Пам'ятки Харківської області

Римо-католицький кафедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії збудований в Харкові в 1887-1892 роках за проєктом Харківського міського інженера Болеслава Михайловського.

Костел базилікального типу має високу готичну дзвіницю зі шпилем та круглим вікном-розеткою на другому ярусі. Орган, виготовлений в Баварії, встановлений у 1901 році. При храмі діяла богадільня, притулок для дітей-сиріт, парафіяльна школа, цвинтарна каплиця.

В 1940 році костел Успіння Пресвятої Діви Марії був закритий за рішенням радянської влади. Перша повоєнна меса була відслужена на сходах храму тільки в 1991 році. До 2000 року було завершено реставрацію та відновлення інтер'єрів. Нині собор Успіння Пресвятої Діви Марії чинний.

Каплиця Нерукотворного Спаса споруджена на місці, де в 1888 році поблизу станції Борки зійшов із рейок потяг, у якому їхав російський імператор Олександр III із родиною.

Безліч людей загинуло в катастрофі, проте імператор, який перебував у вагоні, дивом не постраждав, як і члени його сім'ї. На згадку про цю подію було засновано Спасів скит.

За проєктом академіка архітектури Марфельда було споруджено храм Христа Спасителя та каплицю Нерукотворного Спаса. При скиті діяла лікарня та будинок для літніх залізничників, школа, бібліотека.

Під час Другої світової війни храм було підірвано, а каплицю сильно пошкодженю. Лише в 2003 році було проведено реставрацію каплиці, а станції повернули історичну назву.

Фентезі-парк просто неба відкрито в Харкові 2021 року.

Парк світлових скульптур розташований у сквері біля Харківського муніципального культурного центру, колишнього будинку культури "Металіст".

На паркових алеях та газонах встановлені художні інсталяції та фігури фантастичних героїв. У вечірній час фігури підсвічуються та оживають за допомогою проекційних технологій. У парку встановлено сцену, облаштовано великий дитячий майданчик, реконструйовано фонтан, прокладено пішохідні доріжки, впорядковано зони відпочинку з лавками.

Передбачається, що на території креативного простору Харківського фентезі-парку свої творчі ідеї зможуть втілювати молоді скульптори, дизайнери, художники світу, архітектори, музиканти та артисти.

Харківська дитяча залізниця "Мала Південна" розташована на території Центрального парку культури та відпочинку та Лісопарку.

Перший потяг пройшов "Малою Південною" Харкова в 1940 році. Довжина дороги - 3,6 кілометрів. Спочатку були побудовані дві станції: "Парк" та "Лісопарк". До ювілею дороги в 2000 році було проведено реконструкцію вокзалу, колійного господарства та інших споруд. Також було збудовано платформу "Меморіал". Зараз в експлуатації знаходяться два тепловоза - ТУ2-054 і ТУ7А-3198, і два потяги по шість пасажирських вагонів у кожному.

Працює з травня по кінець жовтня (в травні та вересні-жовтні - тільки у вихідні).

РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА

В ході повномасштабного російського військового вторгнення в Україну, російські війська неодноразово обстрілювали дитячу залізницю в Харкові. Під час обстрілів було пошкоджено рухомий склад і будівлі залізниці. З міркувань безпеки рух поїздів дитячою залізницею у Харкові на час воєнного стану припинено.

Харківська муніципальна галерея почала свою діяльність в 1996 році та стала першою галереєю муніципального статусу в Україні. Основний напрямок діяльності – робота з сучасними українськими художниками.

У своїй виставковій політиці галерея поєднує програми та виставки майстрів традиційного живопису, графіки, скульптури, фотографії с проєктами сучасного мистецтва, нових медіа. Художники галереї: Борис Михайлов, Віталій Куліков, Віктор Гонтарів, Сергій Братков, Віктор Сидоренко, Павло Маков, Вачаган Норазян, Едуард Яшин, Олександр Рідний, Ганна Іванова, Володимир Кочмар та багато інших, а також команда молодих авторів: Аліна Клейтман, Антон Ткаченко, Артем Волокітін, Віталій Кохан, Гамлет Зиньківський, Ганна Бикова, Констянтин Зоркін, Олена Полященко, Ольга Федорова, Роман Мінін.

Галерея має два виставкові майданчики: основна зала (більше 100 квадратних метрів) та АРТпідвал (140 квадратних метрів), спеціалізацією якого є молодіжне та експериментальне мистецтво.

Харківська пожежно-технічна виставка заснована в 1967 році. Має чотири філії: у Богодухові, Ізюмі, Куп’янську та Лозовій.

Експозиція, в якій в десяти тематичних залах представлені експонати майже за 200-річний період існування пожежної охорони області, знайомить з історією пожежної охорони Харківщини, роботою підрозділів ДСНС сучасності та дозволяє отримати знання, які допоможуть правильно діяти в екстремальній ситуації. У музеї представлена форма брандмейстерів (керівників пожежних частин) минулих часів, старовинні кінні пожежні обози, форма брандмейстерів (керівників пожежних частин), спеціальне спорядження, сигнальний дзвін, який сповіщав про тривогу тощо.

Харківський зоопарк - найстаріший в Україні. Датою заснування Харківського зоологічного саду прийнято вважати 1896 рік, коли на площі 2 гектари, орендованій біля Університетського саду, було організовано виставку свійських тварин та птахів. Пізніше експозиція поповнювалася дикими тваринами, яких доставляли до Харкова мешканці навколишніх сіл.

У 1906 році закінчилося спорудження та обладнання головного корпусу акваріума. В 1911 році Південно-російське Товариство акліматизації вирішило влаштувати у Харкові зоосад, який став третім за рахунком в російській імперії. Коштом Товариства було збудовано зимові приміщення та літні вольєри, закуповувалися дикі тварини та птиці, частина яких прибула із заповідника Асканія-Нова.

Під час більшовицького перевороту на початку ХХ століття зоосад був розорений. В 1921 році його почали відновлювати, і за рік столичний (на той час) Харківський зоопарк був знову відкритий для відвідувачів. У 1928 році з Німеччини прибув цілий ешелон із тваринами, серед яких були лев, леопард, лама, кенгуру, мангусти, мавпи, папуги, білощокі казарки та багато інших. Із Закавказзя доставили лебедів, пеліканів та ще близько ста видів водоплавного птаха. В яру побудували ставок площею 2400 квадратних метрів для гусей, лебедів, фламінго та іншої водоплавної живності. В 1930-х роках побудували "гірську вольєру" зі штучними гірками, де в умовах, найбільш наближених до природних, жили тури, джейрани, муфлони. Було збудовано слонівник, мавпник, пташник, загони для копитних.

Під час Другої світової війни більшість тварин загинули, Харківський зоопарк відновлювався практично на порожньому місці. Було збудовано новий акваріум, зимові капітальні приміщення для великих тварин, басейни для риб та водоплавних птахів, заново висаджено десятки тисяч дерев та чагарників. За часів реформ виникли проблеми з фінансуванням та харчуванням тварин, та їх кількість дещо зменшилася.

Зараз Харківський зоопарк - це одне з найулюбленіших місць дозвілля харків'ян.

Харківський літературний музей відкрито в 1988 році в старовинному особняку початку ХХ сторіччя.

Ядро колекції складають експонати 1910-1930-х років з архівів Івана Дніпровського, Марії Пилинської, Андрія Чернишова (книги з автографами, листування письменників, фотографії, особисті речі), оригінальний живопис харківських художників-авангардистів (колекція Ніни Косарєвої), копії та оригінали документів, що були передані МВС України (кримінальна справа Хоткевича, паспорт Леся Курбаса тощо), меморіальні експонати "Вапліте" та інші.

Окрім виставок, екскурсій та інтерактивних програм, Літмузей пропонує заходи у вечірні години: презентації, культурні дискусії, зустрічі з художниками, майстер-класи.

РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА

Від початку повномасштабного воєнного вторгнення росії в Україну музей зазнав щонайменше трьох обстрілів. Найсерйозніше пошкодження сталося у березні 2022 року, коли від ударної хвилі було вибито вікна, постраждали фасад і деякі експозиції. В ніч проти 1 березня 2025 року унаслідок російської атаки на Харків будівля Харківського літературного музею вчергове зазнала значних пошкоджень.

Харківський музей Голокосту було створено в Харкові в 1996 році на основі матеріалів та документів з особистого архіву Лариси Воловик.

В експозиції музею представлені листівки, плакати окупаційного періоду, накази про переселення, різні акції щодо євреїв по всій Україні.

В музеї Голокосту Харкова увічнені імена 52 Праведників Миру - харків'ян, які у роки війни рятували євреїв ризикуючи власним життям.

Харківський національний університет імені Василя Каразіна - один із найстаріших та найбільших університетів східної Європи.

Був заснований в 1805 році як Харківський імператорський університет. Ініціатором був видатний вчений та просвітитель Василь Каразін, чиє ім'я вищий навчальний заклад носить нині.

Першим піклувальником Харківського університету став граф Северин Потоцький, він формував викладацький склад. Спочатку університет розміщувався в будинку генерал-губернатора, пізніше був перенесений до нових корпусів на майдані Свободи.

За два сторіччя Харківський університет став центром українського національного культурного відродження, відіграв важливу роль у розвитку сучасної української науки та культури, перетворив Харків на один із провідних інтелектуальних центрів країни. Сьогодні на 20 факультетах Харківського національного університету навчаються 15 тисяч студентів.

До складу університету входять Ботанічний сад, Музей природи, Музей археології та етнографії, Музей історії університету, "ЛандауЦентр", "ЄрміловЦентр", художня галерея імені Генріха Семирадського.

З перших днів російського широкомасштабного вторгнення в Україну в 2022 році російські війська бомбардували Харків. Університет Каразіна, який є однією із візитівок Харкова, не став винятком для російських ракет та снарядів. Частина його корпусів - сильно пошкоджена. На початок 2023 року зруйновано 25% корпусів університету.

Харківський планетарій відкритий в 1957 році з ініціативи видатного астронома Миколи Барабашова.

В залі встановлено апарат "Середній Цейс", який дозволяє, крім зоряного неба, демонструвати й інші небесні явища.

При планетарії працює Музей космонавтики та уфології (науки про існування інопланетних цивілізацій). Представлені чотириметрові фігури прибульців, моделі тарілок, що літають, зроблені на основі свідчень очевидців, фотографії НЛО.

Хоральна синагога Харкова споруджена в 1913 році. Будівлю в стилі неоготики з елементами мавританського стилю збудували архітектори Яків Гевірц, Валентин Фельдман, Михайло Піскунов.

Висота купола становить 42 метри, площа - понад 2 тисячі квадратних метрів, місткість - до 1 тисячі осіб. Це одна з найбільших синагог в Україні.

З 1923 по 1990 рік синагога не діяла, в будівлі розміщувався клуб, кінотеатр, а після Другої світової війни - спортивне товариство "Спартак". Нині хоральна синагога належить хасидам.

Внаслідок російських ракетних обстрілів Харкова в ході повномасштабного російського вторгнення в Україну в 2022 році хоральна синагога зазнала значних пошкоджень - від ударної хвилі в жіночому залі на третьому поверсі вилетіли вікна.

Церкву на честь 2000-річчя Різдва Христова та в ім'я преподобного Сергія Радонезького закладено в Харкові в 1998 році.

Через рік було освячено нижній храм преподобного Сергія Радонезького, а в 2001 році храм Різдва Христова був повністю завершений.

В 2007 році було освячено ікони та розписи верхнього храму. На білих стінах з'явився чудовий кольоровий розпис і багате внутрішнє оздоблення. Численні фрески розповідають про головні етапи життєвого шляху Спасителя - від народження до мученицької смерті на хресті та наступного воскресіння. Для кращої безпеки живопис покритий шаром воску, який надає йому вигляду "стровини".

Унікальні вітражі, що досягають за площею 85 квадратних метрів. Вони виготовлені у Харкові за класичною технологією: із шматочків кольорового скла, скріплених металевими перегородками особливого профілю.

Хрестовоздвиженська церква в Ізюмі побудована коштом парафіян замість двох застарілих дерев'яних храмів XVIII сторіччя.

Спочатку була виконана в стилі класицизму, але за свою більш ніж півторавікову історію неодноразово перебудовувалася.

За радянських часів Хрестовоздвиженська церква була закрита.

Збереглися розписи купола та олійний живопис на стінах, виконаний художниками школи Віктора Васнєцова. Від дзвіниці, що примикає із заходу, зберігся лише нижній ярус.

Хрестовоздвиженська (Миколаївська) церква була сильно пошкоджена внаслідок російських обстрілів у березні 2022 року в ході повномасштабного російського вторгнення в Україну.

Художньо-меморіальний будинок-музей Іллі Рєпіна розташований в Чугуєві в маленькому одноповерховому будинку часів військових поселень (початок XIX століття) на колишній вулиці Нікітинській, де знаменитий художник жив і працював у 1876-1877 роках.

Відтворено початкову - досить просту обстановку. Основну експозицію музею присвячено чугуївському періоду в житті та творчості Рєпіна, а також тісним зв'язкам художника з Україною, які не переривалися протягом усього його життя.

Тут зібрані особисті речі Рєпіна – синій оксамитовий берет, білий жилет, пристосування для швидкого зняття взуття та інше.

Також представлені унікальні роботи місцевих живописців та іконописців ХІХ століття - чугуївських вчителів Рєпіна. Експонуються чотири ікони, та деякі інші роботи Рєпіна: портрет Верьовкіної, малюнки, офорти.

Фонди музею включають також роботи відомих художників рєпінського оточення: Валентина Сєрова, Володимира Маяковського, Петра Верещагіна, Миколи Пимоненка, Івана Пелевіна.