури, проте проблемою є повернення йому автентичного вигляду, оскільки нині церква вкрита оцинкованою жерстю. Планується реставрація.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці входить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО у категорії "Дерев'яні церкви Карпатського регіону України".

Велика дерев'яна церква Різдва Христового розташована у центрі Рожнятова.

Споруджена в 1900 році.

Хоча храм вважається пам'яткою архітектури місцевого значення, нині він покритий пластиковою вагонкою, через що втратив автентичний вигляд.

Дерев'яна церква Святих Апостолів Петра і Павла в Космачі споруджена в 1904 році.

Спочатку проводила греко-католицькі богослужіння, але після собору 1946 року стала приходом російської правславної церкви, а на початку 1990-х років перейшла до Української автокефальної православної церкви.

В 1965-1770 роках у Петропавлівській церкві Космача служив священиком Володимир Романюк, майбутній патріарх Православної церкви України.

Греко-католицька церква Святого Архистратига Михаїла споруджена в Калуші у 1910-1913 pоках. Попередній храм, збудований у 1771 році, був дерев'яним.

Для нової мурованої церкви архітектор Василь Нагірний, за однією із версій, взяв за основу проєкт храму Преображення Господнього у Львові, а втілив проєкт архітектор Теодор Мельничук за сприяння митрополита Андрея Шептицького.

Михайлівська церква побудована у традиційному візантійському стилі з 3 нефами та малим притвором, увінчана 5 куполами. По обидва боки порталу розташовані дві колони з вежами у формі малих куполів. П'ятиярусний іконостас виготовлений у 1927 році болехівським різьбяром Іваном Ленілом. Художні поліхромні розписи виконані у 1936-38 роках львівською групою художників під керівництвом Павла Ковжуна та Михайла Осінчука.

За радянських часів церква Святого Михаїла в Калуші належала російській православні церкві. В 1990 році повернута парафії Української греко-католицької церкви.

Греко-католицька церква Святого Архистратига Михаїла в Печеніжині збудована в 1870 році. П'ятикупольна, хрестова в плані.

Михайлівська церква розташована в самому центрі села.

Дерев'яна церква Святого Архістратига Михаїла збудована в селі Верхній Вербіж у 1859-1861 роках.

В даний час зовнішній вигляд храму спотворений металевим покриттям даху та пластиковою вагонкою на стінах.

Михайлівська церква належить до Православної церкви України.

Церква Святого Василія розташована в центрі села Черче, поряд із сільською радою.

Збудована, ймовірно, за проєктом архітектора Василя Нагірного. Храм дерев'яний, хрестоподібний у плані. В 1923-1933 роках відомий український художник Антін Манастирський розписав чотириярусний іконостас.

Поруч розташований новий мурований храм.

Молода дерев'яна церква Святого Василія Великого з'явилася в Яблуниці зовсім недавно - у 1992 році, проте збудована вона за всіма класичними канонами карпатської народної архітектури.

Храм прикрашає іконостас, виготовлений у 1995 році майстрами з Делятина Василем Савчуком та Василем Приймою. Ікони написав художник з Лазещини Михайло Кузюк. Художні настінні розписи виконали у 2000 році народні умільці із села Чорний Потік: Микола Палійчук, Василь Василишин, Михайло Ткачук, Михайло Менюк. Тетрапод вирізав та розписав Василь Василишин.

Дерев'яна церква Святого Василія Великого (Москалівська церква) розташована в Косові в районі Москалівка на протилежному від центру міста березі Рибниці.

Початковий храм було побудовано в 1895 році в традиційному гуцульському стилі. У тому ж році споруджено дерев'яну дзвіницю.

У 2009 році Василівська церква повністю згоріла, але через два роки її відновили в первісному вигляді.

Поруч із церквою Святого Василія Великого в 1997 році встановлено пам'ятник борцям за волю України (скульптор Іван Андрійканич), в якому закладено список 1186 жителів Косівщини, які загинули в 1939-1952 роках.

Церква Святого Димитрія Солунського у Печеніжині датується 1629 роком.

Спочатку це була невелика каплиця, збудована на місці спаленого татарами храму. Пізніше до неї прибудували великий дерев'яний храм Святого Димитрія, який зараз належить Православній церкві України. У ньому зберігаються старовинні церковні книги XVII-XVIII сторічь, різьблені та мальовані ікони.

Поруч із храмом збереглася будівля дияконської школи (XVIII століття).

Пам'ятний хрест "Свобода" споруджено коштом печеніжинської громади в 1873 році з нагоди 25-річчя від дня скасування панщини. На церковному подвір'ї поховано багато видатних людей Печеніжина.

Невелика дерев'яна церква збудована в Татарові на честь великомученика Дмитра Солунського в 1870 році.

Храм виконано за проєктом архітектора Францишека Менчинського, вважається оригінальним твором гуцульської школи народної архітектури.

На стінах зберігся темперний живопис ХІХ століття. П'ятиярусний іконостас роботи місцевих майстрів розписано Антонієм Оржеховським.

Дмитрівська церква розташована на цвинтарі прямо біля траси.

Церква Святого Іоанна Милостивого знаходиться на старому цвинтарі на околиці Яремчого – у присілку Ямна, що на виїзді з міста в бік Буковеля.

Дерев'яний храм збудований у 1663 році у найкращих традиціях народної архітектури Гуцульщини. Церква хрестоподібна в плані, одноголова, з піддашшям на випусках вінців зрубів.

Невеликий іконостас, розташований у центральному зрубі, велика кількість вишивок і старих ікон надають інтер'єру церкви вигляду музею народного мистецтва.

Поруч розташована дерев'яна дзвіниця, другий ярус якої виконаний у вигляді аркади-галереї.

Церква Святого Іоанна Милостивого в Яремчому – дуже цікавий зразок гуцульської школи народної архітектури.

Велична церква святого Йосафата (колишній костел Діви Марії) височить в центрі Коломиї, поруч із ринковою площею.

Парафіяльний римо-католицький костел у стилі бароко побудований за проєктом знаменитого італійського архітектора Бернарда Меретина в 1775 році (за іншими даними - в 1762 році). Перебудований в 1895 році після пожежі.

За радянських часів храм було закрито та перетворено на магазин "Дитячий світ". З 1991 року він відновив діяльність як греко-католицька церква святого мученика Йосафата Кунцевича.