Пам'ятки Харківського району

Ротонда фонтану "Дзеркальний струмінь" у сквері Перемоги навпроти Оперного театру вважається візитівкою Харкова.

Споруджена в 1947 році за проєктом архітектора Віктора Коржа на честь Перемоги в Другій світовій війні.

До 1930 року на цьому місці розташовувалась Мироносицька церква (1701 рік), потім пустир та тролейбусний парк. За легендою, рішення про створення скверу з фонтаном було прийнято міською владою після того, як Микита Хрущов, що побував в Харкові, залишився незадоволеним видом з вікна обкому.

Спочатку фонтан-альтанка називалася "Скляний струмінь". В 2007 році до 60-річчя "Дзеркального струменя" було проведено його реконструкцію. Чергова реконструкція відбулася восени 2019 року.

Будівля Земельного банку у Вільшанах побудована в 1912 році (за іншими даними - в 1903 році).

Архітектура в стилі модерн. Наразі у будівлі розміщується селищна рада Вільшан.

Харківський стадіон "Металіст" - домашня арена однойменного футбольного клубу. Відкритий після реконструкції у 2009 році до чемпіонату Євро-2012. Вміщує понад 35 тисяч глядачів.

Історія стадіону почалася в 1925 році, коли керівництво міста Харків, яке тоді мало статус столиці, вирішило використати пустир поруч із центром міста під стадіон, і через рік він уже був відкритий як головна спортивна арена України.

В 1950 році стадіон довелося відновлювати після Другої світової війни. Серйозній реконструкції він не піддавався аж до 2009 року. Зараз стадіон "Металіст" у Харкові є одним із найсучасніших в Україні та має один із найкращих газонів. За характерні металеві опори, що нагадують павукові лапки, його прозвали "Павуком".

Проводяться екскурсії, в ході яких можна відвідати чашу стадіону, приміщення для футболістів, офіційних представників команд та ЗМІ, відвідати дитячу футбольну академію ФК "Металіст", придбати сувеніри в магазині футбольної атрибутики. Екскурсії проводяться за заявками для груп не менше 10 осіб. Тривалість екскурсії - 60 хвилин.

Харківський аквапарк "Джунглі" - великий сучасний критий аквапарк, інтер'єр якого стилізований під джунглі Південної Америки.

На 11 тиячах квадратних метрів площі, з яких 4 тисясі квадратних метрів займає зона водних розваг, розміщено 7 басейнів (у тому числі спортивний, хвильовий, круговий, гідромасажний, джакузі) із 11 водними атракціонами.

Водні гірки відрізняються профілем жолобів та крутістю вигинів. Суператракціони: гірка-центрифуга "Космічна діра" (спіраль діною 54 метри) та гірка "Чорна діра" (16 метрів швидкісного спуску).

Цілий рік підтримується температурний режим у межах 30-33 градуси при 65-70% вологості.

В комплекс також входить готель, ресторан, бари, сауна та масаж, солярій, більярд, тир.

Бабаївський історико-краєзнавчий музей розташовується в приміщенні Палацу культури та мистецтв селища Бабаї. Експозиція в шести залах розповідає про історію та культуру Слобідського краю.

Зокрема, у залі етнографії представлені знаряддя праці кінця XIX – початку ХХ століття, старовинні предмети побуту, зразки традиційного слобожанського вбрання.

Зала історії селища Бабаї, від виникнення до теперішнього часу, містить інформацію  про князів Щербініних, Архангело- Михайлівській храм, а також про перебування у селищі українського філософа Григорія Сковороди.

В інших залах представлені матеріали про видатних мешканців Бабаїв, колекції порцеляни, годиннків та смичкових інструментів, картини місцевих художників тощо. 

Обласна художня галерея "Мистецтво Слобожанщини" заснована в 1999 році. Виставкові зали галереї розташовані в центрі Харкова, на майдані Свободи, на першому поверсі 4-го під'їзду будівлі Держпрому.

Експозиція галереї оновлюється що два тижні і представляє роботи різних художніх напрямків – живопис, графіка, фотографія, декоративно-прикладне мистецтво, скульптура тощо.

У галереї також проходять творчі зустрічі з художниками, концерти, поетичні вечори, семінари та багато іншого.

Харківський міський дельфінарій "Немо" відкрився в саду імені Тараса Шевченка в 2009 році до Дня захисту дітей.

Тут відбуваються театрально-сценічні вистави за участю морських тварин, а також проводяться сеанси дельфінотерапії, що є ефективним методом оздоровлення та реабілітації дітей з функціональними обмеженнями. У виставах беруть участь 4 дельфіни, 3 морські котики та 1 морська левиця. Відвідувачам також пропонується купання із дельфінами.

Дельфінарій "Немо" у Харкові працює за будь-якої погоди, всі зорові місця знаходяться під навісом.

Донецьке городище розташоване на правому березі річки Уда на північній околиці Покотилівки поблизу Харкова.

Давньоруське місто-фортеця Донець згадується в "Іпатіївському літописі" та "Слові про похід Ігорів" як перше руське місто, якого досяг князь Ігор Святославич, повертаючись із половецького полону після невдалого походу на половців.

Донець був прикордонним містом та торговим центром Стародавньої Русі, його населяли ремісники та скотарі. Місто припинило своє існування після монголо-татарської навали.

Збереглися потужні земляні вали Донецького городища трикутної форми зі сторонами від 200 до 400 метрів, а також кілька напівпідземних жител. Тут регулярно проводяться археологічні розкопки, в результаті яких вже зроблено багато цікавих знахідок.

З валів Донецького городища відкривається чудовий краєвид на долину Уди.

Центр сучасного мистецтва "ЄрміловЦентр" створений у Харкові в 2012 році за підтримки Асоціації випускників, викладачів і друзів Харківського національного університету імені Василя Каразіна в головному корпусі університету. Названий на честь відомого харківського митця, представника українського авангарду Василя Єрмілова.

Дизайн-проєкт внутрішнього простору був створений харківськими архітекторами Ігорем Остапенко, Інною Педан та Андрієм Хворостяновим. Двоповерховий майданчик загальною площею 1500 квадратниї метрів забезпечує унікальні можливості для створення і презентації художніх проєктів.

ЄрміловЦентр сприяє розвитку сучасного українського мистецтва, його інтегруванню у світовий мистецький контекст, підтримує молодих авторів, є комунікативною платформою для українських та зарубіжних фахівців у сфері сучасного мистецтва. До сфер діяльності центру належать кураторські проєкти, мистецькі резиденції, лекції та обговорення, перформанси, семінари, кіно та відео-інсталяції. 

Також "Єрмілов-Центр" став майданчиком для проведення фестивалю молодіжних проектів Non Stop Media.

Історико-краєзнавчий музей села Пересічне – один з перших сільських музеїв Харківщини. Розташовується в приміщенні Будинку культури селища.

Окрім традиційних для Слобожанщини старожитностей та великої етнографічної колекції, в експозиції музею можна побачити особисті речі актора Миколи Рибакова та композитора Якова Степового, мундир маршала Івана Конєва та інші цікаві артефакти.

Навчальний центр "ЛандауЦентр" Харківського національного університету імені Василя Каразіна створений у 2014 році з ініціативи університетської громадськості та Асоціації випускників, викладачів і друзів університету як перший виставковий майданчик інтерактивної науки та наукових відкриттів у Харкові.

Виставкова зала "ЛандауЦентру" представляє собою одну велику лабораторію, в якій відвідувачі зможуть самі ставити досліди, працювати з приладами і спробувати себе в ролі вчених. Тут можна випробувати повітряну гармату та покерувати вітрильником, відкриваючи закони фізики; замислитися над створенням звуків, граючи на фортепіано, в якому можна "бачити музику"; можна побачити найбільший у Східній Європі "трансформатор Тесли", що дає розряди до півмільйона вольт, "сходи Якова", "кімнату Еймса"; можна приміряти окуляри, щоб побачити світ, яким його сприймають люди з проблемами зору, а також спробувати подолати перешкоди та виконати певні завдання в кріслі колісному.

"ЛандауЦентр" – це постійна виставка унікальних експонатів, створених вченими університету, а також змінні експозиції, присвячені певній тематиці – фізиці, анатомії, оптиці, математиці тощо. Тут проходять заходи цікавої ботаніки і зоології, археології, біомеханіки, експериментальної хімії і фізики, геометрії, астрономії, комп’ютерних наук, робототехніки і навіть філології, психології, народознавства і краєзнавства.

Люботинський краєзнавчий музей заснований в місті Люботин на Харківщині в 1993 році з ініціативи місцевих краєзнавців. Музей розташований в приміщені центральної міської бібліотеки. 

Фонди музею налічують понад 8 тисяч експонатів, серед яких велика нумізматична колекція, ікони кінця ХІХ століття, старовинний одяг, предмети побуту та знаряддя праці кінця ХІХ – початку ХХ століття.

Майдан Павлівський виник в 1660-1662 роках, коли тут було збудовано укріплення (острог), що примикало до Харківської фортеці.

Центр острогу через деякий час став великою торговою площею, яка називалася Народною. На розі площі та Університетської вулиці в другій половині XVIII сторіччя знаходився поштовий двір (зараз на цьому місці будівля пошти), поряд з яким було встановлено кам'яний верстовий стовп з написами, що вказували відстані від Харкова до Москви та сусідніх губернських міст. Біля стовпа читалися укази та проводилися публічні покарання, тому площу називали також Лобною.

В середині ХІХ століття площа стала називатися Павлівською на честь купця Павлова, який відкрив перший магазин із твердими цінами на товар. Пізніше було збудовано велику будівлю страхового товариства "Росія" (1910-1915 роки, архітектор Микола Верьовкін) та Міський купецький банк (1913 рік, архітектори Микола Васильєв та Олександр Ржепішевський), на двох верхніх поверхах якого знаходився готель "Асторія".

В роки Другої світової війни будівлі було зруйновано, але потім відновлено у первісному вигляді.

В ніч на 27 серпня 2022 року в ході російсько-украінської війни росіяни завдали ракетного удару по Павлівському майдану в Харкові. Постраждала історична будівля 1912 року, від вибухової хвилі в будівлі вилетіли вікна та двері.

Нинішній Сергіївський майдан нижче Університетської гірки, вздовж колишнього валу, утворився на початку XVIII сторіччя як торгова площа з лавками та харчевнями, на якій 4 рази на тиждень проходили торги.

Називався Базарною площею або Лопанським базаром. У ХІХ сторіччі на Лопанському базарі побудували дерев'яний критий ринок. У 1835 році всі будинки згоріли під час великої пожежі. В середині ХІХ століття почалося будівництво кам'яних торгових будівель, зокрема Сергіївського ряду, названого на честь харківського губернатора (площу стали називати Сергіївською). В 1868 році замість дерев'яних були побудовані кам'яні сходи, що знаходилися на місці нинішніх.

В 1875 році завершилося спорудження Ново-Сергіївського ряду, в якому незабаром відкрився міський музей. У 1890 році на місці згорілого Сергіївського ряду за проєктом архітектора Альфреда Шпігеля збудували двоповерховий Миколаївський ряд. В 1898 році на березі Лопані за проєктом академіка архітектури Олексія Бекетова збудували кам'яні магазини. В південній частині площі знаходився "Гранд-готель".

В 1932 році площу перейменували на Пролетарську. Після Другої світової війни площу було реконструйовано. Уздовж берегів Лопані посаджено дерева, розбито сквер із клумбами та газонами. Упорядковано Університетську гірку та її схили, побудовано нові сходи.

В 2016 році площі повернуто історичну назву - Сергіївський майдан.

Найбільший у Харкові меморіальний комплекс відкрито на північній околиці міста в 1977 році на честь харків'ян, які загинули під час Другої світової війни.

Скульптори Василь Агібалов, Яків Рик, Михайло Овсянкін, художник Сергій Світлоруков, архітектори Ігор Алфьоров, Анатолій Максименко, Єрік Черкасов.

Відвідувачів зустрічають дві стіни із прапорами та написами на зворотному боці. Лісова алея веде до високої скульптури "Батьківщини-матері", біля підніжжя якої горить вічний вогонь. Зліва знаходиться стіна з барельєфами, що зображають різні епізоди оборони міста. Кілька років тому на площі було встановлено дерев'яний хрест, оточений клумбами.