Иловское городище-святилище VIII-X веков является частью Историко-культурного заповедника "Стольское городище".

Расположено в 5 километрах восточнее Стольского городища, древней столицы славянского племени белых хорватов.

Иловское городище обустроено на мысовидном выступе плато на высоте около 80 метров над рекой Иловец, омывающей его подножие частично с северной и западной сторон. На высокой, скалистой, покрытой лесом Токаревой горе, возвышающейся над южной окраиной села Илов, до сих пор видны следы двух концентрических оборонительных валов и рвов. Здесь же находится скала с тремя небольшими пещерами. Одна из них – это пещера-комната, выдолбленная в скале человеческими руками. Вход в пеще ...

Иловское городище-святилище VIII-X веков является частью Историко-культурного заповедника "Стольское городище".

Расположено в 5 километрах восточнее Стольского городища, древней столицы славянского племени белых хорватов.

Иловское городище обустроено на мысовидном выступе плато на высоте около 80 метров над рекой Иловец, омывающей его подножие частично с северной и западной сторон. На высокой, скалистой, покрытой лесом Токаревой горе, возвышающейся над южной окраиной села Илов, до сих пор видны следы двух концентрических оборонительных валов и рвов. Здесь же находится скала с тремя небольшими пещерами. Одна из них – это пещера-комната, выдолбленная в скале человеческими руками. Вход в пещеру сделан в виде женского лона. Возможно, здесь когда-то поклонялись богине Мокоше.

Вероятно, Иловское городище было главным святилищем белых хорватов. Позже в пещерах поселились христианские монахи, а во время Второй мировой войны здесь скрывались местные жители и воины УПА.

К пещерному комплексу ведет очень крутая тропа, обустроенная деревянным перилом.

Ілівське городище-святилище VIII–X століть є частиною Історико-культурного заповідника "Стільське городище".

Розташоване за 5 кілометрів на схід від Стільського городища, давньої столиці слов'янського племені білих хорватів.

Ілівське городище облаштоване на мисоподібному виступі плато на висоті близько 80 метрів над річкою Іловець, котра омиває його підніжжя частково з північного та західного боків. На високій скелястій, покритій лісом Токаревій горі, що височить над південною околицею села Ілів, досі видно сліди двох концентричних оборонних валів і ровів. Тут же розташована скеля із трьома невеликими печерами. Одна з них – це печера-кімната, видовбана у скелі людськими руками. В ...

Ілівське городище-святилище VIII–X століть є частиною Історико-культурного заповідника "Стільське городище".

Розташоване за 5 кілометрів на схід від Стільського городища, давньої столиці слов'янського племені білих хорватів.

Ілівське городище облаштоване на мисоподібному виступі плато на висоті близько 80 метрів над річкою Іловець, котра омиває його підніжжя частково з північного та західного боків. На високій скелястій, покритій лісом Токаревій горі, що височить над південною околицею села Ілів, досі видно сліди двох концентричних оборонних валів і ровів. Тут же розташована скеля із трьома невеликими печерами. Одна з них – це печера-кімната, видовбана у скелі людськими руками. Вхід у печеру зроблено у вигляді жіночого лона. Можливо, тут колись поклонялися богині Мокоші.

Імовірно, Ілівське городище було головним святилищем білих хорватів. Пізніше у печерах оселилися ченці, а під час Другої світової війни у тут переховувалися місцеві жителі та воїни УПА.

До печерного комплексу веде дуже стрімка стежка, облаштована дерев'яним поручнем.