Пам'ятки Волинської області

Церква Святого Великомученика Георгія Побідоносця – найдавніша споруда міста Любомль.

Збудована за наказом князя Володимира Васильковича в XIII сторіччі. Спочатку нагадувала формами Успенський собор у Володимирі. Відоме ім'я волинського зодчого Олекси, що збудував храм.

Тут писалася друга частина Галицько-Волинського літопису.

У XVI столітті Світо-Георгіївський храм був кардинально перебудований, у XVIII столітті до нього прибудували дзвіницю.

В церкві Святого Георгія збереглися розписи ХІХ століття.

Церква Святого Димитрія Солунського збудована в Журавниках в неоруському стилі у 1905 році на місці старого дерев'яного храму.

Храм заснував граф Рафаїл де Боссаліні, поміщик італійського походження із сусіднього села Брани, та його дружина Катерина.

Церква Святого Димитрія належить до Православної церкви України.

Дерев'яна церква святого пророка Іллі в Камені-Каширському – пам'ятка архітектури національного значення.

Храм тризрубний, одноголовий. Дзвіниця, що примикає до західного фасаду, надає композиції пам'ятки характеру московського зодчества XIX століття.

Церква Святого Священномученика Йосафата  побудована у Володимирі в 1890 році як лютеранська кірха для німецької громади міста. Поруч розташований будинок пастора.

Після Другої світової війни кирху перетворили на склад хімікатів, потім спортивну залу.

Нині це греко-католицька церква та монастир Святого Йосафата Кунцевича.

Церква Святої Великомучениці Варвари в селі Острів'я на Шацьких озерах заснована в XVIII сторіччі. Рік побудови та фундатори храму невідомі. На крокві витесано дату 1849 рік, але, на думку краєзнавців - це рік, коли церкву покривали оцинкованою бляхою, купленою в Польщі.

В 1963 році церкву Святої Варвари було закрито радянською владою, а церковне начиння перенесли до сусідньої Казанської церкви села Піща.

Богослужіння відновлено в 1989 році. Належить до Православної церкви України. Є пам'яткою архітектури місцевого значення.

Церква Святої Великомучениці Параскеви побудована в Лукові в 1723 році коштом графа Петра-Михайла Мьончинського.

Має високий двосхилий дах з невеликою вежею-шпилем. Фронтони облямовані невеликими обелісками. Бічні фасади прикрашені пілястрами та напівциркульними вікнами. Поруч знаходиться дерев'яна дзвіниця.

В інтер'єрі зберігся зразок наївного живопису XVIII сторіччя. Це ікона, на якій зображений Святий Георгій на непропорційно маленькому коні.

У 1839 році греко-католицький храм було передано православній церкві. Нині належить Володимирській єпархії УПЦ московського патріархату.