Церковь Святого Архистратига Михаила во Львове возведена в свое время как католический костел монастыря ордена босых кармелитов, впервые упоминаемый в 1634 году, имеет долгую историю строительства.

Построен, возможно, по проекту архитектора Ивана Покоровича, сына львовского арх. итальянского происхождения Адама де Лярто. Башни главного фасада были спроектированы архитектором Алоизом Вондрашкой в 1835-1839 годах, а завершены при реставрации уже в 1906 году архитектором Владиславом Галицким.

Росписи костела выполнены в 1731-1732 годах итальянским художником Джузеппе Карло Педретти вместе со своим львовским учеником и помощником Бенедиктом Мазуркевичем. Главный алтарь сделан из черного мрамора (XVII век). Его авторство приписывается скульптору Александру Прохенковичу.

Как ...

Церковь Святого Архистратига Михаила во Львове возведена в свое время как католический костел монастыря ордена босых кармелитов, впервые упоминаемый в 1634 году, имеет долгую историю строительства.

Построен, возможно, по проекту архитектора Ивана Покоровича, сына львовского арх. итальянского происхождения Адама де Лярто. Башни главного фасада были спроектированы архитектором Алоизом Вондрашкой в 1835-1839 годах, а завершены при реставрации уже в 1906 году архитектором Владиславом Галицким.

Росписи костела выполнены в 1731-1732 годах итальянским художником Джузеппе Карло Педретти вместе со своим львовским учеником и помощником Бенедиктом Мазуркевичем. Главный алтарь сделан из черного мрамора (XVII век). Его авторство приписывается скульптору Александру Прохенковичу.

Как один из оборонительных узлов Львова, кармелитский костел неоднократно подвергался атакам, а в 1748 году даже послужил ареной так называемой "монахомахии" - борьбы между монахами-кармелитами и капуцинами.

В 1991 году костел и монастырь были переданы монахам Студийского Устава Украинской греко-католической церкви (ордена, основанного в 1920-х годах митрополитом Андреем Шептицким) и заново освящены в честь Святого Архистратига Михаила, святого покровителя Украины-Руси.

Церква Святого Архистратига Михаїла у Львові зведена свого часу як католицький костел монастиря ордену босих кармелітів, який вперше згадується в 1634 році, має довгу історію будівництва.

Збудований, можливо, за проєктом архітектора Івана Покоровича, сина львівського архітектора італійського походження Адама де Лярто. Башти головного фасаду були спроєктовані архітектором Алоїзом Вондрашкою в 1835-1839 роках, а завершені при реставрації вже в 1906 році архітектором Владиславом Галицьким.

Розписи костелу виконані в 1731-1732 роках італійським художником Джузеппе Карло Педретті разом зі своїм львівським учнем та помічником Бенедиктом Мазуркевичем. Головний вівтар зроблений із чорного мармуру (XVII століття). Його авторство приписується скульптору Олександру Прохенковичу.

...

Церква Святого Архистратига Михаїла у Львові зведена свого часу як католицький костел монастиря ордену босих кармелітів, який вперше згадується в 1634 році, має довгу історію будівництва.

Збудований, можливо, за проєктом архітектора Івана Покоровича, сина львівського архітектора італійського походження Адама де Лярто. Башти головного фасаду були спроєктовані архітектором Алоїзом Вондрашкою в 1835-1839 роках, а завершені при реставрації вже в 1906 році архітектором Владиславом Галицьким.

Розписи костелу виконані в 1731-1732 роках італійським художником Джузеппе Карло Педретті разом зі своїм львівським учнем та помічником Бенедиктом Мазуркевичем. Головний вівтар зроблений із чорного мармуру (XVII століття). Його авторство приписується скульптору Олександру Прохенковичу.

Як один із оборонних вузлів Львова, кармелітський костел неодноразово зазнавав атак, а в 1748 році навіть послужив ареною так званій "монахомахії" - боротьби між ченцями-кармелітами та капуцинами.

В 1991 році костел і монастир було передано ченцям Студійського Уставу Української греко-католицької церкви (ордену, заснованого в 1920-х роках митрополитом Андреєм Шептицьким) та наново освячено на честь Святого Архистратига Михайла, святого покровителя України-Руси та хоронителя Гробу Господнього.