Гончарное

Село Гончарное расположено в Варнутской долине между Севастополем и Форосом. Известно с 1783 г. как селение Варнитка в составе Крымского ханства. Входило в Бахчисарайское каймаканство Мангупскаго кадылыка. С 1865 г. упоминается в документах как татарское село Варнутка в составе Ялтинского уезда. Это название сохранялось до 1945 г., когда после депортации крымских татар их опустевшие села массово переименовывали. Для Варнутки выбрали произвольное название Гончарское, не имевшее никакой топонимической основы. В советские времена, когда Севастополь был закрытым городом, на трассе близ села находился КПП. В Гончарном есть фотнан с чистой водой, а рядом с селом - пруд. Напротив села расположено немецкое кладбище, где похоронены солдаты Вермахта, погибшие в Крыму в годы Второй мировой войны.< ...

Село Гончарное расположено в Варнутской долине между Севастополем и Форосом. Известно с 1783 г. как селение Варнитка в составе Крымского ханства. Входило в Бахчисарайское каймаканство Мангупскаго кадылыка. С 1865 г. упоминается в документах как татарское село Варнутка в составе Ялтинского уезда. Это название сохранялось до 1945 г., когда после депортации крымских татар их опустевшие села массово переименовывали. Для Варнутки выбрали произвольное название Гончарское, не имевшее никакой топонимической основы. В советские времена, когда Севастополь был закрытым городом, на трассе близ села находился КПП. В Гончарном есть фотнан с чистой водой, а рядом с селом - пруд. Напротив села расположено немецкое кладбище, где похоронены солдаты Вермахта, погибшие в Крыму в годы Второй мировой войны.

Село Гончарне розташоване в Варнутській долині між Севастополем і Форосом.

Відоме з 1783 року як селище Варнітка в складі Кримського ханства. Входило до Бахчисарайського каймаканства Мангупського кадилика. З 1865 року згадується в документах як татарське село Варнутка в складі Ялтинського повіту. Ця назва зберігалася до 1945 року, коли після депортації кримських татар їх спорожнілі села масово перейменовували. Для Варнутки обрали довільну назву Гончарне, яка не мала жодної топонімічної основи.

В радянські часи, коли Севастополь був закритим містом, на трасі поблизу села знаходився КПП.

В Гончарному є фонтан з чистою водою, а поруч з селом - ставок.

Навпроти села розташоване німецьке кладовище, де поховані солдати Вермахту, які загинули в Криму в роки Другої світо ...

Село Гончарне розташоване в Варнутській долині між Севастополем і Форосом.

Відоме з 1783 року як селище Варнітка в складі Кримського ханства. Входило до Бахчисарайського каймаканства Мангупського кадилика. З 1865 року згадується в документах як татарське село Варнутка в складі Ялтинського повіту. Ця назва зберігалася до 1945 року, коли після депортації кримських татар їх спорожнілі села масово перейменовували. Для Варнутки обрали довільну назву Гончарне, яка не мала жодної топонімічної основи.

В радянські часи, коли Севастополь був закритим містом, на трасі поблизу села знаходився КПП.

В Гончарному є фонтан з чистою водою, а поруч з селом - ставок.

Навпроти села розташоване німецьке кладовище, де поховані солдати Вермахту, які загинули в Криму в роки Другої світової війни.